Непроханий гість: американський білий метелик і заходи боротьби з ним

Історія і географія

Батьківщина АБМ – Північна Америка, де він поширений по всьому континенту.

В Європу завезений в 1939 році. Вперше був виявлений ​​в Угорщині, і до 1948 р. поширився на території країн Східної Європи. У 1954 р. шкідник проник в прикордонні з Угорщиною райони Закарпатської області України, зайняв там рівнинну частину. Гірські райони не заселив, незважаючи на наявність там кормових рослин. Карпати виявилися природним бар'єром на шляху подальшого його поширення на схід.

У 1966 р. карантинний шкідник з Румунії проник в Молдавію і Одеську область. У наступні десять років, з моменту появи на півдні України, американський метелик був виявлений ​​в Херсонській, Миколаївській, Кримській, Запорізькій і Донецькій областях. В кінці 70-х – на початку 80-х років відбулася експансія шкідника в Кіровоградську область, північні райони Донецької і Луганської областей.

Але незважаючи на карантинні та винищувальні заходи, які стримували активність розповсюдження метелика, збільшення його чисельності та шкодочинності, він поступово займав  території, придатні для його існування.

На початку 90-х років минулого століття осередки були виявлені і в північних районах України. Слід зазначити також, що в зв'язку з поступовим потеплінням клімату шкідник далі розширює свій ареал в північному і північно-західному напрямках. 

За більш ніж півстолітню історію існування на території України, за даними Державної інспекції з карантину рослин, АБМ поширився в 17 областях, заселивши близько 75 тис. га багаторічних насаджень.

Біологія шкідника

Зимує шкідник у стадії лялечки в стані діапаузи під відшаруваною від камбію корою дерев, в пнях, дуплах, тріщинах дерев'яних огорож, в стеблах бур'янів, а також на поверхні ґрунту – переважно в сухих місцях. Весняний літ метеликів починається в середині травня, а масовий – в кінці травня - в червні, під час цвітіння яблуні, коли сума ефективних температур (вище 8,5 °С) досягає 100 °С.

Метелики цього виду найчастіше білосніжні з шовковистим відливом, рідше з чорними або темно-коричневими точками на крилах. Тіло вкрите густими білими волосками. Розмах крил до 35 мм.

Оскільки імаго не потребує додаткового живлення, то одразу ж після вильоту метелики починають спаровуватися і відкладати яйця в один шар, як правило, на нижню сторону листя, по периферії крони дерев. Яйцекладки, покриті шаром світлих волосків, містять 1000 і більше зелених або жовтувато-зелених з блакитним відтінком кулястих яєць.

Через 9-15 днів відроджуються гусениці. Тільки що відроджені гусениці ясно-жовті, довжина тіла у молодих особин – 1-1,5 мм, дорослих – 30-40 мм. Тіло густо вкрите щетинками і волосками, на спині у гусениць старших вікових груп воно бархатисто-коричневе з чорними бородавками, з жовтими смугами і з помаранчевими бородавками з боків. 

Гусениці виділяють павутину, якої обплітають рослини, утворюючи павутинне гніздо. По мірі їх розвитку гніздо збільшується в розмірі від верхівки до основи гілки, нерідко досягаючи 1,5 м в довжину.

Гусениці перших трьох вікових груп живуть групами в павутинному гнізді, а з 5-го віку розповзаються і спочатку також живуть невеликими групами, а потім ведуть одиночний спосіб життя.

Гусениці молодших віків зішкрябують епідерміс з нижньої сторони листа, а старші об'їдають пластинки листа з країв, також можуть повністю з'їдати листя з жилками. Линяють 6 разів, харчуються 40-50 днів.

Закінчивши розвиток, вони розповзаються (нерідко на 10 м і більше) в пошуках місць для заляльковування. В цей час гусениці можуть заповзати в тару, пакувальний матеріал та сільськогосподарську продукцію, з якої їх розвозять на значні відстані. Можливі також випадки потрапляння гусениць в кузова автомашин, які зупиняються під заселеними шкідником деревами або зачіпають гілки дерев з їхніми гніздами.

У липні – серпні з'являються метелики другої генерації, самки якої більш плідні, кожна відкладає до 2500 яєць. Гусениці цієї генерації закінчують харчування до осені, після чого заляльковуються.

Гусениці другого покоління на заляльковуння йдуть зазвичай у вересні – жовтні, в окремі роки в III декаді серпня. 

Американський білий метелик розвивається в двох поколіннях. В окремі роки відзначається поява незначної кількості колоній гусениць третього покоління. Однак з настанням осінніх похолодань вони гинуть в фазі гусениць молодших віків. 

Основні місця проживання шкідника – насадження в населених пунктах, деревна і чагарникова рослинність уздовж шосейних доріг, водойм, лісосмуги, сади. Рідше він пошкоджує дерева на узліссях невеликих гаїв і лісів. У лісах з нормальним густим деревостоєм зазвичай не зустрічається.

На далекі відстані шкідник поширюється активно і пасивно – за допомогою транспортних засобів, вітром, водою, з посадковим матеріалом.

Здатність гусениць пошкоджувати багато видів плодових, лісових і кущових порід, паркових насаджень і ряд сільськогосподарських культур, велика плодючість і швидкість розселення характеризують американського метелика як надзвичайно агресивного і небезпечного шкідника, здатного завдати великої економічної шкоди сільському господарству і лісопарковим насадженням. 

Захисні заходи

В боротьбі з американським метеликом в зоні його поширення і в районах можливого проникнення необхідно строго дотримуватися карантинних обмеженнь і виконувати комплекс організаційно-господарських, винищувальних заходів, спрямованих на запобігання його появи і ліквідацію вогнищ заселення.

• Проводять дворазові обстеження в період розвитку кожного покоління шкідника. Перший огляд починають в період появи павутинних гнізд, повторний – через 10 днів. 
• Оптимальні терміни проведення обстежень для виявлення павутинних гнізд з гусеницями першого покоління – друга половина червня, а другого – друга і третя декада серпня.

Особливу увагу слід звернути на насадження шовковиці і клена, де шкідник концентрується в першу чергу.

Первинні осередки шкідника утворюються в насадженнях населених пунктів, розташованих вздовж магістральних шосейних доріг і при вузлових станціях залізниць, тому в цих місцях обстеження треба проводити особливо ретельно. 

Павутинні гнізда з гусеницями зрізають і знищують (спалюють) безпосередньо після виявлення. Накладають ловчі пояси для виловлювання та знищення гусениць і лялечок на деревах.

В осередках заселення АБМ проводять обприскування декоративних насаджень, лісосмуг уздовж доріг інсектицидними препаратами (згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні» за спеціальним дозволом санепідстанцій) – карате 050 ЕС, к.е. (0,2-0,4 л/га).

У населених пунктах для знищення гусениць багаторічні насадження обприскують проти кожного покоління біологічними препаратами актофіт, 0,2% к.е. (2 л/га), лепідоцид, рідка форма (2 л/га), бітоксибацилін, рідкий та у формі пасти (2-3 л/га). 

Ганна Ткаленко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com