Смачні ліхтарики: вирощуємо овочевий та ягідний фізаліс

Фізаліс, який використовується в їжу, в умовах України – однорічна рослина. У нас в країні в промислових насадженнях  його не вирощують, він зустрічається тільки в колекціях ботанічних садів, на дослідних станціях, а також на невеликих ділянках аматорів.

Вивчення формової різноманітності фізалісу мексиканського було розпочато в 1963 р. в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України. Методом багаторазового відбору з популяції, отриманої при вільному перезапиленні  декількох форм, був виведений сорт фізалісу клейкоплідного Ліхтарік, який рекомендований як салатно-консервний.

Щоб виростити фізаліс, не потрібні особливі умови або складні агротехнічні прийоми. Це досить невибаглива рослина, не  вимоглива до освітлення, прекрасно мириться з напівтінню, росте на будь-яких ґрунтах, крім засолених, заболочених і сильно кислих. Високі врожаї дає на важких родючих ґрунтах і на добре удобрених супіщаних (органічні добрива бажано вносити під попередні культури).

В умовах України цей вид фізалісу можна вирощувати безрассадним способом.

• Навесні (в травні) насіння висівають у відкритий ґрунт рядами з міжряддями 30-35 см, а в ряду не дуже густо. Сходи з'являються через один-два тижні. 
• Після появи 2-4 справжніх листків посіви проріджують, залишаючи рослини на відстані 20-25 см одне від одного.

Віддалені рослини можна використовувати в якості посадкового матеріалу, розсадити їх на підготовленій грядці. При поливі вони добре приживаються.

Догляд за рослинами фізалісу – своєчасні прополки, розпушування міжрядь, а при необхідності і полив.

Період цвітіння (червень-вересень) і плодоношення (серпень-вересень) у фізалісу розтягнуті через особливості розвитку рослин: коли в нижніх ярусах плоди дозрівають і обпадають, на верхівках тільки починається цвітіння.

Плоди фізалісу – ягоди, укладені в суху обгортку, утворену розрослою чашкою. Середня маса плоду – більше 30 г. Плоди формуються в місцях розгалуження стебла. 

Основна група пагонів, які стабільно дають урожай кондиційних плодів – два пагони першого порядку і чотири пагони  другого порядку. Урожайність становить 2-4 кг/м².

Період вегетації (від появи сходів до збирання врожаю) – близько 100 днів. Плоди формуються до перших осінніх заморозків. Ознака їх дозрівання – зміна забарвлення і осипання. Збирають урожай в сонячну погоду.

У вересні верхівки прищипують, щоб зменшити вегетативний ріст і прискорити дозрівання плодів, що вже зав'язалися. Якщо наступають ранні заморозки, але ще не всі плоди встигли дозріти, рослину витягають з ґрунту з коренем і підвішують в сухому теплому приміщенні для дозарювання і подовження періоду вживання плодів.

Недозрілі, але нормально розвинені плоди, без пошкоджень зберігаються при температурі 1-40 °С майже всю зиму, а повністю дозрілі – 1-2 місяці. 

Сорт Ліхтарік можна вирощувати і розсадним способом. Технологія така ж, як і при вирощуванні помідорів. Урожай отримують на тиждень раніше, ніж при безрозсадному способі, і врожайність завжди буває вище за рахунок більш тривалого збору плодів.

Біохімічний склад плодів фізалісу мексиканського дуже сприятливий для організму людини. Сюди входять такі основні компоненти: білок (12% на суху речовину), цукор (30%), клітковина (близько 10%), жир (до 3%), аскорбінова кислота (138 мг%).

Плоди вкриті липким нальотом (звідси і сталося друга назва "фізаліс клейкоплідний"), тому перед вживанням їх кілька хвилин бланшують в окропі. Використовують для приготування салатів, супів, ікри, киселів, для засолювання і маринування, додають в борщ замість помідорів, з них роблять мармелад, пастилу, родзинки, варення, джем, пюре, повидло, желейні цукерки, цукати, начинку для пиріжків, наливки, лікери.

Щоб отримати насіння, збирають дозрілі великі неушкоджені плоди і виділяють насіння так само, як у помідора: розрізають плоди навпіл, заливають водою і залишають до розм'якшення м'якоті. Потім акуратно, не пошкоджуючи оболонку насіння, протирають через сито, промивають, підсушують. Маса 1000 насінин близько 1 г.  Якщо плодів мало, насіння дістають ложечкою, промивають і підсушують, розсипавши на папері в затіненому місці.

Якщо на ділянці росте кілька сортів фізаліса мексиканського, чистосортне насіння того чи іншого сорту отримати не вдасться, оскільки рослини дуже добре перезапилюються між собою. 

Насіння досить довго зберігає високу схожість – 4-5 років. Після закінчення цього терміну вона знижується, але насіння все одно здатне проростати. Тому, якщо ви випадково знайшли насіння шестирічної давності, не поспішайте його викидати –  посійте щільненько.

Зверніть увагу

У народній медицині плоди фізалісу використовують для лікування нирок, як протизапальний і болезаспокійливий засіб. У науковій медицині фізаліс не використовується, хоча і був об'єктом фармакологічного вивчення. Вчені рекомендують застосовувати плоди як сечогінне, а настойку чашечок на рослинній олії – як засіб, що активізує епітелізацію тканин. Есенцію з свіжих плодів використовують в гомеопатії. 

Фізаліс суничний відноситься до групи ягідних, його вирощують як десертну культуру. Він приваблює своїми незвичайними на смак плодами: солодкими з присмаком суниці і ананаса.

Виростити у себе на ділянці фізаліс суничний зовсім нескладно. Оскільки цей вид більш теплолюбний, ніж інші, найбільш прийнятний для умов України спосіб вирощування – розсадний.

• Насіння висівають в березні в розсадні ящики (відстань 5-8 см ряд від ряду).
• Сходи з'являються через 6-8 днів.
• Пікірують рослини при появі 2-4 справжніх листків у парники за схемою 5х5, в торфоперегнійні горщики або в стаканчики.
• На постійне місце розсаду висаджують, коли мине загроза поворотних заморозків, в ті ж терміни, що і помідори, за схемою 25х25 см. 

Місце для посадки вибирають сонячне. Кращими попередниками можуть бути бобові, капустяні, злакові, гарбузові культури. Не можна висаджувати фізаліс після помідора, картоплі, перцю, баклажана.

Основний догляд – розпушування міжрядь, прополки, поливи в посушливу погоду.

Спочатку рослини розвиваються дуже повільно. Вони розростаються і інтенсивно кущаться лише ближче до осені. Рослини в цей час досягають 25-35 см у висоту, мають 6 8 розгалужень, біля основи яких утворюються невеликі квітки з жовтими віночками. Цвітіння починається через 2 місяці після посадки розсади і дуже розтягнуто в часі: коли в нижніх ярусах вже дозрівають ягоди, в середніх – триває цвітіння, на верхівках тільки з'являються бутони.

Від посадки розсади до початку збору плодів проходить близько трьох місяців.

Ягоди у фізалісу суничного невеликі, масою 2-2,5 г, діаметром 1,5-2 см. Вони укладені в обгортку, яка спочатку має зелене забарвлення, а при дозріванні плодів жовтіє і висихає. Дозрілі ягоди, на відміну від фізалісу мексиканського, не розривають суху обгортку, вони набагато менше за неї і завжди знаходяться всередині – захищені від опадів, а отже, від розтріскування і загнивання.

Урожай становить близько 2 кг з 1 м². Дозрілі плоди опадають і їх збирають всю осінь, аж до заморозків.

У плодах міститься близько 10% (на суху речовину) білка, 6% клітковини, 35% цукру, 2% жиру, 173 мг% аскорбінової кислоти (вітамін С), пектини, органічні кислоти.

З плодів готують солодкі страви: компоти, варення, желе, цукати, мармелад. Дуже ароматні ягоди і при сушінні. Смак і аромат, а головне – вітаміни, зберігаються в сушених плодах дуже довго.

В лікарських цілях суничний фізаліс використовують як вітамінний, сечогінний, жовчогінний і кровоспинний засіб.

З огляду на те, що фізаліс росте і плодоносить до самих заморозків, не всі плоди встигають дозріти, але якщо їх не зібрати вчасно, вони підмерзнуть, оскільки навіть незначні осінні заморозки пошкоджують їх. Недозрілі плоди можна зірвати і покласти на підвіконня для дозарювання. Такі плоди можуть зберігатися кілька місяців, іноді до нового врожаю, виділяючи тонкий суничний аромат.

Інший спосіб продовження збору врожаю – так само видалити рослину з коренем і підвісити в теплому сухому приміщенні. По мірі дозрівання плоди будуть опадати.

Цей вид можна вирощувати і безрозсадним способом, однак плодоносити рослини почнуть на два тижні пізніше свого  звичайного терміну, що призведе до зменшення періоду збору плодів.

Ніна Смілянець 

© Журнал "Огородник"

ФОТО: pixabay.com