Профілактика краще за лікування: ранньовесняний захист плодових дерев

Сонячно-морозні опіки утворюються в результаті різких перепадів температури повітря впродовж доби. При сонячній погоді кора штамбів і скелетних гілок сильно нагрівається, а у вечірній і нічний час, коли температура повітря значно знижується, різко охолоджується.

При інтенсивному нагріванні кори починається сокорух, а вночі різко гальмується. В результаті цих процесів розшаровується і відмирає кора.

Це проявляється у вигляді темно-бурих плям переважно з південно-західного боку скелетних гілок і штамбів дерев. Уражені ділянки кори поступово відмирають. Згодом відмерла кора відшаровується і оголює деревину. Сонячно-морозні опіки можуть також проявлятися у вигляді поздовжніх тріщин кори, а часом і верхніх шарів деревини, що також негативно впливає на загальний стан рослин.

Щоб попередити розвиток сонячно-морозних опіків, ранньою весною, якщо це не було зроблено восени, необхідно побілити штамби і основи скелетних гілок, зачистивши перед цим відшаровану кору.

Сьогодні у продажу є безліч різних фарб і побілок для обробки дерев і кущів. Так що купити їх не складно.

Подібні захисні  суміші можна приготувати самостійно. Для цього необхідно змішати 20%-не вапняне молоко і 5%-ний мідний купорос. Побілку наносять за допомогою малярської кисті або розпилювача. 

У першій половині вегетації при відсутності захисних заходів на плодових культурах поширюється велика кількість шкідливих організмів, які можуть завдати значної шкоди рослинам. 

Серед них найбільш шкідливі: сірий бруньковий довгоносик, яблуневий квіткоїд, попелиці, щитівки; а також збудники хвороб: парша, борошниста роса, курчавість листя, моніліоз, клястероспоріоз і ін.

Серед попелиць найбільш поширені зелена і сіра яблуневі, кров'яна, вишнева, сливова попелиця, смугаста персикова і ін. Личинки попелиці харчуються соком рослин, висмоктуючи його з молодих бруньок, листя, пагонів. Заселене попелицею листя деформується, скручується, приріст пагонів пригнічується, а їхні верхівки часто відмирають. Дерева, пошкоджені кров'яною попелицею, поступово слабшають і можуть загинути.

Серед щитівок найбільш поширені каліфорнійська, комоподібна, акацієва несправжня щитівка. Заселяючи поверхню гілок плодових дерев суцільними колоніями, щитівки завдають значної шкоди. Кора на заселених гілках і штамбах розтріскується і відмирає, приріст пригнічується, окремі гілки і дерева засихають.

Серед кліщів найбільш поширені павутинний, червоний, бурий, глодовий і грушевий галовий. Збираючись в основному на листках, кліщі висмоктують соки, в результаті чого погіршується водний баланс рослин, знижується синтез хлорофілу, порушуються процеси фотосинтезу, листя спочатку набуває темно-сірого кольору, потім жовтіє і опадає. Продуктивність дерев зменшується, якість плодів погіршується.

Сірий бруньковий довгоносик починає шкодити плодовим деревам дуже рано – в березні-квітні. Покинувши місця зимівлі, жуки починають харчуватися, вигризаючи бруньки повністю або частково, тому листя, розпустившись, має пошкоджені пластини. Під час цвітіння довгоносики виїдають пиляки, тичинки і пелюстки квіток.

Яблуневий квіткоїд починає харчуватися при температурі повітря 6-8 ˚С. Він проколює квіткові бруньки і вигризає в них круглі отвори. У період відокремлення бутонів самки відкладають яйця по одному в бутон. Поріддя, личинки живляться його вмістом. Пошкоджені бутони не розкриваються, набувають коричнево-бурого забарвлення і засихають. Вони добре помітні в кроні дерев під час цвітіння.

Личинки грушевої медяниці починають відроджуватися в період розпускання бруньок. В процесі їх харчування на бутонах, зав'язі, листках і пагонах з'являється липка прозора рідина, на якій поселяються гриби. Листя опадає, приріст пригнічується, зменшується урожай, погіршується якість плодів, окремі гілки і цілі дерева засихають. Пошкоджені мідяницею дерева часто взимку вимерзають.

Серед хвороб яблуні і груші одна з найпоширеніших і шкідливих – парша. Вона вражає листя, плоди і пагони (у груші), а під час тривалої негоди навіть квітки і зав'язь. Сильно уражене листя жовтіє, засихає і обпадає, плоди деформуються, розтріскуються і загнивають. На пагонах кора розтріскується, лущиться, верхівки сильно уражених пагонів засихають. Передчасний листопад призводить до зменшення продуктивності рослин, пригнічення приросту пагонів, зниження зимостійкості дерев.

Одразу після розпускання бруньок починається розвиток борошнистої роси, в результаті чого спостерігається деформація листя (скручування листової пластинки вниз), зниження тургору, засихання і опадання листя. Уражені суцвіття відстають у розвитку, пелюстки уражених квіток деформуються, набувають жовто-зеленого забарвлення. Всі вони, як правило, засихають і опадають. Іноді на молодий зав'язі утворюється борошнистий наліт, який згодом зникає, в результаті чого на плодах, якщо вони продовжують розвиватися, залишаються сліди у вигляді поверхневої сіточки. Передчасне опадання листя негативно позначається на продуктивності рослин, уражені пагони взимку нерідко вимерзають. 

Моніліальний опік – це весняна форма прояву моніліоза, яка характеризується раптовим побурінням і в'яненням суцвіть, засиханням листя, молодих пагонів і гілок. Уражені квітки і листя не обпадають і виглядають обпаленими вогнем. Хвороба викликає не тільки відмирання гілок, але і виділення камеді у кісточкових культур, в результаті чого рослини виснажуються, зменшується їх продуктивність і стійкість до інших хвороб і несприятливих факторів навколишнього середовища. Нерідко моніліоз буває однією з причин передчасної загибелі дерев абрикоса і вишні. 

Клястероспоріозом уражаються практично всі надземні органи кісточкових культур – бруньки, листя, квітки, зав'язь, плоди, пагони і гілки. При сильному розвитку хвороби спостерігається передчасний листопад, пригнічення рослин, зменшення продуктивності, погіршення якості плодів. При хронічному прояві хвороби, коли уражені пагони і гілки, можливо повне всихання і загибель рослини.

Курчавість листя персика проявляється ранньою весною на молодих листочках, які деформуються, розростаються нерівномірно, набувають гофрованого вигляду. Приріст уражених пагонів сповільнюється, міжвузля коротшають, часто викривляються і засихають. Плоди уражаються рідко, вони нерівномірно розростаються, розтріскуються, згодом засихають. В результаті сильного розвитку хвороби знижується продуктивність дерев, зменшується їх стійкість до несприятливих умов, з'являється камідь. При хронічному перебігу хвороби дерева можуть загинути.

Без проведення необхідних захисних заходів більшість перерахованих шкідливих організмів завдають шкоди не тільки навесні, але і впродовж всієї вегетації.

Тому особливу увагу слід приділити захисним заходам на початку вегетації, щоб мінімізувати кількість перезимувалих шкідливих організмів, значно знизити поширення хвороб і шкідників влітку і восени. 

Ранньою весною під час проведення обрізки дерев необхідно видалити засохлі, уражені моніліозом, раком, паршею та іншими хворобами гілки. Невеликі рани, нанесені чорним раком, можна вилікувати, зачистивши уражене місце з захопленням 2 см живої деревини та продезінфікувати їх 1%-ним розчином мідного купоросу, з подальшою обробкою зачищених ран садовим варом.

Сильно уражені і засохлі дерева викорчовують і видаляють із саду. 

Перед розпусканням бруньок при середньодобовій температурі повітря не нижче 4 °С проти зимуючих стадій щитівок, несправжніх щитівок, плодових кліщів, попелиць рекомендується застосовувати препарат 30В, КЕ (масло індустріальне І-20А), з нормою витрати 0,4 л на 20 л води.

На початку розпускання бруньок на яблуні та груші доцільно провести обприскування препаратами Хорус 75 WG, ВГ (2,5 г на 10 л води) і Актара 25 WG, ВГ (0,14 кг на 1 га) проти парші, попелиць, довгоносиків, медяниці і ін., на персику – Косайд 2000, ВГ (40-60 г на 10 л води в фазу набрякання бруньок і 20-30 г на 10 л води в фазу розпускання бруньок) або Магнікур Сенсейшен 500 SC, КС (2,5-3,5 мл на 10 л води) проти кучерявості листя.

У фазу рожевий бутон можна застосувати: 

• на яблуні Гарт, СП (30 г на 8-10 л води) і Енжіо 247 SC, КС (1,8 мл на 5 л води);
• на черешні та вишні Хорус 75 WG, ВГ (2,5-3 г на 10 л води) і Прованто Вернал 480 SC, КС (2,0-3,0 мл на 10 л води);
• на сливі Хорус 75 WG, ВГ (2-3 г на 10 л води) і Прованто Максі, 200 SL, ЖК (2,5 мл на 10 л води);
• на абрикосі Хорус 75 WG, ВГ (2-3 г на 10 л води);
• на персику Магнікур Сенсейшен 500 SC, КС (2,5-3,5 мл на 10 л води) і Актеллік 500 ЕС, КЕ (12 мл на 10 л води).

Витрата робочого розчину на молоде дерево становить 2 л, на дерево середнього віку – 2,5 л, на старе дерево – 5 л.

Під час цвітіння дерев все хімічні обприскування заборонені. 

У разі масового поширення шкідника оленки волохатої, яка пошкоджує генеративні органи рослин, рекомендовано використовувати Прованто Вернал 480 SC, КС – 2,0 мл на 10 л води. За умови дотримання рекомендованих норм витрати препарат безпечний для бджіл та джмелів, що дозволяє проводити обприскування під час цвітіння дерев, малотоксичний для користувача та навколишнього середовища.

Світлана Градченко 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: "Городник"