Гори в мініатюрі: поради з побудови альпінарію у садибі

Альпи – найвищий і протяжний гірський хребет на території Європи. Можливо, саме тому альпійська гірка асоціюється у нас з чимось величезним і величним. Однак особисто мені ближче чеська назва композиції з рослин і каменів, розташованої на височині, – «скалка».

Виходячи з цієї назви одразу стає зрозуміло, що потрібні камені (адже чорнозему на скелях не буває), причому гострі, не обточені.

Округлі гладенькі камені зустрічаються тільки біля водойм, вони підходять для імітації струмка або озера, але вже точно не альпійської гірки.

Справжні гори складаються з каменів з гострими гранями і вираженими сторонами.

Так що нашу маленьку скелю ми будемо споруджувати саме з таких каменів. Вони стійко лягають на основу, добре стикуються між собою і створюють ефект суцільного масиву, який від часу розтріскався і розпався на окремі частини. За розміром скалка може бути дуже маленькою. Наскладали каміння на один квадратний метр – і добре, на два – ще краще! 

Ви запитаєте, як в цих каменях будуть рости наші квіточки? Добре будуть рости. Гірські рослини – не буряк, їм досить тонкого шару родючого ґрунту або навіть дрібно розтертої гірської породи між камінням. 

І не треба ніякого чорнозему і перегною! Інакше буде невиразне цвітіння і занадто багато листя.

У гірських рослин коріння дуже довге. Пробираючись в глибину, до вологи, стабільної температурі, воно проростає крізь дрібні отвори між камінням. Під укриттям з каменів влітку коріння рослин захищене від палючої спеки, а взимку – від морозів.

Наше завдання – створити для кореневої системи гірських рослин в саду такі ж умови, як в горах.

• Камені укладайте щільно, шар за шаром, залишаючи зазори не більше 3-5 см.
• Ґрунтосуміш для рослин повинна наполовину складатися з крупнозернистого піску або дрібного щебеневого відсіву.
• Хороший дренаж – основа успішного вирощування рослин на альпійській гірці.

На ділянці гірку зазвичай розташовують там, де вдалося відвоювати невеличку діляночку, звільнивши її від овочевих грядок. Однак місце для скалки потрібно вибирати з урахуванням певних правил.

По-перше, воно повинно бути подалі від листяних дерев, інакше доведеться постійно очищати гірку від листя, а це досить неприємне заняття. По-друге, бажано використовувати наявний природний схил.

Якщо ділянка рівна, попередньо сформуйте гірський рельєф з будівельного сміття, битої цегли і т. п., а вже потім розкладайте камені.

При цьому дуже важливо орієнтувати довгий схил на схід або північ, щоб влітку рослини не страждали від палючого сонця.

Камені повинні бути однорідними, як в природі. Наприклад, якщо для гірки обраний вапняк, значить, робіть її тільки з вапняку, якщо піщаник – тільки з піщаника. Можна використовувати навіть ракушняк, але тільки твердий. Однорідність каменю додасть вашій гірці природний вигляд і створить гарний фон для рослин. 

Зверніть увагу: 

Якщо у вас мало каменів, краще спочатку оформити невелику ділянку гірки, а згодом продовжити роботу над нею. Не варто розкидати невелику кількість каменів на великій ділянці, інакше потім буде набагато складніше «доростити» гірку. 

При укладанні заглубляйте камені в основу гірки на половину їх ширини, мінімум на третину. Вони повинні бути встановлені так, щоб на них можна було наступати.

Між камінням постарайтеся влаштувати затишні кишені і вузькі зазори для посадки рослин. Гірські рослини краще ростуть, якщо вони хоча б однією стороною дотичні до каменю. Для заповнення зазорів використовуйте осколки каменю і дрібний щебінь. Бажано з тієї ж гірської породи, що і вся гірка, тоді композиція буде виглядати гармонійно. 

Кращий час для спорудження гірки – осінь. За зиму камені встигнуть осісти, і навесні можна буде приступати до посадки рослин.

Створити на ділянці красиву кам'янисту гірку не так вже й просто. Однак, знаючи певні тонкощі її облаштування (якими мають бути камінь, субстрат, рослини, режим поливу і т. д.), з цією роботою може впоратися кожен садівник. 

Віктор Ганущин 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора