Золотава і медоносна дієрвілла: види і сорти для озеленення

Дієрвілли – листопадні кущі заввишки 1-1,5 м, які розростаються кореневищними пагонами вшир, створюючи згодом щільний кущ, але при цьому ніколи не стають агресивними.

Листки супротивні, короткочерешкові або сидячі, пилчасті, видовжено-яйцеподібні або ланцетні. Квітки двогубі, воронкоподібні, вузькотрубчаті жовті, зібрані в верхівкові багатоквіткові суцвіття. Цвіте майже все літо. Плід – довгаста двогніздова дерев'яниста коробочка з дрібним сітчастим насінням. Плоди дозрівають у вересні-жовтні.

В Україні дієрвілла ще мало відома і рідко використовується в декоративному садівництві.

Набагато популярніше вона в рідній Америці, а також Європі, де в озелененні затребувані як її види, так і сорти-новинки з декоративним листям.

Д. жимолостева (D. lonicera) в природних умовах виростає в прохолодних, вологих лісах, по скелястих берегах річок і на кам'янистих місцях у північно-східній частині Північної Америки.

Це найкомпактніший серед дієрвілл кущ, висотою до 1 м, діаметр крони – до 1,5 м. Листя яйцеподібне або довгасто-яйцеподібне, зверху насичено-зелене, знизу світло-зелене. Цвіте в червні, квітки зібрані у великі світло-жовті суцвіття. У культурі з 1700 р. Сорт 'Copper' особливо привабливий красивим глянсовим листям, яке  при розпусканні набуває мідно-червоного кольору.

Природний ареал д. сидячолистої (D. sessilifolia) – гірські ліси східної частини Північної Америки. Кущ висотою 1,2-1,5 м, в діаметрі крони до 2,5 м. Відрізняється чотиригранними, голими або злегка опушеними пагонами (у двох інших видів вони округліші в перетині) і сидячим (без черешка) або майже сидячим яйцеподібно ланцетним, довгозагостреним листям. Цвіте з червня до серпня, квітки лимонно-жовті. У культурі з 1844 р. 

Сьогодні існує кілька цікавих її сортів.

'Cool Splash' – яскравий, ефектний пістряволистяний сорт. Цінується, перш за все, за красу листя – зеленого з білою облямівкою. Отриманий в США в Корнельському університеті селекціонером доктором Пітером Подарасом, який працював над сортом з 2003 р.

Особливість сорту 'Butterfly' – молоде листя на червоних пагонах має бронзовий відлив, а згодом стають темно-зеленим; 'Dise' – схожий на 'Butterfly', але кущ більш компактний (висота близько 1 м).

Д. блискуча (× D. splandens) – гібрид, отриманий в результаті схрещування д. жимолостевої і д. сидячолистої (D. lonicera × D. sessilifolia). Схожий на вище описаний вид, відрізняється короткими черешками листя, має більш виражене пурпурове  забарвлення листя і пагонів, ніж вихідні види. У культурі з 1850 р. 

Д. струмкова (D. rivularis) родом з південного сходу США (штат Північна Кароліна, Джорджія, Алабама і Теннесі). Зростає на сирих місцях в гористій місцевості, де досягає у висоту 2 м. В умовах Києва не перевищує 1,2 м, розростаючись в ширину на 1,5-2 м. Цвіте з другої половини червня до вересня яскравими жовтими квітками з оранжево червоними мазками. У культурі з 1898 р. 

Сорт 'Morton' ( 'Summer Stars') – низькорослий компактний кущик заввишки 60-90 см, отриманий в США в дендрарії Мортон поблизу Чикаго. В даний час у продажу частіше зустрічається під навою 'Summer Stars'.

Сорт 'Troja Black' – густий кущ з темно-пурпуровим майже фіолетовим листям, які дуже ефектно контрастують з великою кількістю жовтих квіток.

Якщо дбати про рослини не ваш коник, а прикрасити сад все ж хочеться, то невимоглива і стійка до хвороб і шкідників дієрвілла – справжній подарунок для вашої садиби.  

Найкращі умови для її вирощування – в ажурній напівтіні, під пологом рідкісних дерев. Прекрасно себе почуває і на відкритих сонячних місцях. Невимоглива до ґрунту, добре розвивається на будь-яких, але добре дренованих субстратах, вологолюбна і в той же час досить стійка в періоди літньої посухи.

Санітарну обрізку проводять навесні, при цьому видаляють пошкоджені морозами пагони (якщо такі спостерігаються після суворих зим). Щоб обмежити розростання кущів вшир, можна пагони видалити. Декоративна формувальна обрізкі їй не потрібна.

Зимостійкість помірна. Іноді підмерзають минулорічні пагони, але кущі швидко відновлюються і цвітуть в той же рік. Культура прекрасно переносить умови міста.

Добре розмножується весняним посівом насіння, зеленими живцями в кінці червня-липні, відводками і нащадками.

Дієрвілла використовується в одиночних і групових посадках в садах, парках, скверах, на узліссі, біля водойм, для закріплення схилів і берегів, для імітації лісового пейзажу і як діжкова культура.

Надія Трофименко, Руслана Весельска 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора