Еволюція кавуна: небувалі гібриди чи дикорослі види?

Схрестити кавун і кабачок неможливо як з практичної, так і теоретичної точки зору.

У селекції гарбузових немає міжвидових гібридів, оскільки у них різні генетичні особливості батьківських форм.

Вчені проводили роботи по виведенню міжвидових гібридів, але для подолання міжвидової несумісності вони використовували хімічні реагенти. Таким способом були отримані гібриди дині і огірка, а також гарбуза і кавуна. Однак виведені гібриди не мали особливої ​​цінності, насіння у них формувалося без зародка, тому вони не могли дати потомство.

Отже, ваш сусід не міг придбати гібридне насіння, оскільки його немає у продажу.

Так про що ж ідеться, коли кажуть про схрещування кавуна і кабачка?

Сучасний ареал природного зростання кавуна невеликий і до того ж розірваний, що свідчить про давність виду.

Д. Лівінгстон і інші дослідники відзначали, що дикі кавуни зустрічаються в двох формах: гірка і позбавлена гіркоти (їстівна).

Зовні вони нічим не відрізняються, тому встановити придатність плода в їжу можна було тільки практично – спробувати на смак.

Існує три підвиди кавуна звичайного (Citrullus lanatus), які розрізняються за ареалом, біологічним особливостям і морфологічними ознаками: шерстистий, столовий і слизонасінневий. Кожен підвид диференційований на різновиди. 

Очевидно, ваш сусід виростив кавун каффранський або цитрон, описані шотландським дослідником південної Африки Д. Лівінгстоном «як найдивовижніші рослини пустелі». Йдеться про підвид кавуна звичайного, який об'єднує дикорослі форми (кормові та цукатні).

Каффранський кавун – потужна рослина з густим повстяним опушенням. Стебло грубе, чітко грановане. Квітки великі, жовті, частіше двостатеві. Плоди масою до 20 кг, неправильної форми, з нечітким малюнком у вигляді розірваних смуг або плям. М'якоть соковита, солодкувата. Насіння червоне або брунатне.

Цитронний кавун за морфологічними ознаками близький до каффранского. Квітки завжди роздільностатеві. Плоди циліндричні або кулясті, з плямистим або смугастим малюнком. М'якоть біла або жовтувата, щільна, з високим вмістом пектину. Насіння вузьке, оливкове, рідше червоне. Плоди можуть зберігатися кілька місяців.

Каффранський і цитронний кавуни застосовують у фармацевтичній і харчовій промисловості, в основному при виробництві пектину, який використовується для приготування джемів, желе, мармеладу, соків, цукерок. 

Технологія вирощування дикорослих кавунів нескладна.

Кращі попередники для них – добре удобрені озимі зернові. Обробляти ґрунт під них потрібно так само, як під звичайні кавуни: глибока зяблева оранка, культивація, боронування. Насіння висівають по 2-3 в лунку. Глибина загортання насіння – 4-6 см. В посушливих районах ширина міжрядь – 3 м, між рослинами в ряду – 1,5-2, м, в районах з недостатнім зволоженням міжряддя – 2-2,5 м, в ряду між рослинами – 1 м. Також можна висівати кавуни квадратно-гніздовим способом: 2,1х2,1 м або 1,4х1,4 м. Догляд за рослинами полягає в прополках і поливах. 

Інна Сидорка 

© Журнал Огородник" 

ФОТО: автора