Будешь вести себя как человек – вырастешь овчаркой!
21 липня 2017
2279
Facebook
Господар такси Тимофія, який всім полюбився, надіслав до редакції Огородника не лише фото та відео, а й докладну розповідь про свого вихованця. Читають усі! Кажуть, купити кохання неможливо. "Неправда!" - Переб'є будь-який собачник. Щоб отримати вірне кохання, достатньо завести собаку.
Ми переконалися в правдивості цього твердження 10 років тому, коли на Пташиному базарі в Києві з купки сплячих цуценят на тремтячих коротеньких лапках, що підламуються, до нас підповз малесенький таксик і зазирнув у вічі спочатку 5-річного хлопчика, а потім також відчайдушно подивився на дорослих.
– Беріть, беріть, – сказали продавці мама та хлопчик підліток. – Наша Зіта народила 12 цуценят. Вони підросли. Вже по 1,5 місяці. Зовсім заїдають її. Ось ми обрали кілька. Продамо сьогодні – пощастило їм. Не продамо – доведеться топити.
– Он подивіться на матусю, - сказав хлопець-продавець і відступив, показуючи чорну таксу, яку відверто вернуло від настирливих цуценят.
- Мааам, - глянув на мене Петько. Але це було зайвим. Я вже вишкребала всі гроші, які були в гаманці плюс у загорнуті в папірець від ринкових кишенькових злодіїв кілька купюр.
Тепленька, м'яка істота забилася до мене під куртку, постійно намагаючись лизнути. І всю дорогу врятований потопельник поводився бездоганно.
– Як назвемо? - Запитала я вдома сина, спостерігаючи за членом сім'ї, що досліджував нову територію. Одностайності у вирішенні цього питання не було. Зробили дзвінок другові – бабусі. Її фантазії далі "Тимки" не вистачило.
– Буде Тимофієм! Не солідно для породистого собаки, мов дворняга, звучати, – сказав тато і нагадав, що саме так благородно звали вівчарку Сталіна.
Відтоді ми часто обіцяли Тимофію: «Поводитимешся як людина – виростеш вівчаркою!»
Але норовливість і вертлявість натури не дозволила диву відбутися – залишився Тимофій рудою з підпалинами таксою.
За своє вже солідне за собачими мірками життя Тім встиг викупатися у безлічі ставків та озер Київщини, побував у гостях у багатьох друзів родини, пожив на привіллі у «крутому» приватному секторі – Польському містечку, що за кілометр від київської Окружної (містечко не гірше за Конча-Заспу, Осокорки та інші одіозні мікрорайони). Саме тут Тимофій показав чого варті гідні бойові такси з Чоколівки місцевим лабрадорам, вівчаркам та іншим гігантам собачого світу, покликаним охороняти добро екс-міністрів, екс-прокурорів, керівників ФДМ та інших владних структур.
І коли після смерті бабусі він переселився до рідних пенатів – 3-кімнатну хрущовку на Чоколівці, – Тимофій лихо влився до місцевого колективу.
Він познайомився з усіма місцевими котами (з кимось потоваришував, з кимось посварився), став активним відвідувачем собачої вечірньої тусовки в районі Солом'янської церкви, дуже нервує при зустрічі з білками в гаю і млосно любить "солідну жінку" із сусіднього під'їзду – 6-річного алабая Санту.
Від імені Тимофія та його непокірної коханої Санти дякуємо «Городнику» за чудовий подарунок – собачий корм, який друзі наші менші (це не про Санту), мило з'їли. До душі припав їм і подарований м'ячик. А всі сусіди-дачники залишились у захваті від книг-довідників «Ягоди» та «Виноград».
Дякую організаторам конкурсу від щирих шанувальників ogorodnik.com