Хай квітнуть іриси, високі та низенькі

У приватних колекціях України сьогодні налічується більше двох тисяч сортів ірису бородатого.

Ви тільки уявіть таку різноманітність! Чи багато існує культур, які можуть цим похвалитися? І кожен сорт неповторний.

Звичайно ж, левова частка цих сортів відноситься до класу Високих бородатих (Tall Bearded, TB).

Інакше і бути не може. Саме в цьому класі селекціонери можуть максимально широко показати нескінченну палітру кольорів, абсолютно неймовірні комбінації кольору і відтінків, витонченість квітки.

«Найпростіший» – Леслі Май Лав (Lesley My Love, Blyth2008) – чистий рожевий колір, підняті стандарти, летючі фоли! Квітка свіжа, пелюстки такі щільні, що здаються жорсткими, немов хрусткими.

Наступний в цій галереї – Каларейбл (Colourable, Blyth2008). Абсолютно нове забарвлення. Несподіваний реверс – повітряні бежево-лимонні стандарти з фіолетовими вкрапленнями, густішими біля основи, і кремово-лимонні фоли з неймовірними рюшами. Сам квітка масивна і важка.

Третій – Содід Лайвз (Sordid Lives, Johnson2009) –  білі стандарти з найтоншою золотою облямівкою і золотистою основою, білий колір повітряних  гофрованих фолів накритий густим рожево-фуксіновим візерунком, який переходить в золотистий біля мандаринових борідок. Такий вражаючий контраст нечасто можна побачити навіть серед новітніх сортів.

І нарешті останній – Рейнбоу Хай (Rainbow High, Keppel2009), що в перекладі означає «висока веселка». І це дійсно веселка!

Ці чотири різних квітки об'єднує не тільки краса. Вони все прекрасні.

А ще – вимоги до догляду.

Сучасний ірис потребує постійної турботи. Він любить сонце і не любить вітру. Тому ділянка повинна добре висвітлюватися і бути захищеною від панівних вітрів, інакше в дощ при найменшому пориві вітру квітконоси зламаються через важкість намоклих квіток.

Ділянка повинна бути досить великою, бо квітучий ірис сам по собі –  закінчений твір мистецтва. Причому він домінує в квітнику, інші рослини губляться поруч з ним. Якщо ж іриси посаджені досить близько одне від одного, вони «конкурують».

А як же бути тим, у кого маленький палісадник і мало вільного часу для догляду за рослинами?

Альтернативою в такому випадку стануть іриси з класу Карликові стандартні бородаті (Standart Dwarf Bearded).

Уже багато квітникарі в нашій країні оцінили переваги цих рослин, і існує багато гідних колекцій. В останні роки в гібридизації карликових ірисів досягнуті видатні успіхи, в тому числі і українськими селекціонерами.

Квітки у них досконалих сучасних форм – підняті стандарти, летючі гофровані фоли. Так що від високого бородатого ірису вони відрізняються тільки розміром. Наочно продемонструвати це можна на прикладі сорту Лав Спелл (Love Spell, Black2005). Про палітру можна і не говорити – вона мало чим відрізняється від палітри, яка присутня в кольорі високих бородатих. Крім того, сорт має традиційні переваги «карликів» – невибагливість, ранній термін цвітіння, великий коефіцієнт розмноження і високу стійкість до захворювань.

Карликові іриси можна садити де завгодно, крім повної тіні. З них можна створювати клумби, бордюри, «розбавляти» посадки інших рослин. Про що ще можна мріяти... 

Але при всіх позитивних якостях далеко не всіх квітникарів влаштовують невеликі розміри квіток карликових ірисів. Тут на виручку приходять середньорослі іриси, як компромісний варіант між високими і карликовими.

Ця група поки незаслужено залишається поза увагою багатьох ірісоводов в Україні, хоча має досить багато чудових якостей.

Середньорослі іриси – це групи інтермедія (IB) і бордюрні (BB).

Розглянемо першу групу.

Іриси інтермедія – гібриди високих бородатих і «карликів», відповідно, вони в якійсь мірі успадкували риси обох своїх батьків.

У них високодекоративні великі квіти, поза сумнівом, за розмірами вони дещо поступаються високим бородатим, але все ж досить великі. Здебільшого вони набагато менше схильні до захворювань, ніж високі іриси, і що дуже важливо, вони дуже добре розростаються, майже як карлики, а цвітуть набагато рясніше.

Квітучий ірис інтермедія – це величезний букет. 

Погляньте, наприклад, на сорт Спук (Spooky, Keppel2008). Який він гарний! Пік цвітіння настає в проміжку між цвітінням карликових і високих бородатих ірисів, що дозволяє заповнити «паузу».

При цьому палітра кольорів і форма квіток мало в чому поступаються високим бородатим ірісам (в цьому можна переконатися на прикладі Спайсед Пічс (Spiced Peaches, Black2004) і Локал Хіро (Local Hero, Blyth2000).

Багаторічні спостереження показали, що в умовах Київської області інтермедії набагато краще переносять осінньо-весняні природні катаклізми, ніж більшість високих.

Вони прекрасно підходять для вирощування у північних областях, хоча і на півдні України добре себе почувають.

І нарешті, іриси бордюрні. Це гібриди ірисів високих, які просто «недоросли» до стандартної величини, в процесі відбору підлягали знищенню. І все ж селекціонери НЕ вибракували їх, а дали їм путівку в життя.

Це завдяки квіткам. Практично всі бордюрні сорти характеризуються прекрасними квітками.

Наприклад, Ай Кенді (Eye Candy, Keppel2004).

Чистий рожевий колір, ідеально збалансована форма квітки, у яку гармонійно вписується коралово-рожева борідка, «рюші» і «мережива»! Мало хто з високих рожевих ірисів зможе позмагатися з цим сортом у декоративності.

Боде Гад (Border Guard, Ghio2003) – стандарти «устрічного» кольору (визначення автора сорту) з кавово-рожевими вливаннями, більш насиченими біля основи, горизонтальні фоли – шоколадно-рожеві, з більш темними плечима і яскравими помаранчевими борідками.

На момент інтродукції цього сорту в 2003 році в світі не було нічого подібного ні в одному класі.

З огляду на пізнє цвітіння бордюрних ірисів, виняткову декоративність їх квіток, а також компактність кущів, їх з успіхом можна застосовувати там, де високі бородаті будуть недоречні – в невеликих палісадниках, для створення клумб, невеликих груп, в комбінаціях з іншими рослинами.

Так що при виборі новинок для вашого квітника зверніть увагу на карликові і середньорослі іриси. Вони цілком на це заслуговують.

Олександр Монако 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора