Нові фарби для садиби: малопоширені види літників

Абельмосхус маніоковий (Abelmoshus manihot) – теплолюбна рослина з сімейства мальвових, висотою до 150-200 см, з великим пальчасто-роздільним, темно-зеленим листям (діаметр близько 10 см), схожим на листя маніоки. Квітки однорічники великі, діаметром 12-15 см, дуже декоративні, біло-лимонні з глибоким фіолетовим центром. За форму квіток рослину називають жовтим гібіскусом. Цвіте з липня по вересень, насіння дозріває в серпні-жовтні.

Ця рослина – справжня знахідка для квітникарів: красиво квітне, швидко зацвітає, можна вирощувати як кімнатну або як однорічник. Рекомендується для міксбордерів, контейнерної культури.

Арктотека нагідкова (Arctotheca calendula) – теплолюбна рослина з сімейства айстрових, висотою 30-35 см, з темно-зеленим, зібраним в прикореневу розетку листям. Листя довжиною близько 15 см, зубчасте, густо покрите м'якими білими волосками. Суцвіття – кошик діаметром 8-10 см. Крайові язичкові квітки кремово-білі, біля основи – жовті. Трубчасті квітки однорічники темно-сині, майже чорні. Цвіте з липня по жовтень.

Рекомендується для клумб, бордюрів, рабаток, міксбордерів, груп на газонах. 

Асперула блакитна (Asperula azurela) – тіньовитривала, засухо- і холодостійка рослина з сімейства маревих, висотою 30-40 см, з дуже гіллястими, тонкими, легкими, ажурними, шорсткими стеблами, вузькими листям, зібраним в розріджені мутовки. Суцвіття витончені, головчаті, діаметром 2,5-3 см. Квітки запашні, тонкі, трубчасті. Цвіте з червня по вересень. Якщо цвітіння слабшає, його можна продовжити, якщо обрізати рослини на висоті 10-15 см, підгодувати комплексними добривами і забезпечити в подальшому рясний полив.

Асперулу цінують за чарівне блакитне забарвлення однорічних квіток, тонкий аромат і раннє цвітіння. Ця рослина рясно цвіте при вирощуванні на вапняних ґрунтах. Рекомендується для будь-яких квітників, навіть в тінистих куточках. 

Брахікома іберісолиста (Brachycome iberidifolia) – граційна, сильно розгалужена рослина з сімейства айстрових, висотою 15-25 см, з дуже гіллястими стеблами, темно-зеленим перисто-розсіченим листям. Суцвіття – кошики діаметром 3-4 см. Язичкові квітки блакитні, сині, фіолетові, рожеві або білі. Вони розташовані в один ряд. Трубчасті – дрібні, жовті, сині, фіолетові, темно-фіолетові або майже чорні. Цвіте з червня по вересень. Рослина світло- і теплолюбна. Найбільшої декоративності досягає на відкритих, сонячних місцях і легких, навіть трохи сухуватих, але поживних садових ґрунтах.

Рекомендується для клумб, рабаток, бордюрів, груп, кам'янистих гірок, вазонів. Заслуговує широкого використання, особливо в південних районах нашої країни. 

Гібіскус трійчастий (Hibiscus trionum) – теплолюбна рослина з сімейства мальвових, висотою 45-75 см. Однорічні квітки діаметром 4 см, зовні кремові, а зсередини білі з пурпуровим центром. Квітки розкриваються на кілька годин в ранковий час, а після полудня закриваються.

Рослина рекомендується для міксбордерів, вазонів, висушені пагони з плодами використовують як сухоцвіти.

Доротеантус (мезембріантемум) кришталевий, або кришталева трава (Мesembriantemum crystallinum), – почвопокривна  рослина з сімейства айстрових, подушковидної форми, висотою 12-15 см, з безліччю стебел, на якому росте блідо-зелене, дрібне, овальне, м'ясисте суккулентне листя з хвилястим краєм. Всі частини рослини покриті залозистими волосками – папиллами, які виглядають, як блискучі, кришталеві крапельки, що і пояснює видову назву. Суцвіття – кошики, діаметром 4 см, білого, жовтого, кремового, рожевого, малинового, пурпурового забарвлення. Цвіте з липня по вересень.

Рослина тепло- і світлолюбна. Добре розвивається на легкому піщаному ґрунті. Не переносить зайвої вологи.

Рекомендується для невеликих килимових композицій, бордюрів, міксбордерів, кам'янистих садів, кам'янистих терас, укосів. 

Дракопсіс стеблооб'ємлючий (Dracopsis amplexicaulis) – холодостійка, прямостояча рослина з сімейства айстрових, висотою 60-80 см. Суцвіття – кошики діаметром 10-11 см. Крайові язичкові квітки яскраво-оранжеві або жовті, біля основи червоно-коричневі. Серединні трубчасті квітки темно-коричневі, майже чорні, з фіолетовими тичинками, зібрані в центрі в конус.

Рекомендується для бордюрів, рабаток, групових посадок, міксбордерів, зрізу.

Кларкія гарненька (Clarkia pulchella) – рослина сімейства кіпрейних, висотою 40-50 см, з прямостоячими, гіллястими стеблами, в більшості випадків коротко опушеними. Листя сизо-зелене сидяче, подовжено-овальне, розташоване на стеблах в черговому порядку. Квітки однорічники правильні, прості або махрові, діаметром 3-4 см; бузкові, рожево-пурпурні, іноді білі, пелюстки з трьома широко розставленими частками і парою загнутих назад зубців, зібрані в гроновидні або колосовидні верхівкові суцвіття. Чашечка трубчаста. Віночок складається з чотирьох цілих або трилопатевих пелюсток, звужених до основи. Цвіте з червня по серпень.

Кларкія нагідкова, або витончена (С. unguiculata, C. elegans), – рослина сімейства кіпрейних, гілляста, розлога, пірамідальної форми. Стебла тонкі, міцні, висотою 30-90 см, до кінця цвітіння в нижній частині древесніють. Листя цілісне, овальне, сизо-зелене з червоними жилками, по краю неправильно рідкозубчате. Квітки прості або махрові, діаметром 3-4 см, білі, блакитні, рожеві, лососеві, червоні, малинові, пурпурні, густо розташовані в пазухах верхніх листків. Цвіте рясно в липні – вересні.

Обидва види кларкій світлолюбні, досить холодостійкі, віддають перевагу сухим, сипучим, родючим ґрунтам і відкритим сонячним  місцям. Для отримання компактних, рясно квітучих кущів верхівки молодих рослин прищипують на висоті 12 см, після чого вони добре гілкуються і суцільно покриваються квітками.

Рекомендуються для масивів, рабаток, міксбордерів, мавританських газонів, озеленення балконів і на зріз.

Куфея розпростерта (Cuphea procumbens) – оригінальна рослина з сімейства дербеннікових, висотою 40-60 см, з темно-зеленим листям і сильно розгалуженими стеблами, що тягнуться по землі. Квітки бузкові, пурпурні або білі. Зацвітають рослини в кінці червня і цвітуть до заморозків. Це світлолюбна, посухостійка і дуже теплолюбна рослина, яку цінують за ефектні квітки, схожі на тліючі сигарети.

Рекомендується для бордюрів, рабаток, міксбордерів.

Лейя витончена (Layia elegans) – рясно і тривало квітуча однорічна рослина з сімейства айстрових, з розгалуженими, розпростертими або висхідними стеблами висотою до 50 см. Листя цілісне або крупнозубчате, сизо-зелене, приємно пахне, опушене м'якими волосками. Суцвіття – кошик діаметром 4,5-5 см, на довгому квітконосі. Язичкові квітки золотисто-жовті з білими кінчиками; трубчасті – дрібні, темно-жовті. Цвіте з липня до пізніх заморозків.

Добре розвивається на відкритих, сонячних місцях з різними ґрунтами, але віддає перевагу легким, супіщаним або суглинним з хорошим дренажем.

Рекомендується для бордюрів, рабаток, кам'янистих гірок і зрізування. Особливо гарна в строкатих рабатках, невеликими групами в міксбордерах і альпінаріях. Добре виглядає в садових вазах і підвісних кашпо.

Ліндхеймера техаська (Lindheimera texana) – рослина з сімейства айстрових, висотою 70-80 см, з жорсткувато опушеними стеблами, що трохи стеляться, і світло-зеленими, ланцетними листками. Квітки однорічники золотисто-жовті, діаметром 4-5 см. Цвіте з червня до заморозків. Рослина посухостійка, теплолюбна, світлолюбна, добре росте на легких ґрунтах. 

Рекомендується для міксбордерів, рабаток, бордюрів і груп на газонах.

Фацелія мала (Facelia minor) – рослина з сімейства водолистих, висотою 20-35 см, з червоними, гіллястими стеблами, сизо-зеленим листям з червоною облямівкою по краях зубчиків. Квітки – сині, діаметром до 2 см, зібрані в невеликі розріджені суцвіття.

Рекомендується для бордюрів, рабаток, рокаріїв, можна використовувати як ампельні рослини.

Фацелія піжмолиста (Phacelia tanacetifolia) – чудовий медонос і досить приваблива декоративна рослина з сімейства водолистих, заввишки 50-100 см. Листки перисторозсічені з рясно опушеними м'якими волосками. Однорічні квітки голубувато-сірі або світло-фіолетові. Зацвітають рослини в першій половині червня і цвітуть до заморозків. Фацелії досить холодостійкі і відносно посухостійкі рослини. Віддають перевагу сонячним, не перезволоженим місцям.

Рекомендується для групових посадок, міксбордерів. Можна вирощувати як зелене добриво на бідних ґрунтах. Дуже цінна  медоносна і ароматна рослина. 

Сальпіглосис виїмчастий (Salpiglossis sinuata) – рослина з сімейства пасльонових, висотою до 100 см. Стебла прямі, тонкі, малоразгалужені, покриті липкими, залозистими волосками. Основна маса листя зібрана в прикореневій розетці. Прикореневе  листя на черешках – довгасте, виїмчасто-лопатеве; верхньє – сидяче, вузьке. Екзотичні квіти витончені, діаметром до 5 см, воронкоподібні з п'ятилопатевим відгином. Особливо привертає увагу їхнє химерне забарвлення – пелюстки блискучі оксамитові, блакитні, фіолетові, коричневі, кремові, жовті, з оригінальним мармуровим малюнком з темних або золотистих штрихів в зіві. Зазвичай сальпіглосис вирощують в суміші забарвлень. Цвіте з червня по жовтень. Рослина світлолюбна, посухостійка і відносно  холодостійка. Добре росте на дренованих, родючих ґрунтах і на ділянках, захищених від вітру. Не виносить надмірного перезволоження, посухи та заморозків. 

Рекомендується для вирощування в групових посадках, рабатках і на зріз; дуже красиво виглядає в міксбордерах.

Санвіталія розпростерта (Sanvitalia procumbens) – рослина, що стелеться, з сімейства айстрових, висотою 35 - 50 см, з сильно розгалуженими, міцними, тонкими стеблами, червоними з освітленої сторони. Нагадує темно-зелені подушки, розшиті жовтими зірочками. Листя дрібне, шорстке, волосисте, овальне, на коротких черешках або майже сидяче. Суцвіття – численні дуже ефектні кошики діаметром 2-2,5 см з опуклим, майже конусовидним темно-коричневим або майже чорним диском трубчастих квіток. Язичкові однорічні квітки жовті або оранжево-жовті, розташовані в один ряд по краю кошика. Цвіте з кінця червня до заморозків.

Рекомендується для альпінаріїв, бордюрів, рабаток, садових ваз та балконних ящиків.

Емілія яскраво-червона (Emilia coccinea) – теплолюбна рослина з сімейства айстрових, висотою 50-60 см, з темно-зеленим блискучим листям, зібраним в прикореневі розетки. Суцвіття – кошики діаметром 1,5 см, яскраво-червоні, жовті або помаранчеві. Цвіте з червня по вересень.

Рекомендується для рабаток, мавританських газонів, використання при складанні букетів.

Шізантус перистий (Schizanthus pinnatus) – рясно квітуча рослина з сімейства пасльонових, висотою 40-60 см, з дуже гіллястими від основи, слабо опушеними стеблами, ажурним, перисто-розсіченим, світло-зеленим листям, покритим, як і стебла, залозистими волосками. Суцвіття – розріджені кисті. Квітки білі, бузкові, рожеві, діаметром до 2 см. Пелюстки поцятковані плямами, крапками і смужками різної форми і забарвлення: жовтими, червоними, кармінними, ліловими, фіолетовими або коричневими. За формою і забарвленням однорічні квітки шізантуса нагадують мініатюрні орхідеї. Цвіте він з червня по вересень. Це холодостійка і світлолюбна, вологолюбна рослина. Добре росте на легких, суглинних або супіщаних, родючих, некислих ґрунтах. 

Рекомендується для бордюрів, змішаних рабаток, садових ваз, контейнерів, високорослі сорти – для зрізу.

Це, звичайно, не всі малопоширені красиво квітучі рослини, які можна вирощувати як літники.

Але слід зазначити, що всі представлені види невибагливі. Більшість з них можна висівати безпосередньо в ґрунт на постійне місце, а деякі – вирощувати розсадним способом.

Посів насіння у відкритий ґрунт, як правило, проводять у другій декаді квітня. Висадку розсади на постійне місце – після закінчення весняних заморозків. Догляд за рослинами полягає в регулярних прополках, поливах і розпушуванні  ґрунту. Для рясного цвітіння рослини потрібно 1-2 рази підгодувати повним мінеральним добривом, а перед цвітінням – калійними і фосфорними добривами. Крім того, для стимуляції закладки квіткових бруньок потрібно регулярно видаляти відцвілі суцвіття.

Світлана Машковська 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора