Стильна колекція – за сезон: як виростити багаторічники квітів з насіння

Жоржина мінлива, та завжди красива  

Пані жоржина, володарка сліпучих нарядів, здатна догодити кожному, навіть найпримхливішому цінителю.

В останні роки селекціонери все більше уваги приділяють виведенню карликових форм далії, які починають цвісти в ранні терміни.

Голландські і японські сорти бордюрних жоржин гарно виглядають і в звичайному квітнику, і в модних "мобільних" садах з контейнерних композицій.

Чарівні карликові жоржини з кулястими, анемоноподібними, зірчастими, голчастими квітками різноманітних забарвлень можна виростити на балконі і підвіконні, на терасі і у штучного водоймища.

Я довгий час утримувалася від спокуси обзавестися жоржинами, обмежуючись лише невибагливими "веселими хлоп'ятами".

Агротехніка далії мені здавалася неймовірно складною. Крім того, лякала можливість "втратити" бульби рідкісних екземплярів при зберіганні в зимовий період. Але ознайомившись зі статтями Наталії Комової і Ніни Босої на сторінках "Огородника", я змінила свою думку і з радістю стала вивчати цю культуру.

На одній з виставок звернула увагу на насіння трьох різновидів жоржини мінливої: помпонної, анемоноподібної та комірцевої.

Оскільки я вже вирощувала з насіння "веселих хлоп'ят" і ніяких складнощів при цьому не виникало, то одразу вирішила спробувати щось більш складне.

• У квітні висіяла насіння в лотки з легким родючим ґрунтом, закривши їх на глибину 1,5 см. Лотки встановила у дворі під укриттям зі спандбонда.
• Вже на 4-й день з'явилися сходи.
• Коли у рослин було по дві пари листя, розпікірувала їх в півлітрові стаканчики, в них вони росли до висадки у відкритий ґрунт.

Першими зацвіли помпонні жоржини, вже на 65-70-й день від появи сходів.

Забарвлення – найрізноманітніше: білі, лососеві, всі відтінки червоного, рожевого, жовтого і помаранчевого, були і двоколірні.

У висоту рослини досягали 70-80 см, сформували пишні кущики з безліччю бутонів. Квітки, в основному, були з суцвіттями напівкулястої форми, з трьома рядами язичкових квіток навколо плаского диска, але зустрічалися і форми з простими квітками. Діаметр квіткових кошиків – 7-8 см. Чудово виглядали в груповій посадці і в букетах.

Цвітіння комірцевих жоржин настало через 90 днів після появи сходів і перевершило всі мої очікування.

Всі рослини досягали у висоту 35-50 см і буквально "потопали" в великих (діаметр 12-14 см) квітках і масі бутонів.

Забарвлення –  неймовірне, що ні екземпляр, то шедевр. Пелюстки – оксамит і атлас: вишнево-чорні з яскраво-цикламеновим "комірцем", малиново-білі, жовто-горобинові та біло-рожеві...

Багато-пребагато, всі різні і чудові. Хто любить квіти, той мене зрозуміє – це момент щастя, коли "захоплює дух".

Інший, не менш хвилюючий, сюрприз піднесли мені сіянці анемоноподібних жоржин.

Досить вже того, що всі вони були карликами (35-45 см) і випустили масу бутонів, які зацвіли на 95-100-й день від появи сходів махровими двобарвними "кульками".

Так ще й листя у деяких екземплярів було темно-пурпурового та фіолетового кольору! Повіяло фантастикою про "марсіанські хроніки"...

Чорне листя, білі квіти, фіолетове листя, а квітка – золота з карміновою облямівкою.

Знову всі різні, дивовижні і неповторні.

Догляд за далією полягає в поливах і підгодівлі.

• Ближче до вересня слід підгорнути стебла і приготувати укриття в нічний час від заморозків, щоб продовжити цвітіння, дати визріти бульбам і насінню і повторити досвід на наступний рік.

Колеус Блюме – "килим" на все літо

Всім знайомий колеус (кропивка), нині став широко використовуватися в квітковому оформленні для відкритого ґрунту. Модна тенденція вирощувати рослини з гарно забарвленим листям, що зберігає декоративність весь сезон, привела до пошуку і селекції невибагливих декоративних культур.

Згадали і про колеус: така багата палітра листя притаманна небагатьом рослинам. 

Цей багаторічник прекрасно росте і на сонячних місцях, і в напівтіні. Теплолюбний, вологолюбний, при регулярному підживленні на легких поживних ґрунтах нарощує велике яскраве листя і надає композиції святкового вигляду. 

Цвіте колеус невеликими синіми квіточками, зібраними в колоски, які зазвичай видаляють, щоб рослини не витягувалися, а формували гіллястий кущик.

Колеуси легко розмножуються живцями, але якщо ви захочете отримати одразу багато посадкового матеріалу, то квітки необхідно залишити, щоб отримати насіння.

Тоді з'явиться можливість створення "килимових" доріжок, клумб і до них "в тон" – різних підвісних і контейнерних композицій.

• Насіння колеуса висіваю в лотки в квітні, розмістивши їх рівномірно на поверхні вологого легкого ґрунту, накриваю  склом, ставлю на підвіконня.
• Через 10 днів з'являються сходи.
• У травні рослини пікірую в горщики місткістю 0,25 л і ставлю під укриттям з спандбонда.
• Коли мине загроза заморозків, висаджую їх у відкритий ґрунт.

Поки квітучих рослин мало, колеус своїм ошатним листям привертає увагу, а коли в саду "пік" цвітіння, воно ще більше підкреслює красу квітів, які ростуть по сусідству.

Листя у моїх сіянців – світло-зелене і жовте, темно-червоне і коричневе, рожеве і помаранчеве, з контрастними прожилками, цяточками, штрихами і ошатною облямівкою по торочкуватих краях.

Відрізняються сіянці і силою зростання (25-50 см). Серед сіянців дуже багато красивих екземплярів з яскравим забарвленням і формою листя. Перед заморозками я пересаджую їх в горщики і забираю до будинку.

Навесні з них можна буде взяти живці, а решту необхідного посадкового матеріалу знову отримати з насіння.

Навіть з одних тільки описаних жоржин і колеусів влітку можна створити неповторну композицію, яка не потребує особливих матеріальних витрат, навичок, часу і сил, досить вашого бажання, любові і турботи. 

Світлана Внукова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора