Завжді свіжі та елегантні: хвойні рослини на ділянці

Ентузіасти клубу садівників "Черешня" м. Хмельницького зібрали цікаву колекцію хвойних рослин. І нехай роботи з влаштування ландшафту належить ще багато, але ділянка з хвойними вже виглядає дуже привабливо. 

Подивіться, наскільки гарна міні-водойма в оточенні різних видів хвойних рослин і декоративних злаків. Як дорогоцінний камінь у чудовій оправі! 

Не всі хвойні рослини вічнозелені.

Наприклад, модрина втрачає хвою восени, щоб навесні знову вкритися крихітними пучками-їжачками м'яких ніжно-зелених голок. У природі модрина європейська (Larix decidua) – дуже красива і оригінальна, зі струнким стовбуром і конічною кроною, вкритою ніжною хвоєю.

Модрина форми 'Repens' з повзучими пагонами, яку вирощують у штамбовій формі (і невірно називають 'Pendula'), настільки мальовнича, що милуєшся – очей не відвести. Довгі, гнучкі, слаборозгалужені пагони спускаються з висоти щеплення (зазвичай 1-1,5 м) до самої землі, як зелений водоспад. 

Модрині потрібен родючий і вологий ґрунт. Її можна вирощувати в японських садах та контейнерах.

Дуже гарно виглядає молоденька сосенка такої правильної форми, що здається штучною. Це чорна сосна (Pinus nigra) 'Piramidalis'. 

Дерево дуже декоративне з вузькопірамідальною кроною. Росте повільно. У віці 30 років досягає 6 м заввишки. Пагони  жорсткі, вертикальні. Хвоїнки темно-зелені, довгі, зібрані по 2 у пучки. До ґрунту та вологи сосна чорна невимоглива. 

Рекомендується для невеликих садиб. Добре виглядає в одиночних посадках та групах. 

Кумедна туя куляста (Thuja occidentalis) 'Globosa'. Крона у неї округла або куляста. Росте дуже повільно, у віці 10 років вона досягає всього 1 м завширшки та висоту. Хвоя сіро-зелена. Старі рослини, на жаль, втрачають зімкнену кулясту форму. Цю ту рекомендується висаджувати у великих композиціях. 

Дуже пухнастий крихітний кущик із сріблясто-синьою колючою хвоєю – ялівець лускатий (Juniperus squamata) 'Blue Star'.

Це карликовий повільнорослий сорт ялівцю. Спочатку він формою нагадує кулю, та поступово стає більш розлогим, з гілками-променями, спрямованими у різні боки.

У віці 10 років досягає лише 0,4 м у висоту при діаметрі 0,5 м. Пагони короткі, густі.

Вимоги до ґрунту та вологи невисокі. 

Рекомендується для вирощування у контейнерах, кам'янистих садах. 

Колоноподібна форма ялівцю звичайного (Juniperus communis) 'Hibernica' добре поєднується з вересками. Його блакитно-сталева хвоя відмінно відтіняє рожеві та білі квіточки вересу, що цвіте у вересні.

Це досить поширена форма ялівцю. І це зрозуміло, адже він поєднує в собі декоративність та невибагливість до умов росту. Щоб рослини не втратили під вагою снігу своєї пірамідальної форми, а також щоб запобігти обламам гілок, їх на зиму зв'язують. Цей ялівець рекомендується для вирощування в невеликих садибах.

Цілком самодостатні композиції з самих лише хвойних рослин різної форми. 

Ось "класичне тріо": ялина сиза 'Conica', ялина подушкоподібна 'Nidiformis', туя жовта куляста 'Rheingold'. 

Ялина сиза (Picea glauca) 'Conica' – карликова, дуже популярна форма, має вигляд правильного, щільного конуса. Хоча росте вона досить швидко, щорічний приріст від 3 до 6 см, але у віці 10 років досягає всього 1 м заввишки. Пагони тонкі, жорсткі. Хвоя коротка, зелена. Вимоги до ґрунту та вологи середні.

Рекомендується для кам'янистих або вересових садів. Добре вдається і чудово виглядає при вирощуванні у контейнері. 

Ялина подушкоподібна (Picea abies) 'Nidiformis' – карликовий, густий кущ подушковидної форми, у молодих рослин посередині – характерне поглиблення, що нагадує гніздо. У віці 10 років досягає 0,4 м у висоту при діаметрі 1 м. Пагони тонкі та гнучкі, хвоя коротка, світло-зеленого кольору. Середньовимоглива до ґрунту та вологи.

Дуже ефектно виглядає у низьких бордюрах, у невеликих групах та кам'янистих садах. Здається, варто випробувати її в озелененні дахів та лоджій.

Туя західна (Thuja occidentalis) 'Rheingold' – карликовий кущ конічної або яйцеподібної форми, що повільно росте, досягає після 10 років приблизно 1 м у висоту. Гілки диморфні, голчасті, з віком стають круглими, вкриті лусочками. Забарвлення золотаво-жовте, взимку – коричневе. Рослина вимагає родючого та вологого ґрунту.

Рекомендується для невеликих ділянок, кам'янистих садів та живоплотів (2 шт. на 1 м довжини). 

© Журнал "Огородник"

Фото: Тетяни Васильєвої