Крилата навала: захист вишні та черешні від шкідників

Для успішного проведення захисних обробок необхідні знання біоекологічних особливостей шкідників, що дозволяють у критичну (вразливу) стадію їх розвитку застосувати хімпрепарати.

Головні шкідники черешні та вишні: чорна вишнева попелиця, вишнева муха, вишневий трубковерт, листовійки та п'ядениці.

Чорна вишнева попелиця пошкоджує вишню та черешню. Навесні, у фазі розкриття бруньок, з яєць, що перезимували, відроджуються личинки, які харчуються соками листя. У пошкодженого листя зупиняється ріст центральної жилки, воно скручується, чорніє і засихає.

При масовому цвітінні в колоніях попелиці з'являються перші дорослі самки-засновниці, які відроджують личинок. Щільність популяції попелиці швидко наростає. Наприкінці фази цвітіння безліч листків заселено колоніями попелиці. У період вегетації розвивається 10-14 поколінь. При масовому розмноженні попелиця переходить на плоди, черешки та плодоніжки, забруднюючи їх липкими екскрементами та личинковими шкірками. У третьому поколінні у попелиці відроджуються крилаті особини – мігранти, які перелітають на проміжну рослину – підмаренник. Вишнева попелиця відноситься до дводомних видів, її розвиток проходить на черешні та підмареннику. Восени попелиця перелітає на черешню, де відкладає яйця, що зимують.

У молодих рослин, заражених попелицею, зменшується і деформується приріст, у плодоносних – погано закладаються плодові бруньки під майбутній урожай, погіршуються поживні та товарні якості плодів. Листя покривається липкими та солодкими екскрементами попелиці – це готовий субстрат для росту сажистих грибів. Наліт сажистих грибів чорного кольору погіршує фотосинтетичну діяльність листя, що призводить до зменшення утворення пластичних речовин. Після інтервенції вишневої попелиці пошкоджені дерева слабшають і в суворі зими можуть підмерзнути.

Вишнева муха – одна з найшкідливіших комах, які пошкоджують плоди черешні і вишні. Муха на черешні ушкоджує до 90% її плодів, а у вишні – близько 30%.

Зимують лялечки в ложнококонах, які у важких ґрунтах розташовуються на глибині 2-3 см, на легких – 4-5 см. Для завершення розвитку лялечка потребує впливу низьких температур (до - 7 °С). Якщо в зимовий період температура не знижується до -7 ° С, то лялечки не можуть закінчити розвиток і гинуть. Температура ґрунту нижче - 20 °С також згубна для них. Частина лялечок залишається на вторинній зимівлі.

У травні після цвітіння черешні відроджуються дорослі мухи. Величина імаго 6 мм, на крилах розміщені чорні та бурі плями різної форми та величини. Першими виходять самці, після них самки. У самок після виходу недорозвинені яєчники, для їхнього дозрівання необхідне додаткове харчування, яке триває понад 10 днів. Імаго харчуються вуглеводною їжею – соком незрілих плодів, нектаром квітів, виділеннями листя після їх обгризання листоушкоджуючими шкідниками. Після завершення періоду харчування муха вдається до відкладання яєць. У неї телескопічний яйцеклад, яким вона проколює плід біля плодоніжки та відкладає одне жовто-біле яйце. Дорослих комах можна побачити, коли повітря прогріється до 15-18 °С. При температурі нижче 15 °С імаго неактивні, сидять на нижній стороні листя або на ґрунті.

Вишнева муха ушкоджує середні та пізні сорти. Ранньостиглі сорти дозрівають до виходу імаго і залишаються неушкодженими. З яйця у плоді розвивається личинка, яка харчується м'якоттю. Пошкоджені плоди темніють, загниють, іноді відокремлюються від плодоніжки та опадають. Після завершення свого розвитку личинки виходять із плодів, падають на землю, зариваються в неї і коконуються, утворюючи ложнококон. На рік вишнева муха дає одне покоління.

Листовійки менш шкідливі, ніж описані вище шкідники. Фауна України налічує понад 70 видів садових листовійок. На плодових рослинах гусениці ушкоджують бруньки, бутони, листя, плоди, коріння, кору гілок. Дорослі комахи – дрібні нічні метелики з розмахом крил 8-30 мм. Більшість видів на передніх крилах має строкатий малюнок з плям і смуг. У стані спокою крила у метеликів покрівлеподібно складені на спині.

Шкідлива стадія – гусениці червоподібної форми з вісьмома парами ніг: 3 пари грудних та 5 пар черевних.

На черешні поширені розанна, строкато-золотиста, глодова, кривовуса смородинова, всеядна, сітчаста та інші види листовійок. Цикл розвитку у листовійок різний. Перші три види зимують у стадії яєць, відкладених у вигляді щитка на штамби та скелетні гілки дерева. Інші види зимують у стадії гусениці 2-3-го віку в щільному павутинному коконі в щілинах кори, біля основи бруньок і під сухим листям, прикріпленим павутиною до гілки.

Гусениці листовійок розвиваються в згорнутому і скріпленому павутинням листі, від чого і отримали свою назву. Першими після перезимівлі, у фенофазу масового розпускання бруньок, у кроні дерев з'являються гусениці, що діапазували на пагонах, у щілинах кори. Вони пошкоджують бутони і об'їдають листя, обмотуючи його павутиною і скручуючи в грудки. На рік вони дають 2-3 покоління. У видів, що зимують на стадії яєць, гусениці з'являються у фенофазі "рожевий бутон". Характер ушкодження листя гусеницями різний. Гусениці розанної і глодової листовійок живуть і харчуються в листі, яке скріплюють павутиною вздовж центральної жилки (вид сигари). На відміну від розанної і глодової, гусениці строкато-золотистої листовійки скручують листя в трубочку поперек центральної жилки. На рік дають одне покоління.

Молоді гусениці всіх видів листовійок виїдають бруньки, скелетують листя, знищують пелюстки, тичинки та маточки квіток, чим завдають непрямої та прямої шкоди плодовим культурам. Гусениці старшого віку пошкоджують зав'язь та плоди, вигризаючи м'якоть до кісточки. 

Вишневий трубковерт ушкоджує вишню, черешню, сливу, рідше абрикос, аличу та інші кісточкові. Зимують жуки та личинки. У період цвітіння вишні виходять дорослі комахи, які харчуються бруньками, бутонами, квітками, зав'яззю та плодами. Через два тижні після цвітіння вишні самки починають відкладати яйця на кісточку через попередньо прогризену в плоді дірочку. Личинки після відродження вбираються в кісточку і харчуються ядром. Після завершення харчування вони мігрують у ґрунт, де продовжується їх розвиток. Частина з них заляльковується і перетворюється на жуків, які виходять вгору наступної весни. Інші личинки заляльковуються на наступний рік.

При високій щільності популяції вишневого трубковерта врожайність вишні та черешні знижується через масове з'їдання зав'язі дорослими особинами. Плоди, що залишилися, вони спотворюють, останні втрачають свої смакові та товарні якості.

П'ядениці – родина нічних метеликів з розмахом крил до 50 мм. Плодовим культурам в Україні шкодять близько 50 видів п'ядениць. У деяких видів розвинений статевий диморфізм. Самки у них мають недорозвинені крила та сильно розвинені ноги (п'ядениця зимова, пухнаста, п'ядениця-шовкопряд світло-сіра, п'ядениця волосиста) або зовсім безкрилі (п'ядениця-обдирало плодова).

На черешні та вишні масово поширені п'ядениця зимова та п'ядениця-обдирало плодова.

Птахи – горобці, дрозди, дубоноси, сороки, граки, ворони, що поселяються в садах, ушкоджують стиглі ягоди. Вони сідають на гілку та розкльовують плоди, з'їдаючи всю м'якоть або її половину. Коли плоди стиглі, птахів-шкідників на деревах дуже багато. Людину, що наближається, вони відчувають здалеку, та одразу відлітають. 

Захисні заходи 

Для обмеження та зменшення негативного впливу основних шкідливих організмів проти них необхідно проводити захисні заходи.

Професійне виконання захисних операцій неможливе без урахування порогів шкідливості фітофагів.

Цей критерій визначає доцільність проведення захисних заходів виходячи з зіставлення фактично виявленої чисельності шкідника з пороговою.

Рішення про доцільність обробки приймається після проведення обстежень кори штамбів, скелетних гілок, листя та інших органів дерева.

У період між фенофазами "відокремлення бутонів" і "початок цвітіння" обстежують 100 квіткових розеток та 4 гілки (по одній з кожного боку) для виявлення гусениць листовійок та вишневого трубковерта. За наявності 5 гусениць на 100 розеток або 2-3 гусениць на 2 м довжини гілок та 8 жуків (струшування чотирьох гілок по 2 метри довжини на дерево) необхідно проводити обробку.

Для обліку вишневої попелиці переглядають листя. За наявності 6-8 колоній попелиці на 100 листя або гілок (обстеження проводять періодично, раз на 15-20 днів) рослини настав час захищати.

Для боротьби з вишневою мухою вирішальне значення має визначення початку вильоту мух. Точний вихід імаго встановлюють за допомогою жовтих клейових пасток. Виготовляють пастки з фанери або пластику (15-20 см), фанеру фарбують у жовтий колір і після висихання фарби наносять ентомологічний клей або вазелін. Ці речовини довго не висихають, мухи позитивно реагують на жовтий колір, летять на пастку та прилипають до клейкої речовини. Пастки вивішують на гілки дерев на висоті 1,5-1,8 м над рівнем ґрунту.

Якщо за 3 доби у пастках з'явилися 5-7 дорослих комах, дерева обприскують інсектицидом. 

Початок вильоту вишневої мухи можна встановити також методом підрахунку ефективних температур ґрунту вище 10 °С на глибині 5 см. Для степової зони сума ефективних температур становить 190, для Полісся та Лісостепу – 223-225 °С. При досягненні зазначених значень імаго відроджуються та вилітають назовні.

Визначення початку вильоту вишневої мухи – це лише половина інформації, необхідної для встановлення першої обробки проти шкідника. Друга частина полягає у підрахунку суми ефективних температур повітря вище 10 °С після початку вильоту мухи з ґрунту. При накопиченні суми в 67 °С відбувається завершення додаткового харчування самок мухи, розвиток її яєчників та початок яйцекладки.

Цей період у циклі розвитку шкідника – критичний та сигналізує про необхідність проведення першої обробки проти мухи. 

• Інсектицидами обробляють середні та пізні сорти черешні (вишні).
• Для обприскування використовують один із таких препаратів: конфідор, 20% в.р.к. – 2,5 мл або актелік, 50% к.е. – 12 мл на 10 л води. 
• Термін першої обробки проти мухи з урахуванням викладених вище порога шкідливості та визначення початку яйцекладки доводиться орієнтовно на період дозрівання плодів ранніх сортів черешні. 
• Через 12-14, а після обприскування конфідором через 21 день після першої обробки пізні сорти обробляють вдруге одним із інсектицидів.
• Останню обробку одним із зазначених препаратів проводять відповідно за 25, 20, 30 та 20 днів до збирання врожаю.

Своєчасне збирання врожаю сприяє зменшенню кількості личинок мухи. Запізнення зі зніманням збільшує кількість личинок, що вийшли з плодів ще на дереві, що призводить до підвищення щільності мухи на наступний рік та кількості червивих ягід. Перекопування ґрунту під деревами на глибину до 20 см, збирання та знищення опалих плодів зменшують чисельність шкідника.

Проти вишневого трубковерта в місцях його максимальної шкідливості проводять дві обробки – одразу після цвітіння (при чисельності 8 жуків на дерево) та через 10-12 днів. Для першої обробки можна використовувати актор (1,4 г на 10 л води), для другої – один з піретроїдних препаратів, рекомендованих проти вишневої мухи. Знижує щільність популяції періодичне перекопування ґрунту, струшування з дерев та знищення жуків. 

Чисельність вишневої попелиці обмежує обробку по сплячих бруньках препаратом 30В, 76% к.е. (зроблений на основі індустріальної олії), норма витрати 0,6 л на 20 л води.

У фенофазу "розпускання бруньок" проти відроджених личинок застосовують ті ж піретроїдні інсектициди, а також препарати на основі імідаклоприду – конфідор, 20% в.р.к. – 2,5 мл, конфідор максі, 70% в. – 0,7 г на 10 л води.

Оптимальні терміни та доцільність проведення обробок у весняно-літній період визначають за даними спостережень з урахуванням порогів шкідливості.

Крім хімічних препаратів, проти попелиці можна використовувати рослини, які мають інсектицидні властивості. 

• Афідоцидну дію має тютюновий пил (0,15-0,2 кг тютюну або пилу заливають 10 л гарячої води, настоюють 2 доби, перед обприскуванням додають 40 г мила).
• Згубні для попелиці листя та суцвіття бузини (0,8-1 кг листя і квітів бузини заливають 10 л води, настоюють 3 доби, додають 40 г мила та обприскують рослини).
• Інтервали між обробками настоянками або відварами з сировини менш тривалі, ніж при обробці хімічними препаратами. Обприскування настоянками повторюють через 5-7 днів, намагаючись нанести робочий розчин як на верхню, так і на нижню сторону листя та пагони.

Для запобігання розвитку попелиці в літній період систематично видаляють прикореневу поросль та підмаренник.

Проти попелиці ефективна обробка дерев біопрепаратом актофіт, 0,2% к.е., 40-60 мл на 10 л води.

Захисні заходи проти попелиці, проведені до розпускання бруньок і до цвітіння дерев, дієві проти листовійок та п'ядениць. 

Для запобігання шкоди, завданої птахами, на початку дозрівання плодів на деревах вивішують прапорці, стрічки з червоної та синьої тканини або сріблясту фольгу, які при подуві вітру створюють шурхіт, що відлякує птахів.

Репелентні властивості має запах цибулі. До гілок дерева прив'язують розрізані цибулини або стрілки зеленої цибулі. 

Ефективний захист дерев за допомогою сітки з отворами 60-50 мм. Захищають плоди також білі нитки, прив'язані до нижніх гілок дерева, їх кріплять за типом сітки, перекидаючи у різних напрямках через крону. 

Ігор Шевчук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com