Живуть у ньому чари Купальської ночі: цілющі та харчові властивості орляку звичайного
C давніх часів папороть була оточена ореолом таємничості. Скільки романтичних легенд про неї передавалося з покоління в покоління! Вважалося, що папороть цвіте лише в ніч на Івана Купала (7 липня), і людина, яка знайде її квітку і зірве, буде відзначена найвищою мудрістю, отримає дар виконувати всі бажання. Але сьогодні ми підемо шукати не квіт-сяйво, а молоде листя – вайї. Кажуть, що страви, приготовані з них, мають омолоджувальений ефект.
Ну що? Вперед, за еліксиром довголіття...
Мільйони років живуть папороті на Землі, зачаровуючи людей своєю красою і різноманітністю. Неможливо уявити собі ліс або парк без чарівних візерунків ажурного листя, з химерною формою яких не зрівняється жодна рослина.
Папороті можуть служити чудовим фоном для квітучих рослин. Вони прекрасно контрастують з великими листками простої форми. Часто папороті садять поруч з каменями або близько мальовничих корчів. Відростають вони досить пізно, в кінці травня.
Їстівні папороті
У світі існує близько 12 тис. видів папоротей. А ось їстівних з них дуже мало, і найбільш затребуваним у всьому світі був і залишається орляк. Ця рослина-космополіт поширена майже на всій земній кулі, зустрічається в змішаних соснових і березових лісах, на узліссях і луках, балках, ярах, лісистих схилах річок, вирубках і гарі.
Орляк звичайний (Pteridium aquilinum (L.) Gleditsch.) родини багатоніжкових – багаторічна лікарська, харчова та технічна рослина висотою 65-125 см.
На півдні досягає дуже великих розмірів і являє собою досить агресивний бур'ян, утворюючи в деяких місцях суцільні зарості. У нього чорно-буре підземне повзуче кореневище, що розгалужується в різних напрямках, досягаючи у довжину до 3,5 м. Від коренів вертикально відходить і підноситься над землею листя на довгих голих черешках, розташоване зазвичай в одному ярусі. У поперечному розрізі черешок нагадує фігуру двоголового орла, звідси і походить назва рослини.
Орляк легко впізнати за характерним багаторазово перисто-роздільним листям, яке називається "вайї". У молодому віці вайї згорнуті, ніби равлики. Соруси зі спорами зливаються в довгу лінійну смужку по закрученому нижньому краю часточок листа. Спори дозрівають з липня по вересень.
Черешки молодого, ще не розпущеного листя і кореневище їстівні.
Особливо цінний продукт
У молодих пагонах орляка містяться вітаміни, каротин, токоферол, рибофлавін, нікотинова кислота, біологічно активні речовини, алкалоїди, ефірні олії, флавоноїди, птераквілін, йод. За мінеральним складом орляк близький до капусти білокачанної.
В рослинах є глюкоза – 12%, фруктоза, сахароза, рибоза і крохмаль – 3%, геміцелюлоза, пектинові речовини – 7%, лігнін – 12, до 2,5% дубильних речовин, до 5% ліпідів. З мікроелементів орляк накопичує калій, кальцій, магній, марганець, мідь, натрій, нікель, сірку, фосфор.
Рослини і відвари з листя орляка містять до 30% білкових речовин, які за своїми властивостями і складом близькі до білків зернових або бобових культур і легко засвоюються. У кореневищі орляка – до 50% крохмалю, тому його цілком можна використовувати для отримання чистого крохмалю.
Корисний у всьому
Вживання орляка сприятливо позначається на процесі росту, стані тканин і слизових оболонок – допомагає формуванню скелета, нормалізує обмін речовин, покращує стан нервової і ендокринної систем, сприяє виведенню з організму радіонуклідів.
У народній медицині відвар кореневища рекомендують при болях у шлунку, а надземної частини – при ломоті в суглобах, від кашлю. Відвар кореневищ і пагонів використовують як болезаспокійливий, жарознижувальний засіб, при болях в суглобах і шлунку, ревматизмі, радикуліті, виразках, судомах, при лікуванні ран, золотухи, білокрів'я, наривів, екземи, геморою, він стимулює обмін речовин, знімає стреси.
Крім цього, орляк корисний в садово-городніх справах.
- Збродженим настоєм з його листя (1 кг на відро води, перед використанням розводять водою 1:10) обприскують плодові дерева від попелиць, а ґрунт – для відлякування слимаків, равликів.
- Траву орляка застосовують для боротьби з домашніми паразитами: клопами, мухами, тарганами і павуками.
- Фітонциди орляка гальмують ріст рослин-сусідів, і він може бути корисний в боротьбі з бур'янами.
- Загорнуті в листя орляка і укладені на зберігання яблука і груші довго не гниють і не покриваються пліснявою.
Панацея від старості
Папороть орляк здавна використовують в їжу жителі Далекого Сходу, Кореї та Японії, яка щорічно його закуповує тисячами тонн. Тільки в Токіо вживають в їжу 300 т орляка в рік.
У Країні висхідного сонця орляк цінують за омолоджуючий ефект, як еліксир довголіття і засіб підвищення імунітету.
Він настільки популярний, що його зараховують до національних страв. В якості приправи до варабі (страва з орляка) зазвичай подають пекучу пряність, що нагадує хрін, – васабі.
У корейській кухні з орляка готують страву Хе: нарізані пагони відварюють, підсмажують і заправляють гострими спеціями.
Якщо 15-20 років тому орляк подавали як делікатесну страву тільки в ресторанах, то сьогодні він може порадувати кожного, хто з ним знайомий. У їжу йдуть дуже тендітні паростки "рахіси" довжиною 15-30 см. Виростаючи, пагони стають жорсткими, посилюється гіркота.
Орляк можна маринувати, сушити, смажити або солити як гриби – подвійною-потрійною засолкою:
- Перша засолка – на 30%, тобто, на 10 кг папороті використовують 3 кг солі. Укладають папороть під гніт для появи розсолу, який через 2 тижні замінюють 20%-ним розсолом. Ще через 2 тижні можлива третя засолка 10%-ним розсолом. За смаком орляк нагадує опеньки. Його можна використовувати як самостійний гарнір або як добавки до овочевого, круп'яного і макаронного гарнірів.
- Особливо добре орляк поєднується з м'ясними стравами. Орляк відварюють у підсоленій воді 2-5 хв (краще двічі, щоб прибрати гіркоту) і смажать в олії 10-15 хв, додаючи спеції і прянощі: часник, коріандр, соєвий соус, майонез, перець, а також моркву, твердий сир.
У сирому вигляді орляк, як і гриби, може викликати отруєння як у людей, так і у домашніх тварин.
З лісу – до садиби
Орляк надзвичайно живучий: зламаний, витоптаний і спалений, він здатний давати нові пагони там, де не росте жодна інша трава.
Рослини утворюють густі зарості, беруть участь у створенні особливих біоценозів і перешкоджають змиву ґрунту, особливо в горбистих і гірських областях.
Саме тому дуже важливо не винищувати рослину, а всіляко сприяти її поширенню.
Якщо ви вирішите поселити орляк в своєму саду, квітнику або на грядці, врахуйте, що рослини будуть відчувати себе відмінно на затіненій ділянці з постійно вологою, досить легким і живильним ґрунтом.
Розмножується орляк вегетативно і спорами. Для проростання спор папороті повинні скластися особливо сприятливі умови, та й то лише незначна частка їх здатна дати життя новій рослині.
Тому простіше розмножувати орляк вегетативно.
- В кінці літа потрібно просто посадити на нове місце відрізок горизонтального кореневища з декількома корінцями і хоча б однією брунькою.
Орляк – лісова рослина і особливого догляду не потребує.
У літню спеку його поливають, іноді підживлюють комплексним мінеральним добривом. Орляк практично не уражається хворобами і шкідниками. Зрідка на вайях з'являються грибні та бактеріальні захворювання, їх можуть пошкоджувати слимаки. Сухі, хворі та пошкоджені вайї потрібно зрізати і спалити.
Ольга Корабльова
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com