Ягода двадцять першого сторіччя: як отримувати гарні врожаї лохини високорослої

 Вимоги до ґрунту та посадка

Високоросла лохина, при всій своїй невибагливості, вимагає особливої ​​підготовки ґрунту та специфічного догляду. Саме в цьому запорука успішного її вирощування.

Купуючи рослину в хорошому садовому центрі з грамотними консультантами, ви можете отримати рекомендації щодо догляду за рослинами, допомогу у виборі сорту, щоб отримувати врожай з червня по жовтень, поради щодо тонкощів догляду за рослинами. Фахівці допоможуть з вибором добрив, ґрунту та засобів захисту.

Дорослий кущ лохини може досягати 1,8-2,0 м заввишки. Відповідно, їй потрібно виділити ділянку розміром, як мінімум, 1,5х1,5 м, теплу, світлу і захищену від вітру. Чим більше буде світла, тим вищий урожай і солодший за ягоди. У тіні кущ даватиме масу тонких, слабких пагонів і зовсім мало кислих дрібних ягід.

Лохина любить високу (але не надмірну) вологість ґрунту та рясний частий полив. Важливо, що воду для поливу лохини необхідно підкислювати. Найкраще використовувати спеціалізовані підкислювачі, наприклад препарат Пекацид.

Ґрунт у приствольному колі лохини потрібно мульчувати кислою пухкою мульчею. Ідеальний варіант – торф або соснова кора (шар 3-5 см). 

Лохина отримує поживні речовини з ґрунту завдяки симбіотичним грибам, що живуть на коренях і формують мікоризу. Однак оптимальний рН ґрунту для них дорівнює 4–5. У звичайному садовому грунті з рН 6-7 лохина погано засвоює поживні речовини, страждає від нестачі мікроелементів і швидко гине.

Тому для її вирощування посадкове місце потрібно «створити». 

• Спочатку копають яму 1х1 м і глибиною 0,5 м.
• На дно ями кладуть дренаж, наприклад, соснову кору великих фракцій.
• На глинистих ґрунтах можна обернути стінки (не дно!) ями плівкою або геотекстилем, щоб уповільнити замулювання ями навколишнім ґрунтом.
• Потім насипають ґрунт. Лохині підходить ґрунтосуміш для азалій і рододендронів, кислий верховий торф з добавкою кори або перліту. 
• У яму також вносять фосфорні та калійні добрива, наприклад монокалійфосфат (100-150 г), сульфат калію (50 г), підкислювач на основі сірки (100-200 г).

А ось гній, перегній і пташиний послід лохині протипоказані. 

• У субстраті роблять лунку під розмір горщика, де росте саджанець, заповнюють її водою.
• Потім рослину витягають із горщика, не руйнуючи кореневої грудки, і висаджують на ту ж глибину, на якій вона росла в горщику.

Перше підживлення проводять з початком росту пагонів, вносячи під рослини спеціалізовані весняні добрива. Підбирати їх краще за рекомендацією спеціаліста з урахуванням умов вашої ділянки. 

На початку цвітіння лохини має сенс провести позакореневе підживлення хелатами мікроелементів (цинку, бору, марганцю, молібдену, магнію). Починаючи з липня, найкраще використовувати спеціалізовані осінні добрива для лохини. 

Підходять їй також калію монофосфат, ортофосфорна кислота, сульфат калію, Майстер 3.11.38. За період з липня по вересень проводять 2-3 кореневі підживлення розчинами цих добрив (20-30 г на 10 л води) з інтервалом 2-3 тижні.

На лужних та нейтральних ґрунтах восени та навесні під мульчу додатково вносять 20–40 г спеціалізованого підкислювача на основі сірки.

Хвороби та шкідники лохини

В умовах України лохина, як правило, не ушкоджується хворобами. Головна її проблема — нестача живлення, викликана невідповідною їй кислотністю води та ґрунту. 

Зі шкідників найбільшу небезпеку для лохини представляє хрущ травневий, личинки якого підгризають коріння рослини. Для боротьби з ним у посадкові лунки закладають таблетки препарату Ініціатор, поливають рослини інсектицидами Актара та Антихрущ, обприскують препаратом Мовенто. 

Правильно посаджена, здорова і сильна лохина протягом 15–20 років радуватиме вас урожаєм щорічно. 

Віктор Нікітан 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора