Вишукані та елегантні: основи щеплення і формування штамбових троянд

Штамбові троянди, як і кущові, складаються з дикого штамбу (шипшини) з корінням і крони, що виростає з щепленої сортової бруньки. Щоб виростити трояндове деревце, окулірування проводять у штамб на висоті 0,7-1,8 м. 

Для штамбових форм, як і для кущових, потрібно попередньо виростити підщепи. Не всі види шипшини придатні для цієї мети. Підібрати хороші підщепи для штамбових троянд досить складно.

Для поліантових низькорослих сортів використовують низькі підщепи, для чайно-гібридних – середні та високі, для плетистих плакучих форм – високі.

Відповідно добирають і різні види шипшини.

• Вони повинні бути стійкими до низької температури, посухи, хвороб;
• мати добре розвинену кореневу систему; 
• утворювати малоошиплені пагони заміщення;
• відрізнятися тривалим періодом сокоруху соку;
• мати щільну, міцну, середньої товщини кору, яка добре відшаровується і гарно зростається з вічком після щеплення. 

Але нехай вас не зупиняють проблеми відбору підщеп. Вони окупаються чудовими декоративними достоїнствами трояндового деревця. Підщепи для штамбів вирощують впродовж 2-3 років. Іноді рівні високі пагони, придатні для окулівування, можна знайти та викопати у лісі.

Рекомендуємо зупинити свій вибір на різновидах троянди собачої, яка поширена в нашій географічній зоні, трояндах дивної та белградської. Плоди цих видів в умовах Лісостепу України дозрівають у другій половині серпня. А збирати їх краще, як тільки вони починають буріти. У цей час насіння вже зріле, а оболонка ще не затверділа остаточно. Тому вони легше проростають. У плодів, зібраних у пізніші терміни, насіння проростає набагато пізніше, іноді лише через рік.

• Зібране та очищене від м'якоті насіння перемішують з піском і витримують впродовж двох тижнів у підвалі при температурі 5-7 °С. Пісок періодично зволожують.
• Висівають насіння у першій декаді вересня.
• Ділянку поливають водою і мульчують торфом чи перегноєм.
• Сходить насіння наступного року, у травні чи червні. 
• Якщо сходи загущені, їх розсаджують на відстань не менше ніж 40 см один від одного.

Догляд за підщепами впродовж сезону такий самий, як і за трояндами. Врахуйте, що інтенсивного росту шипшини і швидкого отримання штамбової підщепи можна досягти тільки на добре удобрених і доглянутих ґрунтах. 

У перший рік на кущах шипшини практично немає пагонів, придатних для окулірування. Вони з'являються на другий-третій рік. З весни від кореневої шийки відростають потужні молоді пагони, що інтенсивно ростуть. У червні, а іноді й у травні вони досягають потрібної висоти, і їх можна окулірувати. 

На кущі залишають один-два потужні пагони, а решту зрізають біля основи куща. 

Якщо на одному кущі одночасно відростають кілька потужних пагонів, радимо розділити їх разом із корінням та розсадити.

Використовуйте однорічні нерозгалужені пагони. Пам'ятайте, що з часом пагони починають розгалужуватися, кора стає занадто щільною і гірше зростається з брунькою.

Окулірування в штамб у першій половині літа, в період інтенсивного сокоруху, краще проводити пророслим вічком; у другій половині серпня-вересні – сплячим.

Вічка, заокульовані у травні - першій половині червня, розвиваються та цвітуть у поточному сезоні. Пагони культурної крони встигають до морозів здерев'яніти і добре зимують. Вічка, заокульовані у другій половині літа, зазвичай, не проростають. Розвиток їх розпочинається навесні наступного року. 

Окулірування в штамб проводять так само, як і в кореневу шийку, але на певній висоті. У штамб можна щепити одне вічко, але краще два – з протилежних сторін пагона на відстані 3-4 см один від одного. Над щепленими вічками залишають один вкорочений пагін. Нижче місця окулірування всі бруньки та пагони видаляють. Частину штамба із заокульованими вічками рекомендуємо обернути щільним білим папером або целофаном, надавши обгортці форму ковпачка. Так вічка швидше і краще приживаються.

Зазвичай щеплені бруньки приживаються через 12-14 днів, а пускаються в зріст на 21-24-й день.

Ковпачок знімають, коли він починає перешкоджати інтенсивному росту сортової крони. Знімати його слід увечері, а якщо вдень – то у похмуру погоду. Знявши ковпачок, одразу ж видаляють дикий пагін, залишений раніше над молодим сортовим. 

Крону штамба потрібно формувати. Перші молоді пагони зрізають коротко: над другою-третьою брунькою. Надалі крону штамба формують, як і кущ аналогічного сорту троянди. Бруньки та пагони, що відростають по всій довжині штамба, систематично видаляють. Вони пригнічують розвиток сортової крони. 

Якщо окулірування в штамб роблять у другій половині літа сплячими вічками, краще нагинати штамби до землі і приколювати дерев'яними кілочками, а місце окулірування вкривати хвойними гілками і засипати ґрунтом. Так вони й зимують. Піднімають штамби провесною наступного року. Варто одразу після цього накласти ковпачок на місце окулірування. Тоді вічко розвиватиметься швидше і краще.

• Якщо щеплена брунька загинула, слід повторити щеплення трохи нижче попереднього.

Систематично видаляйте дику  кореневу поросль у штамба троянд. Її зрізають біля самої основи. Якщо цього не робити, сортова крона поступово бідніє, а потім гине.

На зиму крони штамбових троянд повністю вкривають. Попередньо листя та молоді, невизрілі верхівки пагонів видаляють. Щоб не зламати, штамб нахиляють поступово, у 2-3 прийоми. Крону кладуть на горбок насипаної землі, покритий сосновими гілками, і присипають землею. У сильні морози укриття можна додатково присипати листям або снігом. Розкривають штамбові троянди навесні, також поступово. Спочатку видаляють землю, а через 4-5 днів знімають хвойні гілки та акуратно піднімають штамб. Знімати хвойні гілки і піднімати штамб краще увечері або в похмуру погоду. Піднятий штамб одразу ж прив'язують (фіксують) знизу та зверху до дерев'яного кілочка.

Штамбова троянда має бути стійкою. Так вона краще розвивається та цвіте.

Залежно від форми та висоти штамбові троянди ділять на три групи:

• високі, або плакучі (висота штамбу 1,2-1,8 м);
• середні (висота штамба 0,9-1,0 м); 
• низькі або напівштамбові (висота штамба 0,6-0,7 м).

Для кожної із цих груп підбирають відповідні сорти. Для плакучих придатні Дороті Перкінс, Ексцельза, Поль Скарліт Клаймбер, Нью Доун, Кримсон Рамблер, Прімевера, Амерікен Пілар.

На високих та середніх штамбах ефектно виглядають Глорія Дей, Бетті Апрічард, Елізабет оф Йорк, Леся Українка,  Президент Герберт Гувер, Супер Стар, Комтес Вандаль, Фрейбург II, Кліментіна, Офелія, Кордес Зондермельдунг, Фрау Карл Друшкі, Мадам Жуль Буше, Джордж Діксон, Марі Бауманн.

Для напівштамбових форм підходять Розенмерхен, Евлалія Беррідж, Мадам Норберт Левавасер, Оріндж Тріумф, Дагмар Шпет, Голділокс, Маскарад, Розмарін, Бебі Шато, Бебі Маскерейд. 

Ольга Ткачук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com