Ріжемо обережно: види та способи обрізки зерняткових плодових культур

Найбільш простий і, природно, поширений – обрізка плодових дерев за ярусною системою, коли скелетні гілки розташовують у вигляді ярусів один над одним.

Правильно сформована крона дерева складається з кількох ярусів скелетних гілок та одного провідника. Побудова крони дерева має відповідати правилу підпорядкування гілок, тобто гілки попередніх порядків повинні бути товщі за гілки наступних порядків. Наприклад, стовбур повинен бути розвинений сильніше, ніж скелетні гілки першого порядку, які, у свою чергу, повинні бути довшими і товстішими за гілки другого порядку. Після обрізки плодового дерева між ярусами крони з'являється достатній простір для розвитку обростаючих гілок з квітковими бруньками.

Формуючу обрізку зерняткових культур проводять на сильнорослих і середньорослих підщепах з першого року посадки, в основному за ярусною системою.

Обрізку саджанців після посадки в сад проводять навесні, навіть якщо їх посадили восени.

Принципи обрізки – загальні для всіх молодих дерев основних плодових порід (яблуні, груші та інших зерняткових). 

Обрізку починають з центрального провідника (лідера), його вершина повинна бути вище скелетних гілок після їх обрізки: у сортів з розлогою кроною – на 5–15 см, у сортів із пірамідальною кроною – на 20–25 см. У саджанця залишають 3-5 бічних пагонів (майбутніх скелетних гілок), обрізаючи їх так, щоб кінці пагонів знаходилися на одному рівні. При цьому потрібно орієнтуватися на гілки середньої сили росту, які вкорочують на одну третину або половину їхньої довжини. Гілки, що ростуть всередину крони, і конкуруючі гілки вирізають «на кільце». Дуже довгі пагони вкорочують.

На другий рік після посадки на провіднику формують другий ярус із 1–3 гілок, спрямованих у різні боки. Усі гілки підпорядковують провіднику так, щоб кожна з них після обрізки була нижчою за провідник. На скелетних гілках всі обростаючі гілки повинні бути також підпорядковані. Дуже тонкі гілки (менше 1/4 діаметра стовбура) після обрізки перетворюються на напівскелетні гілки. 

При обрізці залишають ті скелетні гілки, у яких кут відходження від ствола більше 40°. Якщо кут відходження менший за 40°, скелетні гілки послаблюють або вирізають.

Щоб на центральному провіднику розвивалася достатня кількість скелетних гілок, у ярусах, розташованих нижче за нього, не повинно бути більше трьох гілок. Можна допускати і чотири розгалуження, якщо вони утворені не із сусідніх бруньок, а через одну. У будь-якому разі гілки в ярусі повинні бути розташовані так, щоб між сусідніми гілками кут розбіжності становив щонайменше 90°.

Формуючу обрізку слід проводити з урахуванням оптимізації розміщення гілок: при дуже гострому вугіллі між скелетними гілками і стовбуром – ставлять розпорки, а відігнуту гілку підтягують шпагатом до ствола.

При обрізці можна керуватися одним корисним правилом – якщо слабким гілкам надати вертикальне положення (направити їх вгору), вони ростимуть сильніше, і навпаки.

Потрібно враховувати той факт, що сорти з розлогою кроною (Осіннє смугасте, Пепін шафранний) в основному не мають яскраво вираженого лідера і не закладають наступних ярусів.

Формування крони молодих дерев вважатиметься закінченим, коли на стовбурі буде закладено основні гілки, а в них – гілки другого, третього і четвертого порядків.

Крону груші формують так само, як яблуні. Регулюючу обрізку при необхідності застосовують до дерев, що вступили в плодоношення і мають великий щорічний приріст (30-40 см).

Перед обрізкою будь-якого дерева, особливо сильно загущеного, слід уважно оглянути крону, намітивши гілки для зрізів, а вже потім піддати ретельній обрізці всі гілки, що залишилися. При цьому на кожній гілці спочатку потрібно детально обрізати всі підлеглі гілочки, і тільки тоді переходити до обрізки інших гілок. Великі гілки спилюють і частинами витягають з крони дерева. 

Наступний етап – обрізка скелетних гілок. Як і при формуючій обрізці, видаляють пагони-конкуренти скелетних гілок і розгалужень, всі сильні гілки, крони, що ростуть всередину, переплітаються між собою і загущають крону. Прирости продовження скелетних гілок укорочують на 1/4-1/5 їхньої довжини. Дуже слабкі прирости залишають без обрізки, переводячи їх у плодоношення. Скелетні розгалуження підрізають так, щоб їхня довжина становила 1/2–2/3 довжини їхньої гілки (від вершини до місця відростання скелетного розгалуження).

Обрізка з метою освітлення крони проводиться протягом усього життя плодового дерева. Її комбінують із іншими видами обрізки. Наприклад, при формуючій або регулюючій обрізці обов'язково враховують потреби кожної гілки дерева в сонячному світлі.

В результаті видалення загущуючих, перехрещуваних, усихаючих і сильно оголених гілок і гілочок, підвищується ефективність агротехнічних заходів, посилюється дія засобів, що застосовуються проти шкідників і хвороб. 

Старі дерева потребують омолоджуючої обрізки. Якщо довжина кінцевих приростів на скелетних гілках досягає 20-25 см, яблуню періодично омолоджують (1 раз на 3-4 роки) на 2-3-річну деревину, а при ослабленні плодоношення – на 4-6-річну деревину. Дерева сортів яблунь, що плодоносять на кільчатках, піддають детальній омолоджуючій обрізці, обрізають всі старі «плодухи», вкорочуючи їх над великими розгалуженнями, розташованими поблизу осі гілки, на якій плодухи ростуть. 

Великі гілки бажано видаляти за певною технологією, інакше на місцях зрізу можуть утворитися ділянки задраної кори, через які на дереві утворюються рани, що погано гояться.

• Спилювання гілок зазвичай проводять у два етапи.
• Велику гілку підпилюють знизу (приблизно до половини товщини), підтримуючи її рукою, а потім починають пиляти зверху, відступивши вгору по гілці на 6-7 см, доки гілка не впаде.
• Після цього спилюють пеньок, що залишився, «на кільце», місце зрізу замазують садовим варом.

Сорти, у яких знижена здатність відновлювати пагони, вимагають глибшого омолоджування, ніж сорти, у яких пагони після обрізки добре відростають (Голден Делішес, Джонатан). Яблуні на сильнорослих підщепах при обрізанні обов'язково знижують.

Санітарна обрізка передбачає видалення сухих та пошкоджених гілок.

Обрізка зерняткових на слаборослих підщепах проводиться з урахуванням специфіки цих рослин. У карликових та напівкарликових яблунь крону формують шляхом укорочування. Висота штамба, відстань між ярусами, одиночними скелетними гілками різного порядку та напівскелетними розгалуженнями у них менша, ніж у дерев, щеплених на насіннєві підщепи, а вікові періоди коротші. Тому повне припинення вкорочування можливе лише на 1-2 роки, а сильну обрізку для відновлення ростових процесів потрібно починати вже на 5-7-й рік після посадки. 

Карликові дерева завдяки великому накопиченню вуглеводів у надземній частині мають дуже хорошу реакцію на омолоджування. У перший рік життя дерева сильні бічні прирости на зовнішніх частинах дерева не обрізають. На наступний (другий) рік з верхівкової бруньки кожного необрізаного бічного приросту утворюється новий пагін, але в торішніх приростах формуються квіткові бруньки.

Навесні (третій рік після посадки) обрізають усі бічні прирости на верхню квіткову бруньку. Влітку обрізаний бічний приріст плодоноситиме по всій довжині. Плодоносний пагін або зберігають як подовжену плодову гілку, або обрізають до 2-3 см від його основи. З цього пенька наприкінці наступного вегетаційного періоду утворюється новий сильний бічний пагін. Його не обрізають, і репродуктивний цикл починається наново.

Така обрізка ґрунтується на тенденції яблуні та груші утворювати квіткові бруньки на необрізаних дворічних бічних приростах. Сильна обрізка у дерев на слаборослих підщепах стимулює утворення нового бічного пагону, і весь репродуктивний цикл починається наново. 

Найкращий метод обрізки яблуні та груші – поєднання регулюючої та детальної (з омолоджуванням плодушок) обрізок.

Ірина Кудренко, Володимир Кузнєцов 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com