Перший врожай у ягіднику: особливості вирощування синьоплідної жимолості

У культурі відомі 80-річні кущі, що досі рясно плодоносять! Їхній діаметр – 7 м, висота 3,5 м. Є відомості, що куртини жимолості здатні доживати до 300 років. Такої завидної довговічності не має жоден з ягідних кущів і більшість плодових дерев.

Вражаюча і морозостійкість жимолості: у зонах природного росту її кущі переживають морози в 50 °C, а зав'язь і квітки витримують заморозки -5...-8 °C. 

Дивують унікальні цілющі властивості: ця культура помічна від майже 40 хвороб. Ягоди жимолості зміцнюють капіляри, відновлюють проникність і еластичність стінок кровоносних судин, відновлюють формулу крові, що змінилася в результаті радіоактивного опромінення, підвищують активність лейкоцитів. 

При цьому жимолость не є суто лікарською рослиною. Її ягоди – дуже ніжні та гарні на смак. 

Жимолость – відмінний надранній медонос. Бджоли охоче відвідують її красиво квітучі кущі, збираючи цілющий мед. Кущі до того ж досить декоративні: компактні, щільно облистяні, акуратні, начебто вже сформовані стрижкою. 

А суттєві недоліки – передчасне цвітіння, дрібні ягоди та невисока врожайність – можна ліквідувати у процесі подальшої селекції. 

Особливості культури 

В Україні жимолость синьоплідна в природніх умовах не росте, а культивується садоводами-аматорами.

Жимолость – північна рослина (apeaл її доходить до Заполяр'я!), що звикла до довгої суворої зими та дуже короткого (до 1,5 міс.) літа. Вона феноменально нечутлива до низьких температур, проте дуже чуйна на будь-яке потепління, у тому числі у осінньо-зимові відлиги.

В Україні літо починається значно раніше, ніж на батьківщині жимолості, тож усі фенологічні фази вона проходить на 1-2 місяці швидше. Рістя пагонів припиняється вже у червні, а вегетація – у серпні. У вересні жимолость скидає листя.

Проте тепло може провокувати передчасне її цвітіння. Квітки щоразу обмерзають (оскільки здатні витримувати короткочасні заморозки до -8 °С). Тим самим вхолосту "вистрілюють" найсильніші та найпродуктивніші квіткові бруньки, а на останнє (справжнє) цвітіння вже мало що залишається. Звідси – низька врожайність. Цей серйозний недолік можна подолати, лише пересіваючи та відбираючи форми, стійкі до тепла.

Слід зазначити, що селекція жимолості почалася лише кілька десятиліть тому, і перші офіційні сорти ненабагато перевершують добірні дикорослі форми. Отже, всі відкриття в окультуренні цієї чудової рослини ще попереду.

Як би ви не бажали скоріше завести в себе на ділянці цю рослину, не варто поспішати. В неперевірених місцях, на стихійних ринках можна придбати невдалі форми, які не дадуть доброго врожаю.

Купувати саджанці потрібно тільки у продавців, які користуються довірою, дорожать своєю репутацією і вирощують хороші форми жимолості.

У будь-якому випадку не зайве уточнити у продавця наступне: вид жимолості, розмір та смак ягід, врожайність із куща, чи не цвіте ця форма восени тощо. 

А ще краще – попередньо приїхати "на поле" до знайомих садоводів, щоб на власні очі оглянути кущі та оцінити врожай, а вже потім придбати саджанці. 

До речі, необов'язково вкорінювати відприски або нарізати пагони на живці, можна виростити жимолость з насіння. 

Кущі жимолості чудово формуються самостійно (обрізка не завжди потрібна спочатку). У такій природній формі вони найбільш декоративні та врожайні. Якщо кущам є куди розростатися, їх можна не обрізати років 12-15. Потрібно тільки вирізати окремі всохлі гілочки. Кореневої порослі жимолість не дає. 

Жимолость в Україні уражається вербовою щитівкою. Личинки щитівки рухливі, вони навесні заповзають на жимолость, присмоктуються до стовбурів, перетворюючись на нерухомі коричневі куполоподібні нарости. При недогляді вони масово обліплюють гілки та дуже послаблюють кущі.

Заходи боротьби прості: періодично оглядати кущі, особливо молоді розвилки та тріщини кори, де дуже люблять ховатися щитівки та зіскрібати шкідників.

Збір та переробка врожаю 

Ягоди жимолості дозрівають дуже рано, наприкінці травня. Птахи ще тим часом ними не цікавляться. Щоб не привчати крилатих ласунів до солодких та смачних плодів, необхідно вчасно збирати врожай.

Збирання врожаю також має свої особливості.

• Набуття ягодами синього забарвлення ще не є ознакою їхньої стиглості, вона настає не раніше ніж через тиждень після цього. 
• Стиглі ягоди настільки ніжні, що, зриваючи, їх не можна здавлювати пальцями і тягнути, потрібно відщипувати і дбайливо укладати тонким шаром у невисоку (5-6 см) тару.
• Дно та стінки тари обов'язково повинні бути застелені чистим папером у декілька шарів або тканиною – для амортизації.
• Стиглі ягоди жимолості легко чавляться і пускають сік, тому їх не можна насипати товстим шаром у високі кошики, а тим більше у відра. 

Якщо урожай значний і в дрібній тарі його не перенести, можна пристосувати для цього великі кошики. Їх слід розділити по висоті "перекриттями", які імітують дно кошика, вирізаними з фанери (пластику, алюмінію) за внутрішнім розміром кошика. Щоб їх зафіксувати, потрібно через кожні 5-6 см висоти кошика в стінках просмикнути по 2-3 тонкі дротики. Застеливши дно, ягоди укласти шаром 3-4 см, потім встановити на дроти перше "перекриття". Застелівши його папером, укласти другий шар ягід і т.д. Між ягодами і наступним перекриттям завжди потрібно залишати зазор в 1-2 см. Тару з ягодами не можна при транспортуванні ставити на підлогу, краще тримати її на вазі або, в крайньому випадку, на колінах. 

Свій урожай жимолості (5-9 відер) мені доводилося возити автобусом. І доки я не перейшов на вищеописану систему, додому привозив не ягоди, а "кисіль". 

Споживання ягід різноманітне: вони дуже смачні у свіжому вигляді – солодкі вживають без додатків, до кислих додають цукор або мед. Їх використовують як начинку для вареників, пирогів, тортів, переробляють. Дуже корисний сирий джем, але варення смачніше. Лікер із соку жимолості має прекрасний рубіновий колір, ароматний і смачний. 

Джем 

Ягоди помити, розстелити, висушити, перебрати. Роздробити в міксері, додати цукор (1:1,2-1,5 кг – залежно від температури зберігання, чим тепліше, тим більше цукру). Добре розмішати і підігріти до 60-70 °C, щоб цукор повністю розчинився. Розлити у стерильні банки, закрити капроновими кришками. 

Варення

Чисті та перебрані ягоди засипати цукром, витримати, щоб пустили сік, потім варити в 2-3 прийоми, доводячи до кипіння. Гаряче варення розлити в стерильні банки і закупорити. 

Всім садоводам бажаю обзавестися найкращими формами жимолості та насолоджуватися її прекрасними ягодами. 

Віктор Зарахович 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com