Перець — овоч з характером

Перець – однорічна рослина, протягом одного періоду вегетації проходить весь цикл розвитку – від посіву до дозрівання насіння.

Виділяють такі фенологічні фази: проростання насіння, утворення справжнього листка, бутонізація, цвітіння, технічна, а потім біологічна стиглість плодів.

На початку вегетації рослини ростуть повільно.

Причому надземна частина розвивається набагато інтенсивніше за кореневу систему. Перший справжній листок з'являється через 5-7, бутони через 50-60 днів після появи сходів. Закладання квіткових бруньок починається з появою у рослини четвертого справжнього листка.

Квітки, як правило, розташовуються в основі розвилок, що галузяться. Найбільше квіток, з яких формуються товарні плоди, буває до четвертого ярусу розгалужень. За весь період вегетації на одній рослині утворюється від 30 до 100 квіток,з них запліднюються приблизно 20%.

Перець — рослина південних широт, цим пояснюються його високі вимоги до тепла.

• Насіння починає проростати при температурі не нижче 13 ° С, але в цьому випадку сходи з'являються тільки на 18-25-й день після посіву, а іноді і пізніше.
• При температурі 25 ° С і вище дружні сходи з'являються через 7—9 днів.
• Найкраще перець росте і розвивається за температури повітря 25—27 °С.
• Дорослі рослини можуть плодоносити і за нормальної температури 15—18 °З, але подальше похолодання негативно позначається на цвітінні.
• При 10-13 ° С ростові процеси зупиняються, порушується обмін речовин і часто рослини гинуть.

Рослини перцю надзвичайно чутливі до мінусових температур. Вони гинуть під час заморозків -0,3...-0,5 °С.

Дуже погано переносять надмірно спекотну погоду. При температурі вище 35 ° С рослини пригнічуються, бутони та квітки опадають.

Як вихідець з тропіків, перець висуває дуже високі вимоги до зволоження ґрунту та повітря.

Недостатній вміст водяної пари в повітрі, особливо в спеку, стає причиною надмірного пригнічення рослин і навіть опадання квіток та молодих зав'язей.

Коренева система перцю потребує великої кількості води, яка витрачається на транспірацію та формування врожаю.

Критичний період із вологозабезпечення тривалий (1,5-2 місяці) - від початку появи перших бутонів до зав'язування плодів.

Рослини негативно реагують як на пересихання ґрунту (страждають від зайвого підвищення концентрації солей у ґрунтовому розчині), так і на його перезволоження (зазнають нестачі кисню у ґрунті).

Рослини перцю дуже вимогливі до родючості ґрунту.

Високі врожаї отримують лише на багатих гумусом, добре структурованих ґрунтах.

Тяжкі глинисті холодні ґрунти з високим рівнем ґрунтових вод непридатні для вирощування перцю. Несприятлива йому і підвищена кислотність.

Оптимальною вважається реакція ґрунтового розчину в межах рН 6-6,6.

Рослини перцю дуже швидко реагують на підживлення.

• До початку плодоутворення вони потребують підвищених доз азотних добрив, що прискорюють розвиток та формування вегетативних органів, а також кореневої системи.
• Найбільша вимогливість до фосфору проявляється у період формування та дозрівання плодів. У разі нестачі цього елемента живлення нижнє листя відмирає.
• Протягом усього життя перець потребує калію, кальцію та магнію.
• Добре реагує він на внесення в ґрунт мікроелементів - бору, марганцю, цинку, йоду, молібдену тощо.

Однак слід пам'ятати, що надлишок елементів мінерального живлення у ґрунті негативно позначається на величині та якості врожаю, термінах його надходження та на активності всіх процесів життєдіяльності рослини.

Надлишок азоту активізує ріст вегетативної маси на шкоду плодоношенню. А зайва кількість фосфорних та калійних добрив, навпаки, гальмує наростання листя у молодих рослин та призводить до суттєвого зниження врожаю.

Рослини перцю дуже світлолюбні.

Для нормального розвитку їм потрібен короткий (12-14-годинний) день. До 20-30-денного віку рослин корисний довгий день, він прискорює їх ріст. А вкорочений день прискорює розвиток дорослих рослин, зумовлює більш раннє їхнє цвітіння та формування плодів.

У більшості сортів при затіненні спостерігається пожовтіння листя, опадіння бутонів і зав'язей. Гілки стають крихкими та дуже ламкими. Причому пізньостиглі сорти сильніше реагують на укорочений день, ніж ранньостиглі.

Успіх при вирощуванні перцю гарантує якісна розсада.

Її можна вирощувати на підвіконні. Важливо підібрати відповідну ґрунтову суміш. Вона має бути поживною, з гарною фізичною структурою. Готують ґрунт, що складається з перегною, дернової землі і крупнозернистого піску (3:3:1). На відро суміші додають склянку деревного попелу.

Насіння для посіву краще використовувати свіже, минулорічного врожаю. Його обробляють будь-яким знезаражуючим біопрепаратом, стимулятором росту, а потім підсушують до сипучості.

Насіння висівають на розсаду наприкінці лютого і пророщують його при температурі не нижче 25 °С. Зазвичай сходи з'являються на 12-14-й день.

Після масової появи сходів тимчасово (на 5-7 днів) переносять їх у добре освітлене, але прохолодніше місце (температура 17-18 ° С), щоб розсада не витягувалася. Поливають її при необхідності тільки теплою водою, не допускаючи пересихання ґрунту та перезволоження, двічі підживлюють гумісолом.

Розсаду можна вирощувати без пікірування та з пікіруванням.

Перший варіант краще, оскільки відновна здатність кореневої системи у перцю виражена слабо, і розсада з травмованими під час пікірування корінцями погано приживається, відстає в рості.

Висаджують розсаду у відкритий ґрунт 10-15 травня, коли мине загроза поворотних заморозків.

Схема посадки — 60х30 см, для высокорослых сортов — 70х30.

При висаджуванні розсади у кожну лунку кладуть 1-2 ст. ложки нітрофоски, ретельно перемішуючи її із ґрунтом.

Поливають теплою (підігрітою на сонці) водою, тоді розсада добре і безболісно приживається. Під час вегетації поливати рослини потрібно регулярно та рівномірно.

Вода завжди має бути теплою.

Якщо для поливу використовувати холодну воду (нижче 15 ° С) у спеку, коли температура повітря і ґрунту більше 30 ° С, спостерігається сильне в'янення рослин.

Найкраще застосовувати для поливу краплинне зрошення з одночасним підживленням мінеральними добривами.

Посадки перцю мульчують.

Шар мульчі добре захищає ґрунт від висушування, перегріву вдень та переохолодження вночі.

В якості органічної мульчі можна використовувати зрізані бур'яни (без насіння!), післязбиральні залишки, скошену та підв'ялену газонну траву, гній, солому, лушпиння соняшника, проса, гречки, тирсу, кору, опале листя, компост, торф та інші матеріали.

Шар мульчі повинен бути не менше 5-8 см і оновлювати його потрібно раз на місяць.

Мульча - захисна мантія ґрунту. Під нею живе безліч корисних мікроорганізмів, хробаків, жуків, які подрібнюють та перетворюють на гумус органічні матеріали. Крім того, мульча виконує ще одну функцію - не дозволяє проростати насіння бур'янів. У зонах із сильною вітровою та водною ерозією мульча чудово захищає ґрунт від руйнування.

Корисні поради та маленькі хитрощі

• На колишнє місце перець повертайте не раніше як за чотири роки. Інакше не уникнути випадання рослин від хвороб в'янення. Особливо це стосується нових сортів, стійкість яких до цього захворювання вам невідома.
• Не поспішайте висаджувати новий сорт по всій відведеній під перець площі, ризикуєте залишитися без урожаю. Для початку достатньо посадити 3-5 кущів, щоб переконатися, що новоселу підходить ґрунт на вашій ділянці. Адже часто технологія вирощування не дає бажаного результату лише через невідповідну реакцію ґрунту.

Більшість неприємностей при вирощуванні перцю пов'язані з кореневою системою рослини.

Вона досить розгалужена, але основна маса коренів зосереджена в орному шарі ґрунту (від 15 до 30 см) і лише окремі корінці проникають на глибину 70-80 см. Навіть короткочасне підсушування ґрунту в прикореневій зоні може мати для рослин негативні наслідки.

Ви, мабуть, помітили, що у перцю часто опадають квітки та зав'язі.

Причини можуть бути різні: екстремальні низька або дуже висока температура повітря, нестача світла, вологи тощо.

Наприклад, при низькій температурі повітря (8-10 ° С) і ґрунту в початковий період вегетації ріст рослин припиняється, і це викликає опадання бутонів. У літній період, коли температура повітря протягом кількох днів тримається на рівні 30-35 ° С і вище, також спостерігається масове опадання бутонів, квіток та зав'язей.

Чому це відбувається? У спеку запаси води у ґрунті різко знижуються, а випаровування її з листя зростає, починається зворотний відтік води та поживних речовин із генеративних органів (квіток, зав'язей) до точок росту та листя. Внаслідок цього обмежується надходження води до квіток і вони опадають.

Опадіння квіток і зав'язі може викликати і сильне затінення рослин, яке особливо небезпечне при прохолодній погоді. Те саме спостерігається і при нерегулярному або нерівномірному поливі. 

Урожайність перцю може бути низькою через несвоєчасне збирання плодів.

Цвітіння у перцю ремонтантне, безперервно продовжується до заморозків.

При утворенні плодів поява нових квіток сповільнюється, після зняття знову посилюється. Тому дуже важливо систематично збирати плоди, що досягли технічної стиглості.

Існують прийоми, за допомогою яких можна підвищити продуктивність рослин.

1. Головне стебло у перцю закінчується генеративною брунькою, а в пазухах верхнього листя починають розвиватися пагони другого порядку, утворюючи вилкоподібне розгалуження. У першому розгалуженні головного стебла завжди розкривається "коронна", або "королівська" квітка.

Якщо її видалити і не дати сформуватися плоду, рослина краще галузитиметься, отже, буде вищою і її продуктивність.

2. Можна також прищипувати головне стебло над п'ятим-восьмим листком (перед бутонізацією).

Це активізує ріст бічних пагонів, на яких, як правило, утворюється багато плодів, що дружно дозрівають. Після цього врожай підвищується як мінімум на 30%. Крім того, розлогий кущ притіняє ґрунт і нижні частини стебла, це послаблює їх перегрів та знижує в'янення рослин, а головне – оберігає плоди від сонячних опіків.

Перець — факультативний самозапилювач, тобто він може запилюватися як своїм, так і чужим пилком.

Солодкі сорти, перезапилені з гіркими, дають у першому поколінні гіркі плоди. Це, звичайно, погіршує товарну якість плодів, але не має таких неприємних наслідків, як при вирощуванні перцю на насіння.

Щоб отримати чистосортне насіння, просторова ізоляція різних сортів овочевого та пряного перцю має бути не менше 300 м.

Успіх вирощування великою мірою залежить від правильного вибору сорту.

Сьогодні сортимент перцю дуже великий.

Існує закономірність, яку треба обов'язково враховувати при виборі сорту: чим більші плоди, тим менше їх на рослині; чим більші рослини, тим більше вони затінюються, і тим більше квіток обсипається.

При сумлінному та правильному догляді більшість сучасних сортів дають чудовий урожай. Потрібно тільки добре доглядати за своїми вихованцями і вчасно реагувати на їхні сигнали про допомогу.

За матеріалами Зеновій Сич, Ірина Сич

© Журнал "Городник"

ФОТО: puxabay.com