Пасіка без втрат: як правильно нарощувати та годувати бджіл перед зимівлею

Щоб наприкінці літа наростити 1,5-2 кг бджіл, що мають 7-9-місячну тривалість життя, сім'ї повинні мати в гніздах 2-3 кг перги. За її відсутності пергові рамки беруть із запасів, зроблених ще на початку літа.

Часто бджолярі скаржаться, що після медозбору у вулику залишається дуже мало бджіл. Причина одна – нестача білкових кормів у природі. Матка припиняє відкладання яєць і сім'я сходить "нанівець".

За таких умов корисно згодовувати білково-вуглеводну суміш. Готують її так:

• зібраний цього літа пилок подрібнюють, розмішують з медом і у вигляді сметаноподібної маси або коржів згодовують бджолам. 

Вуглеводні підживлення дозволяють наприкінці літа наростити на 10-20% більше молодих бджіл, ніж у сім'ях без підгодівлі. 

Однак слід пам'ятати, що застосовувати такі підживлення пізніше 20 серпня недоцільно – сім'ї втрачатимуть багато бджіл внаслідок переповнення їх задньої кишки неперетравними масами. 

Не слід забувати також про негативні наслідки пізнього медозбору. Активна робота бджіл наприкінці серпня-вересні на медозборі або переробці великих доз сиропу зношує бджіл. Вони йдуть у зимівлю сильно ослабленими і, як правило, не доживають до весни.

Сім'ї з молодими матками вирощують на 40% більше розплоду, ніж із старими.

Найкращий ефект отримують при заміні старих маток перед або на початку медозбору – для того, щоб молоді почали відкладати яйця з середини липня. Це дозволяє їм досягти максимальної яйцекладки саме під час вирощування зимових бджіл. 

У бджолиних сім'ях, що мають у жовтні - на початку листопада розплід, навантаження задніх кишок у бджіл вже на початку зимівлі приблизно вдвічі вище, ніж у бджіл, які закінчили вирощування розплоду в середині вересня. Вони нерідко гинуть взимку чи напровесні.

Ось чому нарощування зимових довгоживучих бджіл доцільно проводити в такі терміни, щоб їхній масовий вихід із осередків припадав на період з 15 серпня по 15 вересня і не пізніше.

• Домогтися цього можна тільки за наявності в сім'ях високояйценоских маток, надходження невеликої кількості свіжого нектару, а також за допомогою маток-помічниць у тимчасових відприсках, які поєднують з основними бджолиними сім'ями у другій половині серпня. 

Поповнення кормових запасів або заміну падевого меду цукровим сиропом проводять у оптимально стислий термін – з 20 по 31 серпня. У першій половині вересня кормів у вуликах має бути не менше 2-2,5 кг на вуличку бджіл.

У середині вересня після виходу всього розплоду проводять остаточне складання гнізд. При цьому видаляють із вуликів маломідні рамки, що звільнилися від розплоду. У гнізді залишають лише стільники з кормом, на якому щільно сидять бджоли. При зимівлі на волі у кожному стільнику має бути від 2,5 до 3 кг. 

Після закінчення складання гнізд їх ретельно утеплюють і залишають у спокою до постановки в зимівник. 

Слід подумати і про правильне та довге збереження тих продуктів, які ви в результаті важкої праці отримали на своїй пасіці.

Мед буває різним. Якщо ваші бджоли збирали нектар в одного виду рослин – виходить мед монофлорний (соняшниковий, акацієвий, конюшинний, гречаний), у декількох видів рослин – поліфлорний (луговий, степовий, різнотрав'я), з домішкою паді – падевий.

Щоб не помилитися в оцінці меду, треба записувати в пасічний журнал терміни цвітіння основних медоносів.

Мед відмінно зберігається в дерев'яному, емльованому, керамічному, скляному посуді, а також в ємностях з харчової пластмаси, алюмінію, білої жерсті, нержавіючої сталі. Не можна зберігати мед у мідному, оцинкованому або посуді з чорного заліза. 

Раніше пасічники зливали мед у дерев'яний посуд. Для його виготовлення брали липу, бук, кедр, березу. А от у бочках з дуба мед темніє, в осикових – набуває гіркуватого смаку. 

• Мед – гігроскопічний продукт, тому його необхідно зберігати в приміщенні з відносною вологістю не більше 60% при температурі від 4 до 10 °С.
• Приміщення має бути чистим, без сторонніх запахів. Не можна зберігати мед у приміщенні поруч із речовинами і продуктами, що різко пахнуть.
• Пряме сонячне світло змінює інтенсивність забарвлення різних видів меду. 

Ви, звичайно, помітили, що мед буває рідким та пастоподібним. Зміна консистенції (кристалізація) властива всім без винятку видам меду, але швидкість цих процесів залежить багатьох чинників. Дієтичні та лікувальні властивості меду від кристалізації зовсім не змінюються.

При тривалому зберіганні меду над густою масою утворюється рідкий шар – це так званий відстій. Він проявляється у тому випадку, якщо рамки для відкачування були відібрані раніше, ніж треба, з недозрілим (з підвищеним вмістом води) медом. Подібне може статися також при тривалому зберіганні зрілого меду за температури 25-28 °С. Однак поява відстою не змінює цілющі властивості продукту.

Крім меду, ви, очевидно, заготовили квітковий пилок, або обніжку. Сушать її за кімнатної температури, 50-60% вологості і без доступу сонячного світла. Якщо є необхідність, пилок можна змішати з медом (1:1) або цукровою пудрою у такому ж співвідношенні. Зберігають її в холодильнику за температури 1-3 °C.

Влітку можна заготовити пергу. Без шкоди для бджолиної родини протягом сезону відбирають 3-4 пергові стільники. Їх розрізають на смужки і кінчиком ножа виколупують із осередків пергу. Її одразу ж перемішують з рівною кількістю меду та зберігають у закритому посуді.

Друга половина літа та осінь – час для заготівлі ще одного цінного лікувального продукту – прополісу. Це клейка смолиста речовина, що виділяється бруньками рослин, в основному берези, тополі та осики. Завдяки сильним бактерицидним властивостям прополіс у гнізді відіграє захисну роль. Ним бджоли дезінфікують осередки стільників, закладають щілини, регулюють розміри льотків.

Збирають прополіс, зчищаючи його стамескою з верхніх брусків рамок, з фальців підрамок корпусу, з холстиків. Зберігають його також за знижених температур. Прополіс не втрачає своїх властивостей упродовж 8-9 років. 

Продукти бджільництва з давніх-давен застосовуються в медицині, зміцнюючи здоров'я людини.

Нонна Муквіч

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com