Материнка звичайна: декоративна, пряно-ароматична та лікувальна рослина
Материнка – цінна лікарська, медоносна, ефіроолійна і фарбувальна рослина.
Батьківщиною рослини вважається Середземномор'я, де поширено близько 20 її видів. Рослина дуже пластична і може рости від низовин до субальпійського пояса. Широко поширена у Європейській частині. В Україні трапляється повсюдно. Росте в розріджених лісах, узліссях і галявинах, на суходолах і заплавних луках, на схилах пагорбів і в степах.
Материнка, яку часто називають диким або зимовим майораном, була широко відомою і вживаною рослиною в Європі та Азії впродовж багатьох століть. Спочатку її використовували у якості цілющого зілля в давньогрецькій і китайській медицині, а набагато пізніше стали використовувати і в кулінарії.
А ось в Америці рослина стала популярною лише після Другої світової війни, коли американські солдати, що воювали в Середземномор'ї, привезли додому рецепти страв з використанням цієї трави.
У Європі та США в даний час культивують багато декоративних сортів та гібридів з квітками та листям різного забарвлення – Herrenhausen, Rosenkuppel та ін.
Ботанічний опис
Материнка звичайна – Origanum vulgare L. відноситься до родини яснотковихe. Назва походить від латв. oros – гора, ganus – прикраса. Це багаторічна трав'яниста рослина, висотою до 1 м.
Стебла прямостоячі, чотиригранні, опушені, зелені або червоно-коричневі. Кореневище – мичкувате, гіллясте, повзуче, поступово розростається, утворюючи густі зарості. Листя супротивне черешкове, видовжено-яйцевидне, цілокрає або дрібнозубчасте, м'якоопушене короткими волосками, темно-зеленого кольору, знизу світліше.
Квітки дрібні, зібрані на верхівці розгалуженого стебла в щільні або розлогі щитовидні суцвіття. Віночок квітки – варіює від білого до пурпурового кольору, двогубий. Цвіте із червня до вересня, починаючи з другого року вегетації. Плід сухий, складається з 4 дрібних бурих округлих горішків. Насіння дозріває у серпні-вересні.
У фазу цвітіння рослини материнки містять поліфенольні сполуки (12-20%), глікозиди флавонової природи, дубильні речовини (1,9-4%), аскорбінову кислоту (у листі – 565 мг%, у стеблах – 58 мг% та у квітках – 166 мг%) та ефірну олію – буро-жовту прозору рідину з сильним ароматичним запахом та гострим приємним смаком. На склад та аромат олії дуже сильно впливають ґрунти, де росли квіти, клімат та час збирання сировини. Насіння містить до 30% жирної олії.
Материнка росте на ґрунтах різного механічного складу – від піщаних до важкосуглинистих з pH не нижче 6, але краще вдається на родючих. Пагони при зіткненні з ґрунтом швидко утворюють придаткове коріння, але суцільних заростей рослина не утворює. Материнка світлолюбна, в тіні врожай знижується. На одному місці дає добрий урожай протягом 3-5 років. Хворобами та шкідниками практично не ушкоджується.
Агротехніка та розмноження
Розводять її як декоративну та пряну садову рослину. На присадибних ділянках розмножують насінням, поділом кореневищ, стебловими живцями.
- Сіють у відкритий ґрунт під зиму та з квітня до червня на глибину 0,5-1,5 см з міжряддями 45-60см та 30 см між рослинами. Норма висіву 0,3 г/м2.
- На розсаду сіють у теплицях або парниках на початку березня.
- Вегетативно розсаджують восени.
- Удобрюють гноєм, компостом, мінеральними добривами.
Період проростання насіння – 15-20 днів. Культура росте дуже повільно, тому в початковий період ґрунт підтримують чистим від бур'янів. У наступні роки догляд за рослинами полягає в розпушуванні міжрядь.
Для використання у якості прянощів або лікарської сировини материнку прибирають вручну в період масового цвітіння, зрізуючи рослини на висоті 10-15 см над рівнем ґрунту. Урожайність зеленої маси у фазі цвітіння – 1кг/м2, насіння – 30г/м2.
Для приготування ліків використовуються квіти та листя рослини. Сушать їх шаром 5-7 см при температурі не вище 35°С під навісом, в тіні або сушарках. Зберігають у закритих скляних банках до 3 років.
Лікувальні властивості
Насамперед, необхідно сказати, що материнка має репутацію рослини, що викликає менструацію і тонізує гладку мускулатуру матки, тому її краще не вживати жінкам під час вагітності, а також хворим на хронічній гастрит, виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, гіпертонічну хворобу.
У науковій та народній медицині препарати, до складу яких входить материнка, широко використовують як седативні засоби при неврозах, безсонні, головному болі, а також для лікування дискінезії жовчних шляхів, холециститів.
Трава материнки входить також до складу низки грудних, потогінних, вітрогонних зборів, також зборів для полоскання горла і при бронхіальній астмі. Материнка розріджує мокротиння при бронхітах та пневмоніях, збуджує апетит, нормалізує жировий обмін речовин.
При пародонтозі, гінгівітах, стоматитах настій материнки (1:10) рекомендують для полоскань ротової порожнини. Використовують як кровоспинний, гемостатичний, седативний, дезодоруючий і відхаркувальний засіб.
Ефірна олія материнки входить до складу зубних крапель і мазей, які зазвичай використовуються при ревматизмі.
Материнка – потужний регенеруючий засіб.
Зовнішньо у вигляді примочок, компресів, та лікувальних ванн траву материнки застосовують при екземі, сверблячих дерматозах, різних висипах. Вона діє як місцевий протизапальний, болезаспокійливий та антисептичний засіб завдяки вмісту в ефірній олії тимолу.
Суміш з 1-2 крапель ефірної олії материнки та 10 мл рослинної олії використовують при масажі, а також втирають у шкіру при педикульозі та інших паразитах шкіри. У ветеринарії використовуються препарати, що містять олію материнки.
Основні виробники олії материнки – Іспанія, Ізраїль, Сирія, Кіпр та Марокко.
Використання рослини в кулінарії
Материнка дуже нагадує майоран, але запах її м'якший, а гірко-пряний, злегка в'яжучий смак ніжніший.
Популярна в грецькій, італійській, іспанській та французькій кухнях, де її використовують при приготуванні піци, томатних соусів, смажених овочів та м'яса на грилі. Рано навесні молоді ніжні листочки материнки додають в салати. Вона добре поєднується з базиліком, каперсами, маринованими оливками та листям любистка, з гострою та пряною їжею.
На Русі траву материнки здавна додавали в кваси та домашнє пиво, яким вона, крім запаху, надавала здатність довго зберігатися.
Її додають при засолюванні, у страви з грибів, овочів та яєць, у салати, гуляш, сири, кладуть у різні супи, соуси, фарші.
Ефірна олія з трави материнки застосовується в рибній, лікеро-горілчаній промисловості для приготування гірких настоянок, у парфумерії для ароматизації туалетного мила та одеколону.
При використанні в ароматерапії відновлює душевну рівновагу. Рослина – добрий медонос.
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com