Найближчий родич кабачка: особливості вирощування цукіні

Цукіні відрізняються від звичайних білоплодних кабачків своєю скоростиглістю, врожайністю, смаковими якостями та забарвленням плодів. Вони ростуть кущами, не стеляться, довше звичайних кабачків придатні до вживання в їжу, оскільки насіння у них формується пізніше. Їх можна маринувати, консервувати, смажити та ін. 

Завдяки вмісту легкозасвоюваних речовин страви з цукіні особливо корисні дітям, людям похилого віку, а також тим, у кого підвищений тиск, хвора печінка, порушена діяльність шлунково-кишкового тракту. 

Мало хто знає, що у свіжому вигляді плоди цукіні зберігаються практично до нового врожаю і не лише у льохах, а й за умов звичайної міської квартири. Впродовж зими їх можна використовувати для приготування різноманітних страв. Якщо розрізаний плід не вдалося використовувати повністю, частину, що залишилася, можна покласти в морозильну камеру холодильника. У такому вигляді кабачки довго зберігаються.

Після лютого цукіні треба заморозити, інакше насіння проросте, а м'якоть стане чорною.

Підсушене і трохи підсмажене насіння цукіні замінює гарбузове. У ньому міститься у великій кількості білок, олія, вітамін Е.

Вигідно вирощувати цукіні на корм тваринам. Сирі подрібнені плоди (або запарені) поїдають кури, кролики, нутрії, свині.

Зверніть увагу: 

Плоди цукіні іноді можуть містити отруйні речовини – кукурбітацини, які утворюються через стресові умови вирощування рослин або через перехресне запилення подібними видами, такими як огірки чи декоративні  кабачки. Наявність кукурбітацинів надає плодам цукіні надзвичайної гіркоти. Вживання таких плодів у їжу може спричинити серйозні гастроентеро-кишкові розлади. 

Розмножуються цукіні розсадою та пророщеним насінням. 

• Розсаду висаджую на початку травня, розміщуючи рослини на відстані 70-80 см одна від одної.
• Якщо висадити або висіяти в більш ранні терміни, рослини треба прикрити поліетиленовою плівкою, натягнувши її на дротяні дуги.
• Головне, не забувати створені тунелі періодично провітрювати, оскільки рослини не переносять високу вологість. 

Догляд за цукіні полягає в регулярному поливанні, прополюванні, своєчасному видаленні старого листя. Підживлюю рослини розчином мінеральних або органічних добрив, так само, як і огірки. Поливаючи кущики, треба уникати попадання води на листя та зав'язь, особливо на ділянках, які слабо провітрюються. 

Цукіні – досить компактна рослина, до середини вегетаційного періоду (початок липня) має дуже густе листя. Це зменшує прогрівання ґрунту, погіршує провітрювання, ускладнює доступну комах до квітів. Усе це знижує врожайність.

Крім того, охолодження ґрунту під рослинами може призвести до грибних захворювань. Ось чому приблизно третину листя (найбільшого і найстарішого) рекомендують зривати. Рослинам ця "операція" не шкодить, а навпаки, допомагає – з'являється більше зав'язі.

Цікавий факт – цукіні мають "вбудовану" систему саморегулювання врожайності. Рослина ніколи не формує більше плодів, ніж здатна "прогодувати". 

Плоди цукіні збирайте, коли вони досягнуть 10-15 см у довжину, акуратно зрізаючи зеленці ножем. Збір проводять регулярно, через 1-2 дні.  

Якщо ви зацікавлені у збереженні якогось сорту, залиште кілька плодів на насіння. Насіння з них вибирайте пізно восени або взимку, коли плоди повністю дозріють. 

Займаючись вирощуванням насіння, подбайте про чистоту сорту, адже цукіні – перехреснозапильна рослина. Якщо на ділянці, крім нього, ростуть гарбуз, патисони, кабачки, запилення треба проводити вручну.

Для цього ввечері ізолюйте бутони чоловічих та жіночих квітів, які ще не розпустилися, одягнувши на них марлеві мішечки. Наступного дня, коли квіти розкриються, пилок з чоловічих квіток треба перенести на рильці маточки жіночої квітки.

На своїй присадибній ділянці я вирощую ряд сортів та гібридів цукіні, різних за забарвленням: зелені – Аеронавт, Скворушка, Цукеша, Розбіг, Сувенір; жовті – Золотий, Помаранчевий; білі – Сосновські, Білогір, Ролик, смугасті – Зебра.

Петро Філіпчук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pexels.com