Копати не обов'язково: догляд за городом восени за органічною технологією

Вчимося у природи. Жодної боротьби, ніякого насильства над собою та землею. Повертаємо відібрану в себе свободу, спрощуємо свою працю, зменшуємо витрати і зусилля. І готуємося до наступного городнього сезону, дотримуючись основних принципів органічного (натурального, відновного, адаптивного) землеробства.

Компостуємо прямо на грядках 

Зазвичай восени в нашому розпорядженні буває дуже багато органічної маси – листя і стебла овочів, які ми не вживаємо в їжу, а також опале листя дерев і кущів. Найпростіше закласти це все в компостну купу – і нехай перепріває.

Щоб прискорити процес компостування, потрібно подрібнити великі стебла та інші органічні залишки та полити їх ЕМ-препаратом ("Сяйво"). До весни ми отримаємо "напівфабрикат" компосту.

Такий спосіб використання органіки, здавалося б, простий, але має один істотний недолік – готовий компост треба розносити по грядках.

Але органіку можна компостувати прямо на грядках.

Для цього треба просто замульчувати грядки товстим шаром опалого листя і трави (можна і сухої), злегка присипати землею і полити розчином ЕМ-препарату. До весни готовий компост буде вже практично "загорнутий" у ґрунт.

Якщо попередньо провести поверхневе розпушування ґрунту на грядках плоскорізом, то вся важка робота, пов'язана з осінньою обробкою ґрунту, зводиться до мульчування грядок, які треба присипати невеликим шаром землі та полити ЕМ-препаратом.

Такий спосіб компостування має цілу низку переваг: 

1. Ми не викидаємо безцінне органічне добриво, а зберігаємо його та використовуємо замість гною. При цьому звільняємо себе від нелегкої праці – розкидати і загортати його в ґрунт. Ґрунтові мікроорганізми, черв'яки та комахи самі впораються з цим завданням і закладуть отриманий компост у ґрунт найкращим чином! 

2. Укритий мульчою грунт довше зберігає тепло, а отже, в ньому прискорюються процеси перетворення органічних залишків на живильний компост. Якщо ж застосувати ЕМ-препарати, то поряд з компостуванням оздоровлюється ґрунт, оскільки в ньому розмножуються корисні мікроорганізми та ґрунтові тварини. А у здоровому ґрунті, як відомо, немає місця для збудників хвороб – фітофтори, борошнистої роси, кореневих гнилей та ін.

3. На грядках, де відбувається природне компостування, навесні менше проростають бур'яни, а отже, і менше турбот щодо їх знищення.

4. Земля під таким покривалом за зиму менше ущільнюється, і це дозволяє відмовитися від весняного перекопування – стомлюючої і згубної для родючості ґрунту процедури. Можна обійтися просто поверхневим розпушуванням грунту, щоб перемішати шар органіки, що перепрів, із землею.

5. Використання листя як покривного матеріалу для таких культур, як троянда та виноград, дозволяє імітувати природні умови, в яких вони зазвичай не випрівають і не вимерзають. 

Ще один прекрасний спосіб використання органічних залишків восени – оздоровлення ґрунту в теплицях.

Відомо, що ґрунт у них дуже швидко виснажується, а тому його доводиться часто оновлювати. Це пов'язано з досить великими трудо- та енерговитратами. 

Набагато простіше – засипати грядки в теплиці 20-сантиметровим шаром органіки, полити настоєм коров'яка або пташиного посліду, додавши ЕМ-препарат!

Якщо це зробити у вересні, то до березня на таких грядках достигне компост, в який можна буде висаджувати ранню розсаду. Щоб послідовно оздоровити ґрунт у всій теплиці, знадобиться всього 2-3 сезони. 

Намагаємось мульчувати 

Усвідомивши користь і необхідність мульчування ґрунту органікою, деякі городники починають восени несміливо вкривати свої грядки листям та травою. І тут виникає проблема. 

На тих ділянках, де застосовувалася традиційна агротехніка і тому практично весь ґрунт до осені голий, зібрати потрібну кількість трави та листя для мульчування грядок майже неможливо.

З проблемою відсутності мульчуючого матеріалу стикаються багато городників, які починають застосовувати агротехніку природного землеробства. Одні не знають "де взяти стільки трави", а інші – "куди подіти стільки трави". Але при першому ж мульчуванні грядок виявляється, що скошеної трави не так багато, а найчастіше її навіть не вистачає.

У цьому випадку найгірше, що можна придумати, – піти викосити на пустирях чи біля доріг бур'яни, які на цей момент уже дали сотні тисяч насіння, і цією травою замульчувати грядки. Ви просто засієте грядки бур'янами і додасте собі роботи. 

Висіваємо сидеральні культури  

 Найпростіший спосіб отримання органічної мульчі з найменшими витратами праці – посів сидератів. Посіяні восени сидерати зроблять за нас майже всю роботу з перекопування, розпушування, внесення органіки.

Сіяти їх нескладно. Потрібно по звільнених від городніх культур грядках "пройтися" плоскорізом Фокіна або полольником "Стриж", щоб провести поверхневе розпушування, потім розкидати насіння сидератів і розрівняти грядки граблями. Якщо ґрунт сухий і немає дощів, грядки бажано полити.

Буквально через кілька днів насіння сидератів проросте, а через 4-5 тижнів (приблизно на початку жовтня) його можна буде підрізати в ґрунті тим же плоскорізом і залишити перегнивати на грядках.

За цей час сидерати встигають не тільки наростити достатню зелену масу, але і своїм міцним корінням розрихлити ґрунт.  Коли ми зрізаємо надземну масу, коріння починає перегнивати (ось вам і закладення органіки в ґрунт без найменших зусиль!) і ґрунт структурується. 

Якщо взяти до уваги той факт, що деякі сидерати фіксують азот, переводять у доступну для культурних рослин форму фосфор, та ще й успішно борються з ґрунтовими шкідниками та хворобами, то цілком можна відмовитися від застосування мінеральних добрив і пестицидів. Саме так і чинять ті, хто вирощує екологічно чистий урожай.

Які ж сидерати можна використати восени? 

Для того, щоб визначитися з культурами, ми маємо вже тепер продумати та спланувати сівозміну майбутнього сезону (на якій грядці ростиме картопля, де висадимо розсаду помідорів та перцю, а де посіємо моркву, буряки тощо). 

На тих грядках, де висаджуватимемо розсаду, можна сміливо сіяти озимі сидеральні культури (жито, віка, сурепиця). До зими вони дадуть зелену масу, яку ми скосимо і залишимо на грядках, а напровесні підріжемо рослини плоскорізом, щоб до моменту висадки основних культур коріння перегнило.

На тих грядках, де плануємо проводити сівбу насінням, потрібно сіяти швидкорослі сидерати – гірчицю білу або редьку олійну. Ці культури відростають за 4-6 тижнів і тоді ми можемо їх підрізати.

Щоб прискорити процес компостування зрізаних сидератів, їх закладають плоскорізом у ґрунт грядки та поливають розчином ЕМ-препарату. 

До речі, на підготовлених грядках можна провести підзимовий посів холодостійких культур (морква, петрушка, салат, буряк, кріп) або посадити часник озимий.

Однак треба врахувати, що сидерати, розкладаючись на грядці, виділяють тепло. Тим більше якщо ми застосували ЕМ-препарати. Зазвичай температура ґрунту таких грядках на 2-3 °С вище, ніж на  незамульчованих. Тому підзимові посіви та посадки потрібно проводити пізніше, щоб насіння не проросло до настання заморозків.

Станіслав Карпук

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pexles.com