Для гідного врожаю: доглядаємо за великоплідною садовою суницею

Сезон стартує восени 

Перш за все перевірте, як перезимували рослини і скільки кущиків суниці дожили до весни у доброму здоров'ї. За дотримання агротехніки суниця садова зазвичай добре переживає зиму і не випадає. Якщо ж на плантації є втрати, то за рослинами неправильно доглядали. 

Щоб успішно пережити зиму, рослинам потрібна висока вологість ґрунту.

Посушлива осінь створює погані умови для перезмівлі. Суха земля промерзає набагато швидше, ніж волога. У мерзлій землі утворюються величезні тріщини, через які рвуться коріння. Внаслідок обмороження та механічних пошкоджень кореневої системи рослини масово гинуть.

• Щоб захистити їх від випадання, землю на ділянці із суницею в посушливу осінь слід поливати до настання стійких морозів (підзимовий полив).
• Якщо дощова осінь і землі вистачає природної вологи, в підзимовому поливі немає потреби.

Рослини суниці також можуть випадати з фізіологічних причин.

Через біологічні особливості культури під час росту її коренева система поступово оголюється. Старе придаткове коріння, яке відходить від нижньої частини кореневища, відмирає, а молоде відростає на ріжках (у верхній частині кореневища).  Кущі з частково оголеним корінням можуть випадати навіть у м'які, але безсніжні зими. Щоб цього не допустити, суницю при необхідності потрібно вкривати, підгортаючи до коріння землю з міжрядь (при вирощуванні культури не на плівці або спанбонді), або заздалегідь мульчувати міжряддя товстим шаром соломи. 

У центральних та північних регіонах України рослини суниці масово випадають при її вирощуванні на гребенях.

У суворі безсніжні зими гребені швидко промерзають, рослини зазнають сильного стресу, внаслідок чого більшість кущиків гине, а у тих, що залишилися, значно знижується врожайність. Гребені на зиму краще вкривати агроволокном або засипати соломою міжряддя, навіть у південних областях.

Внаслідок зменшення несприятливого впливу низьких температур урожайність рослин підвищується на 15-20%!

Як тільки зійде сніг, на ділянці з суницею потрібно видалити торішнє листя і квітконоси, незалежно від того, підмерзли вони чи ні. Це покращує фітосанітарний стан насаджень, адже на листі зимує безліч збудників різноманітних хвороб. До того ж по мірі появи молодої зеленої маси старе листя все одно усохне.

Повністю відмерлі листя і квітконоси можна відривати, а живі краще зрізати ножицями, щоб уникнути появи ранок на ріжках та зараження їх інфекцією. На присадибних ділянках старе листя видаляється вручну, а на промислових плантаціях – за допомогою спеціальних машин. 

Одразу після прочищення проводять викорінюючі обприскування суниці. На мою думку, найефективніший знезаражуючий препарат – хорус. Можна застосовувати інші речовини аналогічної дії – бордоську суміш, мідян екстра, хлорокис міді тощо. Така обробка значно знижує інфекційне тло на ділянці.

Крім того, потрібно провести ще дві профілактичні обробки суниці (до та після цвітіння) сумішшю фунгіцидів з інсектицидами.

Постійно обробляти ділянку одними і тими самими препаратами небажано, оскільки у збудників хвороб та шкідників поступово виробляється імунітет до певних доз тієї чи іншої речовини, внаслідок чого ефективність обробок знижується.

Щорічно з'являються нові засоби захисту рослин, у яких людині без спеціальної освіти не так вже й просто розібратися. При виборі препаратів краще заздалегідь порадитися з професіоналами.

Підживлювати чи не підживлювати? 

Якщо земля на ділянці із суницею не вкрита шаром мульчі, її потрібно розпушувати. Цю операцію проводять якомога раніше, щоб запобігти випару накопиченої в ґрунті вологи, а також зупинити поширення та ріст бур'янів.

Останніми роками у багатьох регіонах України (не лише на півдні, а й у північних та західних областях) почастішали випадки весняної посухи. Навіть при невисокій температурі повітря за місяць без опадів вітер може сильно висушити ґрунт, аж до його розтріскування.

У період весняної посухи необхідно контролювати вологість ґрунту навіть після розпушування та при використанні різних видів мульчі.

Нестача вологи гальмує розвиток рослин та знижує їх урожайність. Я пам'ятаю роки, коли доводилося вмикати систему поливу дуже рано, ще в середині березня. 

Провесною також необхідно внести у ґрунт добрива, багаті азотом.

Після прочищення рослини залишаються без листя, і до висування квітконосів вони повинні встигнути сформувати потужний листовий апарат, необхідний для повноцінного живлення ягід. Наростити вегетативну масу рослин допомагає саме азот.

Ранневесняне підживлення азотом також допомагає позбутися весняного неінфекційного хлорозу. Багато садівників лякаються, коли бачать, що листя суниці набуло яскравого лимонного відтінку. Приймають зміну забарвлення за симптом інфекційного захворювання та починають безрезультатно обробляти насадження захисними препаратами.

Хлороз – фізіологічне явище. Коли рослини починають інтенсивно нарощувати листя, земля ще холодна і коренева система працює не на повну силу, вона не здатна забезпечити листя необхідною кількістю поживних речовин. Ось через нестачу "калорій" листя і блідне. Це може статися і при своєчасному внесенні азотних добрив.

Навіть якщо нічого не робити, з часом хлороз проходить і листя набуває характерного зеленого забарвлення. Однак плодоношення при цьому відсувається на кілька днів.

Щоб виправити становище, суницю обприскують хелатами заліза та комплексними мінеральними добривами з мікроелементами (майстер, плантофол та ін.). Найчастіше це допомагає.

Гра в хованки 

В останні роки фермери вирощують суницю у плівкових укриттях або теплицях, щоб отримувати врожай ягід у дуже ранні терміни. Цей спосіб особливо поширений у південних областях України.

Чим більший обсяг повітря під укриттям, тим більший розрив у дозріванні ягід у порівнянні з рослинами, висадженими у відкритий ґрунт (у холодних парниках ягоди дозрівають на 20 днів раніше, ніж на відкритих ділянках). 

Встановлювати дуги та накривати суницю плівкою найкраще восени, наприкінці вересня. В цьому випадку врожай дозріє на кілька днів раніше, ніж у такому ж укритті, встановленому навесні. 

Якщо ви вирішили поставити парник навесні, це потрібно зробити максимально ранні терміни.

Терміни дозрівання суниць у парниках також залежать від погодних умов. Якщо весна пізня і коротка, а парник встановлений навесні, різниця в дозріванні плодів у порівнянні з рослинами, що ростуть у відкритому ґрунті, може становити лише 3-4 дні. Якщо весна рання, але тривала, розрив може становити до 20 днів.

Під плівковим укриттям ранньою весною проводять ті ж роботи, що і на плантації у відкритому ґрунті: очищають кущики від торішнього листя, проводять викорінюють і профілактичні обприскування, рихлять ґрунт і підживлюють рослини. 

Приблизно до середини квітня парники тримають зачиненими. У другій половині квітня сонячна активність підвищується, стає значно теплішою. У сонячні дні температура повітря під укриттям може перевищувати 30 °С. У таких умовах порушуються судинна провідність та обмін речовин у рослинах, їх ріст уповільнюється або взагалі припиняється.

Щоб не допустити цього, парник щодня провітрюють, відкриваючи один або обидва його торці, залежно від погодних умов.

• Прочиняють його рано вранці, поки повітря всередині ще не нагрілося.
• Якщо парник відкрити вдень, коли вологість і температура всередині будуть дуже високими, листя і квітконоси суниці можуть згоріти від різкого припливу холоднішого повітря.
• Тому якщо відкрити його для провітрювання вранці не вийшло, вдень це потрібно робити поступово, повільно впускаючи свіже повітря.
• Парник залишають відкритим для провітрювання на цілий день, а на ніч закривають. 

Такі провітрювання влаштовують до закінчення плодоношення. 

Після жнив першого раннього врожаю плівку знімають, дуги демонтують, а суницю або видаляють з ділянки (старі кущі), або продовжують вирощувати, але вже у відкритому ґрунті.

Основа врожаю – розсада 

Продуктивність насаджень безпосередньо залежить від якості посадкового матеріалу. Щоб отримати товарний урожай ягід суниці на рік посадки, необхідно використовувати розсаду, отриману за технологією фріго, класу А, А+ або трей плант (діаметр кореневої шийки не менше 16 мм, 3-4 ріжки). При закладці плантації дрібнішими саджанцями урожай буде невеликий. 

Розсаду фріго класу трей плант в Україні придбати дуже складно, а ось класи А та А+ цілком доступні.

На ринку посадкового матеріалу в основному пропонують дрібнішу свіжовикопану розсаду фреш. У такої розсади не дуже вражаюча врожайність, але її можна доростити або використовувати для розмноження в маточниках. Бажано це робити на початок появи квітконосів, поки температура повітря досить низька.

Зверніть увагу:

Приємний виняток із цього правила становлять сорти постійного плодоношення (ремонтантні, нейтрального світлового дня). Навіть слабкі саджанці цих сортів здатні сформувати гарний урожай вже в рік посадки, оскільки у них квітконоси утворюються протягом усього безморозного періоду, з весни до глибокої осені. 

Багато садоводів припускаються помилки, залишаючи на кущах всі квітконоси. Слід враховувати, що рослини після посадки ослаблені, вони не зможуть одержувати поживні речовини у такій кількості, щоб одночасно нарощувати ріжки та формувати повноцінні ягоди.

Після посадки квітконоси і вуса по мірі їх утворення вищипують, поки рослини не утворюють хоча б три ріжки (точки росту), зазвичай вони утворюються наприкінці травня – на початку червня. Після цього квітконоси більше не видаляють. До морозів із таких рослин зазвичай знімають два врожаї. 

Якщо дотримуватись агротехніки на високому рівні, врожайність сортів постійного плодоношення може становити до 0,5 кг ягід з куща. 

Якщо ви хочете отримати розсаду цих сортів, то квітконоси потрібно видаляти протягом усього сезону, іноді до кінця серпня. І навіть у цьому випадку у вересні можна зняти непоганий урожай ягід, оскільки плодоносить не тільки матковий кущ, але й молоді вкорінені розетки.

Олег Савейко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com