День народження ягід: розмноження смородини та аґрусу відсадками і поділом куща

При розмноженні поділом єдина необхідна умова — наявність куща смородини або аґрусу віком понад 2 роки.

Його викопують, намагаючись не пошкодити кореневу систему. Потім кущ розрізають на частини секатором або розрубують сокирою, якщо гілки дуже товсті. При цьому необхідно, щоб у основи кожної відрізаної гілки була хоч пара корінців, а зверху однорічний пагін. Пагони, уражені скляницею, зрізають до здорової деревини.

Кущі висаджують так, щоб на поверхні залишався однорічний пагін, а багаторічна частина знаходилася під землею. Однорічний пагін обрізають, залишаючи 1-3 бруньки. Якщо однорічний пагін короткий, саджанець висаджують у глибшу ямку, досипаючи в неї ґрунт по мірі відростання пагона. Відростаючі пагони будуть живитися за рахунок багаторічної частини, на якій згодом утворюються нові корінці.

Таку посадку краще проводити восени. Якщо зима буде м'якою, то вже навесні біля закопаної гілки відросте коріння.

Залежно від віку кущ можна поділити на 5-15 саджанців.

Щоб коренева система була сильнішою, можна засипати середину куща землею. У такому разі і вихід саджанців збільшиться – укоріниться частина бічних гілок, засипаних землею. Але цей спосіб відноситься до розмноження відсадками.

Якщо необхідно отримати невелику кількість саджанців, застосовують спосіб дугоподібного спрямування відсадок.

У червні-липні вибирають молоду прикореневу поросль, нахилену до землі, або надають їй необхідного напряму росту навесні. На відстані 20-40 см від куща копають ямку глибиною щонайменше 10 см, але так, щоб не пошкодити кореневу систему рослини. У ямку укладають пагін, пришпилюють його, а верхівку з точкою росту залишають вище рівня ґрунту. 

Ямку засипають землею. Ґрунт у ямці підтримують у вологому стані.

До жовтня утворюється гарна коренева система, після чого саджанець можна пересадити на постійне місце.

Але краще пересаджувати навесні, за зиму коренева система саджанця зміцніє.

Відсадки відрізають від маткового куща, викопують з грудкою землі і переносять у підготовлену посадкову яму.

Шпильку необхідно попередньо вийняти. Для зручності частину шпильки краще залишити над рівнем ґрунту в ямці. Я, наприклад, використовую дерев'яні рогатки із довгою ручкою. Беруся за ручку і, розхитуючи, обережно виймаю шпильку. Додам, що чим довша прикопана частина гілки, тим сильнішою буде коренева система.

Набагато більше саджанців можна отримати, розмножуючи кущі вертикальними відсадками. Використовувати можна і щойно висаджені рослини, і кущі різного віку.

Суть способу полягає в тому, що молоду прикореневу поросль кілька разів впродовж сезону підгортають землею. Перший раз підсапують, коли пагони досягають у висоту 20-30 см, залишаючи точки росту на поверхні. Коли пагони знову відростуть на 15-20 см, підгортання повторюють. І так далі. Виходить горбок, з якого ростуть гілки.

Щоб отримати більше пагонів, а значить і саджанців, на багаторічних кущах обрізають всі гілки, залишаючи пеньки заввишки 3-5 см. Коли молоді пагони досягнуть висоти 10 см, верхівки прищіпують на 3-4 см, видаляючи точки росту. З бічних бруньок відростуть 2-4 пагони, які при досягненні висоти в 20-30 см потрібно підгорнути, як раніше. Якщо кущ потужний та пагони розвиваються інтенсивно, прищіпку можна повторити.

При підгортанні необхідно стежити, щоб пагони не “збилися в купу”. Тому землю краще сипати у центр куща та невеликими порціями, щоб не обламати ніжні молоді пагони. 

При застосуванні прищіпки вихід саджанців більше, але вони не настільки потужні, ніж без прищіпки.

Щоправда, є й мінус при розмноженні вертикальними відсадками – дощі розмивають пагорб. Після злив підгортання доводиться повторювати знову і знову. Цієї проблеми можна уникнути, якщо використовувати звичайне відро без дна. 

Коли пагони досить відростуть, кущ накривають цебром без дна і ґрунт сиплють усередину. Землю підсипають 2-3 рази по мірі відростання пагонів, не досипаючи доверху 3-5 см – для зручності поливу та підживлення. При використанні відер мені вдається отримувати 10-12 саджанців від рослин, висаджених навесні. При використанні багаторічних кущів ємності мають бути набагато об'ємнішими.

Землю в пагорбах утримують у вологому стані, інакше в посушливі роки коріння на відсадках буде слабким або може взагалі не утворитися. У жовтні можна розпочинати поділ відсадків. Якщо відсадки укорінювалися під ємностями, їх знімають.

Ділити кущі можна двома способами. 

• При першому способі кущ викопують, струшують землю (можна промити під проточною водою), потім акуратно секатором, намагаючись не пошкодити коріння, відокремлюють саджанці від маткового куща. Якщо матковий кущ дуже старий, його викидають після укорінення відсадків, якщо молодий – використовують для посадки.
• При другому способі поділу вилами акуратно руйнують горбок, землю відгрібають і струшують з коріння. Відсадки обрізають так, щоб залишити на матковому кущі невелику частину (пеньок) з 1-2 бруньками. На наступний рік, коли з залишених бруньок розвинуться пагони, їх знову підсапують для отримання саджанців. 

При розмноженні горизонтальними відсадками навесні, під час вегетації, одній або декільком гілкам прикореневої порослі надають горизонтального спрямування. А навесні наступного року пагін пришпилюють у борозенку глибиною 5-15 см, попередньо видаливши верхівку (точку росту). Якщо гілка дуже довга, її пришпилюють у 2-3 місцях. По всій довжині гілки почнуть відростати молоді пагони, спрямовані нагору. 

При досягненні ними висоти 15 см проводять перше підгортання, а потім друге. Зазвичай двох підгортань буває достатньо. До осені по всій довжині прикопаної гілки утворюється коріння.

Викопування відсадків проводять як восени, так і навесні. Прикопані гілки відокремлюють від маткового куща, виймають шпильки чи викопують гілку разом із нею. Відсадки акуратно підкопують по всій довжині, щоб не пошкодити коріння, струшують або обмивають землю з коріння і ділять. 

Чим старший кущ, тим більше з нього можна укласти відсадок. 

Так, наприклад, на третій рік вегетації смородини та агрусу рекомендують укладати не більше однієї відсадки, з 5-6 року вегетації – не більше трьох відсадок. При цьому необхідно враховувати, що відсадки трохи послаблюють кущ, тому частину зав'язі (до 50%) краще видалити. Якщо ж із дорослого куща укладається всього одна відсадка, то зав'язь можна не нормувати. 

Олег Савейко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com