Якщо кущі пошкодили морози: робота на винограднику у березні

Щоб прийняти рішення, як саме обрізати виноград, проводять аналіз зимуючих вічок, лубу, камбію, деревини однорічних пагонів, рукавів, кордонів, штамбів, тобто всіх неукритих частин виноградних кущів.

До відбору та аналізу взятих зразків підходять диференційовано у зв'язку з біологічними особливостями сортів, різницею форм і віку кущів, мікроекологічних ділянок, застосовуваної агротехніки тощо.

• Для середньої проби на ділянці за кожним сортом відбирають по 25-30 пагонів.
• При аналізі враховують стан кожного вічка на лозі (від першого біля основи до останнього). Не враховується лише тонка й незріла частина.
• Кожне вічко розрізають у поздовжньому напрямку лози так, щоб потім на зрізі добре було видно центральну та бруньки заміщення.

Якщо бруньки яскраво-зеленого кольору, – вони не пошкоджені; бруньки, що загинули, – бурого або темно-коричневого кольору. Особливу увагу слід звернути на бруньки заміщення, оскільки у багатьох сортів вони здатні розвивати плодоносні пагони у разі загибелі центральних бруньок. 

Результати аналізу заносять до таблиці. Потім визначають відсоток ушкодження центральних і бруньок заміщення на кожному вузлі та в цілому на всіх кущах даного сорту.

• У той же час на кожному пагоні досліджують пошкоджені тканини: з різних боків пагона гострим ножем роблять поздовжні та поперечні надрізи та встановлюють пошкодження лубу, камбію та деревини.
• Знімаючи кору, визначають пошкодження тканин.

У здорових лоз луб яскраво-зелений, при слабкому пошкодженні – трохи побурілий, при сильному – коричневий. При сильному пошкодженні лубу камбій також гине, що веде надалі до загибелі пагону.

Якщо на ділянці виявляють саме таку картину, приступають до обстеження багаторічних частин кущів. Шляхом поздовжніх зрізів ножем на них також знімають кору, звертаючи увагу на луб, камбій та деревину. Здорова деревина має бути білого кольору з жовтуватим відтінком, якщо тканини пошкоджені – вони забарвлені у чорний чи бурий колір.

• У тому випадку, коли був сніговий покрив, необхідно оглянути коріння. 

Залежно від ступеня ушкодження кущів винограду на ділянках їх ділять на кілька категорій. Цим визначаються особливості обрізки.

Якщо загибель вічок на лозі становить до 75%, таке ушкодження відносять до першої категорії.

Для розрахунку остаточного навантаження (М) в вічках користуються формулою: M = (H x 100) : (100 - Г),  де Н – нормальне навантаження в живих вічках; Г – загибель вічок,%.

У тому випадку, якщо загибель, наприклад, склала до 50% вічок, то довжину лоз не збільшують, зате збільшують їхню кількість. Якщо виконують обрізку віялової високоштамбової форми, то при загибелі 25-30% вічок на кожному другому рукаві створюють посилену плодову ланку. При загибелі половини вічок на всіх рукавах формують посилені плодові ланки, а сучки заміщення подовжують до 4-5 вічок. У цих випадках одержують повний урожай винограду. 

Якщо загинуло 75% вічок, повноцінних лоз може бути недостатньо для створення нормального навантаження, тоді лози подовжують до 15 вічок. Це гарантує отримання більше половини повного врожаю. Якщо кількість молодих зелених пагонів більша, ніж необхідно, їх обламують, щоб створити оптимальне остаточне навантаження.

Рослини, у яких пошкоджено понад 75% вічок, відносять до другої категорії. У цьому випадку пагонів для отримання повного навантаження недостатньо. Тому на кущах видаляють лише поламані та невизрілі пагони, а повноцінні вкорочують до 15 вічок. Сучків не залишають. Потрібно залишити також пагони на старій деревині та добре розвинені пасинки.

Така обрізка націлена на отримання приблизно третини врожаю у поточному році та створення нормального врожаю наступного року. Уламку на таких кущах проводять у звичайні терміни, видаляючи безплідні пагони, крім тих, що потрібні для відновлення форми куща. Якщо розвивається мало пагонів, залишають ті з них, які розвинулися на голові кущів та рукавах. Це дозволить сформувати нормальну листову поверхню.

Якщо ж ушкодження вічок на кущах сягають 100%, це вже третя категорія. У такому разі може бути часткове або сильне пошкодження тканин однорічних пагонів та незначне – багаторічних частин.

Така обрізка переважно спрямована на підтримку та відновлення форми куща. Її виконують, вкорочуючи зовні повноцінні пагони на 1-2 вічка для того, щоб викликати до росту пагони з найнижчих зимуючих вічок, у тому числі і з кутових вічок. І тут на ряді сортів можна навіть отримати врожай (Ріслінг, Аліготе та ін).

Особливу увагу необхідно звернути на пагони, вкриті землею. Вони можуть компенсувати всі втрати у неприхованій частині кущів та дати повноцінний урожай. І тоді всі витрати на укриття себе виправдають. Сортів, які в основі пагонів мають високоплодоносні центральні бруньки, досить багато.

Для збільшення листової поверхні та отримання врожаю на пасинках сортів дуже раннього та раннього термінів дозрівання проводять прищипування. Його виконують з появою 6-8 вузлів від основи. Отримані пасинки можна використовувати для формування плодових ланок наступного року. На сортах пізніших термінів дозрівання прищипування виконують з метою формування куща. 

Кущі, у яких загинула вся надземна частина, належать до четвертої категорії ушкодження. Це може спостерігатися на  сильно понижених морозонебезпечних ділянках. Приймати рішення, чи відновлювати кущ шляхом спилювання його надземної частини, слід лише після детального аналізу (тим більше, якщо був сніговий покрив).

Відновлення проводиться на щеплених насадженнях на 10-15 см вище місця спайки за рахунок виховання вовчків із сплячих бруньок. При загибелі ж місця спайки кущі розкопують і спилюють на "чорну голову". Далі за рахунок щеплення до зелених пагонів проводять відновлення кущів. Можна заново створити кущі шляхом щеплення здерев'янілими живцями потрібного сорту в розщеп підземного штамба. 

Якщо загинула надземна частина кореневласних кущів, їх відновлюють, зрізуючи нижче рівня ґрунту, за рахунок розвитку порослевих пагонів. Своєчасне видалення загиблої надземної частини кущів (коли тканини вологі) не є складним, до того ж прискорює ріст і розвиток зелених пагонів. 

П'ята категорія ушкодження – загибель не лише надземної, а й підземної частини куща. Такий кущ викорчовують. 

• На ушкоджених виноградниках першої-третьої категорій необхідно своєчасно, до набухання бруньок провести підв'язку лоз. Оскільки їх може бути більше, ніж зазвичай, підв'язують у два яруси.
• У тому випадку, якщо запасів вологи у ґрунті недостатньо, виноградні плантації слід полити, а далі ретельно зберігати вологу шляхом розпушування ґрунту та знищення бур'янів.
• Пошкоджені морозами рослини відчувають сильний стрес і особливо потребують захисту від шкідників та хвороб.
• На присадибних і дачних виноградниках, ушкоджених морозами, обрізку можна перенести на пізніші терміни, коли набухнуть зимуючі вічка. Обсяг роботи тут невеликий, а залишені живі бруньки при акуратній обрізці та підв'язці дадуть гарантований урожай.

Значних збитків винограднику може завдати град. Раннє пошкодження вегетуючих кущів дозволяє обрізати зелені пагони коротко (на сучки) і викликати до росту пасинки і пагони зі сплячих бруньок, кутових вічок. У такому разі відновлюють приріст кущів та частково отримують урожай.

Особливу увагу звертають на боротьбу з хворобами та шкідниками, догляд за ґрунтом та кущами.

Кущі, пошкоджені градом у середині або наприкінці літа, обрізають навесні – так само, як і постраждалі у другу фазу вегетації.

Виноградні ділянки, сильно уражені мілдью, оідіумом, іншими хворобами та шкідниками, послаблюються. Лоза визріває погано. Тому під час обрізки зменшують величину навантаження, скорочують довжину пагонів у порівнянні зі звичайним, покращують догляд. Обрізку на таких виноградниках також проводять навесні.

Олександр Дикань 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com