Непроста задача: догляд за квочками під час насиджування яєць

Квочка обігріває курчат, охороняє від хижаків, розшукує їм корм на вигулі. Дуже важливо вибрати хороших квочок і підготувати їх до насиджування яєць. Кращими квочками, як правило, є кури м'ясо-яєчних порід (род-айланд, нью-гемпшир, плімутрок та ін) та місцеві безпородні. 

Прагнення до насиджування у курей з'являється зазвичай навесні, рідше восени. Пам'ятайте, що курки, схильні до насиджування, надовго затримуються в гніздах, починають кудахтати, стають дратівливими. У них знижується вгодованість, припиняється яйцекладка, зменшуються розміри сережок і гребеня, починає оголюватися живіт, випадає пір'я (або курка сама його вищипує і вистилає гніздо).

Найкраще використовувати квочок, які успішно вирощували курчат торік.

Виявивши квочку, не слід одразу садити її на яйця. Іноді молоді кури, просидівши 2-3 доби у гнізді, втрачають інстинкт насиджування. 

Для перевірки таких квочок залишають посидіти в гнізді на дерев'яних яйцях-підкладках і, тільки переконавшись, що вони не сходять з нього, використовують для виведення курчат. Якщо при наближенні людини до гнізда квочка голосно кудахче, схоплюється і тікає, вона для насиджування непридатна.

• Якщо час насиджування яєць настав, а ви ще не вибрали квочку, підкладіть в гніздо яйця-підкладки і посадіть на них несучку, яка не несеться, позбавивши її можливості вийти з гнізда.
• Для цього гніздо накривають кришкою або кошиком і витримують у ньому несучку 3-4 доби, випускаючи її двічі на день на 30-40 хв для годування та напування.
• Зазвичай через кілька діб квочка "розсиджується", починає квоктати, і під неї можна підкладати яйця.

Пам'ятайте, що успіх інкубації залежить від якості яєць. Для інкубації беруть яйця від курей яєчних порід з 7-8-місячного віку, від курей м'ясних та м'ясо-яєчних порід – з 9-місячного. Має значення навіть час знесення. Встановлено, що курячі яйця, знесені з 20 години до ранку, практично не придатні для інкубації.

Куряче яйце яєчних порід повинно мати масу 50-65 г, м'ясних та м'ясо-яєчних – 50-70 г.

Зародок у яйці залишається життєздатним 3-4 тижні. Весь цей час яйце придатне для насиджування. Але краще підкладати під квочку яйця, що зберігалися 6-7 діб, тому що кожну наступну добу виведення знижується на 3%, збільшується тривалість інкубації.

Зберігати яйця слід у приміщенні за нормальної температури 10-12 °С та відносної вологості повітря 75-80%. При температурі близько 27 °С зародок починає розвиватися, що закінчується трагічно. Чим нижча вологість, тим більше витік вологи. При зберіганні яйця повинні лежати на боці чи повітряною камерою вгору.

Не намагайтеся мити яйця: гриби плісняви проникають усередину, розмножуються і утворюють сині та зелені плями, а також газ, під тиском якого яєць може вибухнути і заразити ті, що лежать поруч.

За необхідності забруднені яйця можна очистити та провести вологу дезінфекцію, використовуючи відповідні препарати (наприклад, "Дезоксон").

Яйця повинні мати правильну овальну форму, міцну, чисту шкаралупу, без горбкуватих відкладів вапна. 

Міцність та стан шкаралупи, хімічний склад яєць та багато іншого залежить від того, як ви годуєте та утримуєте птицю.

Просвітіть яйце овоскопом, і вашому погляду відкриється картина, яку не видно неозброєним оком. Зверніть увагу на цілісність шкаралупи, розмір повітряної камери, колір та розміщення жовтка, на структуру білка.

Овоскоп можна виготовити у домашніх умовах. Для цього з картону або жерсті роблять циліндр, всередині прикріплюють електричну лампочку, яку включають в мережу за допомогою вилки. Внутрішню поверхню циліндра обклеюють білим папером, а зовнішню – чорною. У стінці циліндра навпроти лампочки вирізають овальний отвір діаметром 4-5 см.

У повноцінному яйці діаметр повітряної камери дорівнює 4-7 мм. Вона нерухома і знаходиться у тупому кінці яйця. Жовток рожевий або яскраво-жовтий, малопомітний, малорухливий і займає центральне положення в яйці. Білок прозорий, цупкий.

Бажано калібрувати яйця за розміром, щоб отримати молодняк із невеликою різницею по масі.

Коли яйця відібрано, починається найвідповідальніший момент: зробити гніздо і посадити квочку на яйця.

• Гніздо влаштовують у кошику, дерев'яному ящику або прямо на землі – такого розміру, щоб там було місце для підстилки, яєць та квочки.
• У гніздо кладуть шар чистої соломи або сіна завтовшки 10-15 см.
• У середину гнізда поміщають свите із соломи чашеподібне гніздечко і застилають його м'якою соломою або сіном. Заглиблення в середині гнізда має бути таким, щоб яйця не скочувалися до купи.
• Ставлять гніздо в затемненому місці, де повітря чисте, а температура не нижче 12 °С тепла.
• У приміщенні має бути тихо, оскільки шум турбує квочку.

Садити квочку на яйця слід увечері, щоб за ніч краще освоїлася, звикла до гнізда. При цьому треба простежити, щоб усі яйця лежали на підстилці і знаходилися під куркою. Непокриті яйця з гнізда краще забрати.

Залежно від пори року, розмірів квочки та яєць у гніздо можна покласти 11-17 яєць. 

Догляд за квочкою в період насиджування визначає результати виведення. У перші дві доби квочку не слід турбувати, навіть якщо вона не сходить з гнізда і нічого не їсть. Надалі її випускають 1-2 рази на день на 15-20 хв для годування, напування та прогулянки. Якщо ж вона, як і раніше, не сходить з гнізда і відмовляється від корму, її обережно знімають з яєць і підносять до годівниці. Роблять це, доки вона сама не почне їсти.

• Біля гнізда необхідно поставити годівницю, напувалку, а також ящик із сухим піском і золою для "купання", щоб захистити квочку від комах, пухоїдів, кліщів.
• Годують квочку цілім зерном, зерновими відходами, комбікормом.
• Необхідно також згодовувати різні коренеплоди, зелень.
• Зволожені мішанки квочці давати не можна, оскільки вони можуть спричинити розлад травлення.

Зійшовши з яєць, квочка зазвичай виявляє велике занепокоєння і поспішає повернутися в гніздо. Якщо через 20-30 хв вона не повертається, необхідно її обережно взяти і посадити на місце.

Без квочки гніздо слід оглянути, видалити биті і тріснуті яйця, замінити забруднену підстилку свіжою.

Квочка повинна створити яйцю певний "комфорт". Адже розвиток зародка починається в яйцеводі до знесення куркою яйця, приблизно через три години після запліднення. Коли знесене яйце охолоне, зародок зупиняє розвиток. І лише за необхідного обігріву яйця, певного складу та вологості повітря, відповідного положення яйця зародок знову починає розвиватися.

Основний пусковий механізм, що пробуджує життя в шкаралупі, простий - тепло! Певна – ні більше, ні менше – температура. 

Ембріон харчується, дихає, а значить і росте, ворушиться. А дізнаємося ми про цю подію на 6-7 добу так: наллємо в миску трохи теплої води, обережно опустимо яйце, воно ляже на дно. Згасають коливання потривоженої води. Секунда-дві-три – є! Яйце трохи хитнулося, ніби від поштовху. Це похитують його слабкі рухи ембріона.

Майже три тижні насиджує курка яйця. Виведення курчат відбувається на 20-21 добу.

За одну - півтори доби до цього терміну на гладенькій поверхні шкаралупи з'являється ледь помітна тріщина – прокльов.

Як же курчатко вибирається з цієї вапняної в'язниці? 

По-перше, шкаралупа з ростом ембріона стоншується, стає більш крихкою. Адже в процесі розвитку курчати нарівні з білком і жовтком вона служить будівельним матеріалом, з її речовини утворюються кістки скелета. Білий будиночок досить міцний, щоб уберегти зародок, але водночас він і тендітний, щоб тріснути, коли настане час виведення.

Однак у курчати все ж таки замало сил, і щоб зламати його, природа забезпечила його тимчасовим інструментом – яйцевим зубом. У яйці є камера із повітрям. У процесі інкубації вона збільшується в обсязі, вміст у ній кисню змінюється з 20 до 15%, а вуглекислоти – з 1 до 6%, проникність шкаралупи збільшується для кисню більш ніж у 700 разів, для вуглекислоти – у 500 разів.

Курча руйнує перегородку, що веде до повітряної камери і, вперше наповнивши легені повітрям, рветься назовні. Повертаючи головою, він "ріже" в тупому кінці шкаралупи склепіння яйцевим зубом і, упершись ніжками, видавлює собі прохід. Курча сплескує мокрими крильцями і випадає із залишків яйця на м'яку підстилку. 

Слід зазначити різке підвищення температури всередині яйця перед прокльовом та її зниження після нього. Тому після вилуплення курчатам дають можливість обсохнути під квочкою.

• Втручатися у процес виведення курчат не слід.
• Якщо ж процес дуже затримується, а курча тривожно пищить, необхідно допомогти йому звільнитися від плівки та шкаралупи.
• Роблять це обережно, шкаралупу відламують маленькими шматочками, починаючи з місця прокльову.
• Якщо з'явилася кров, руйнування шкаралупи припиняють.

При порушенні режиму інкубації можливі різні аномалії у курчат. Виводяться курчата, у яких одне око, і воно розміщене в роті. Можуть з'явитися курчата із чотирма та шістьма ногами, із чотирма серцями, із двома головами.

Обсохлих під квочкою курчат садять в ящик або кошик з м'якою підстилкою (солома або сіно, покриті матерією) і ставлять у тепле місце (28-30 °С). Зверху ящик накривають м'якою матерією. Коли вилупляться всі курчата, їх підсаджують до квочки. Курчат від двох квочок можна підпускати до однієї з них (якщо курчата одного віку).

Звільнену квочку розгулюють або знову підкладають під неї яйця. Під квочку можна підсаджувати і молодняк, виведений в інкубаторі. 

Якщо курчат вирощують під квочкою, приміщення не потрібно додатково обігрівати. Квочка сама обігріває і вкриває курчат, охороняє їх від хижаків, вчить розшукувати корм на вигулі, завжди тримає їх біля себе, що значно спрощує обслуговування молодняку.

Під квочкою не всі курчата ростуть однаково. Молодняк, ріст якого сповільнюється, відбирають та підгодовують окремо. 

Квочка водить курчат 30-40 діб, потім вони ростуть самостійно.

Під квочку-курку можна підкладати яйця будь-якого виду свійської птиці. Але не можна під одну квочка класти одночасно курячі яйця та яйця водоплавних птахів, оскільки термін насиджування у них різний.

У середньому під курку, залежно від її розміру, породи, пори року, можна класти таку кількість яєць: гусячих – 4-7, качиних та індичків – 7-11, цесариних – 15-18. 

Курку найчастіше змушують насиджувати качині яйця. Результати завжди хороші – материнські почуття у курей безвідмовні, каченята поруч із квочкою слухняні. І лише біля води виникає подив – курка ніяк не може зрозуміти: чому її діти так люблять плавати.

Ну, а якщо квочка не визнає підкидьків – ні каченят, ні курчат від іншої квочки, ні виведених в інкубаторі?

Тоді вдаються до способу, який давно відомий у багатьох угорських селах. Квочці в горло вливають 10-15 г горілки. П'яна птиця втрачає контроль, перестає розрізняти своїх і чужих, а коли протверезіє, водить підкидьків, наче це її рідні курчата. 

Для виведення курчат використовують навіть корів. Для цього їм на спину прив'язують ковдру, на яку нашиті кишеньки для яєць. У кожну кишеньку кладуть яйце і застібають шпилькою. Щодня яйця кілька разів перевертають. При цьому виведення курчат не нижче, ніж під квочкою.

Ольга Циганюк 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com