Вибираємо зачіску: догляд за кроною кущів бузку

Чому ж крона бузку загущується? Справа в тому, що у сортів бузку звичайного пагони гілкуються за дихотомічним типом, тобто з двох супротивних бруньок верхівкового вузла однорічного пагона проростають одразу два пагони. Насправді дуже часто утворюються не два, а 3-6 пагонів за рахунок проростання бруньок другого і третього вузлів. Це у 3-4 рази збільшує загальну кількість пагонів на кущі.

Природно, що коренева система не може такими темпами нарощувати свій обсяг – у рослині спрацьовує механізм саморегуляції, внаслідок чого пагони, квіти та суцвіття з кожним роком дрібнішають.

Для сортів бузку характерні два види обрізки: перший – обрізка крони, другий – суцвіття, що відцвітають.

Крону, як правило, обрізають навесні, видаляючи гілки 13-го і вищих порядків. На жаль, при цьому видаляється безліч квіткових бруньок, що знаходяться на цих гілках. Після такої обрізки у кроні виникають оголені ділянки, особливо помітні під час цвітіння куща.  Щоб уникнути цього, крону обрізають у весняно-літній період, одночасно видаляючи відцвілі суцвіття. Якщо їх залишити або зрізати лише наприкінці літа, то наступного року рослина або зовсім не цвіте, або утворює суцвіття лише на деяких гілках. 

Справа в тому, що в літній період у рослині практично одночасно відбуваються два найважливіші процеси: перший – утворення плодів та насіння, другий – закладка квіткових бруньок.

Звичайно, багато сили рослина витрачає на формування повноцінних плодів і насіння, а на закладку квіткових бруньок їх майже не залишається. Саме цим пояснюється періодичність цвітіння сортів бузку звичайного.

Є сорти бузку, які не формують ні плодів, ні насіння. В цьому випадку обрізку можна проводити і влітку, і восени, і навіть взимку, оскільки вона тільки покращує естетичний вигляд рослин, і ніяк не впливає на кількість суцвіть.

Для бузку найбільш раціональна двоетапна обрізка: перший етап (березень - початок квітня) – вирізають тільки сухі, сильно пригнічені та пошкоджені гілки, другий (кінець травня - червень) – видаляють суцвіття, що відцвітають, і гілки, які явно загущають крону.

Спочатку вирізають гілки разом з суцвіттями, що знаходяться на них, в центрі, а потім з боків крони. Видаляють усі найбільш затінені, тонкі, нерозвинені, ослаблені гілки, а також укорочують ті, що сильно стирчать над кроною або з боків.

У будь-якому випадку обрізка забезпечує хорошу, рівномірну освітленість та симетричність крони, а також певну висоту куща.

Слід знати, що за одну обрізку не можна видаляти більше 20% гілок, інакше це спровокує ріст сплячих бруньок, і крона стане гістішою, ніж до обрізки.

Зрізавши всі непотрібні гілки, видаляють (можна й обламувати, але потім доведеться довго відновлювати симетричність крони) суцвіття, що залишилися. Їх зрізають до першої пари супротивно розташованих облистяних пагонів (мал. 1, а) або за їх відсутності до першої пари добре розвинених бруньок торішнього пагона (мал. 1, б). Якщо одночасно потрібно вкоротити і частину гілки, зріз проводять поблизу першого, другого або третього розгалуження (мал. 1, в).

Оголені ділянки, що виникли в кроні після обрізки, протягом 1-1,5 місяців заростуть новими пагонами, на яких до осені (що дуже важливо) встигнуть сформуватися квіткові бруньки. 

При обрізці середньовікових і старих кущів потрібно прагнути "притиснути" крону до кореневої системи: чим ближче вони один до одного, тим більшими будуть листя, квіти і суцвіття, що значно збільшить декоративність куща. До того ж, доглядати низьку крону набагато легше, ніж високу.

На старих, дуже розрослих кущах бузку проводять сильну омолоджуючу обрізку, супроводжуючи її гарним підживленням і систематичним поливом.

Провесною (до початку сокоруху) видаляють всі слабкі і непотрібні стовбури до рівня ґрунту (мал. 2, а). Ті, що залишилися – зрізають на висоті 40-60 см від кореневої шийки (мал. 2, б). Зріз роблять з невеликим нахилом, інакше волога затримуватиметься на його поверхні і сприятиме руйнуванню деревини.

Така обрізка стимулює пробудження сплячих бруньок на пеньках, а також ріст пагонів (мал. 2, в). Навесні наступного року більшість цих пагонів зрізають "на кільце" (мал. 2, г), залишивши на кожному пеньку 2-3 найбільш міцних і вдало розташованих.

На третій рік бузок зацвітає. Після закінчення цвітіння проводять обрізку крони, насамперед видаляють гілки, що загущають її центр.  Систематично протягом 2-3 років зрізають "на кільце" і ті пагони, які після омолоджування куща утворюються на пеньках. 

Після такої сильної обрізки кущі бузку можуть бути декоративними лише протягом кількох років, тому що деревина стовбурів поступово руйнується, що призводить до прогресуючого згасання росту та швидкого старіння рослини.

При догляді за кущами сортів бузку звичайного потрібно враховувати, що навіть невеликі рани від видалених гілок заростають дуже повільно.

При видаленні товстих гілок утворюються рани (діаметр 3-4 см і більше), які ніколи не заростуть. Крім того, через них усередину стовбура можуть проникнути віруси та спори грибів.

Обрізку крони кущів бузку потрібно починати з 2-3-річного віку і продовжувати протягом усього життя рослин.

• Після видалення гілок зрізи, особливо їх камбіальну частину, спочатку оновлюють гострим ножем, а коли на них утворюються невеликі тріщини (у суху погоду через 6-10 годин), ретельно покривають садовим варом.  Поява тріщин свідчить про підсихання верхнього шару (3-5 мм) деревини.

Садовий вар краще приготувати самостійно. Для цього розплавляють каніфоль (1 частина), додають віск (2 частини), підійде і технічний, потім в рідку масу вливають будь-яку рослинну олію (1,5-2 частини), все швидко перемішують і відразу ж знімають з вогню. Щоб не відбулося розшарування компонентів, вар помішують до загусання або, знявши з вогню, виливають струменем у воду. 

Зливши воду, дають вару просохнути, потім розкладають у невеликі ємності. Якщо під час зберігання вар злегка затвердіє, перед використанням його потрібно розплавити і додати олію (80-100 г олії на 300-400 г вару).

При правильній обробці зрізу вар тримається на ньому 3-4 роки. За потреби старий вар видаляють, а зріз покривають свіжим.

Василь Горб, Людмила Горб 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com