Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Підказано досвідом: вирощування овочевих культур за принципами органічного землеробства

19 січня 2023
907
Підказано досвідом: вирощування овочевих культур за принципами органічного землеробства

Наша дописувачка розповідає, що спускаючись у погріб або пригощаючи родину овочевими різносолами домашнього приготування, згадує, якими непростими видаються минулі сезони. Весна й початок літа на Слобожанщині, де вона мешкає, нерідко видаються холодними й дощовими, а у другій половині літа нещадно пече й майже не буває опадів. Не всім городнім культурам такі погодні умови до вподоби. Тож доводиться експериментувати з технологіями, враховуючи при цьому помилки попередніх років.

У підсумку городниці вдається-таки отримати не лише досить пристойний, а й екологічно безпечний урожай овочів, адже вже багато років вона вирощує городину за принципами органічного землеробства. 

Хто перший? 

Давно доведено: щоб бути здоровими і бадьорими, необхідно регулярно вживати овочі. Це основне джерело вітамінів, які потрібні людському організму. Завдяки високій харчовій цінності, доброму смаку, аромату і яскравому кольору овочі широко використовують для приготування перших і других страв, закусок, соусів…

За роки городництва переконалася: щоб отримати гарний урожай теплолюбних овочів, необхідно їх вирощувати через розсаду.

Першими сію на розсаду солодкий перець і баклажани, хоча у відкритий ґрунт їх висаджую останніми.

  • У перцю неглибоке й тендітне коріння, тож ця культура вимагає особливої агротехніки.
  • Розсаду краще вирощувати в індивідуальних ємкостях не менше 200 мл, насіння раджу висівати якомога раніше (січень–лютий).
  • У міцніших рослин варто прищипнути верхівку після другого–третього листка, тоді вони сформують плоди раніше.

Сприятливі умови для вирощування перцю у відкритому грунті: тепла погода, вологий ґрунт і найголовніше – вологе повітря. Рослини треба прополоти від бур’янів, своєчасно підживити. Якщо зробити все правильно, успіх не забариться. 

Із різних причин у минулих сезонах належних умов для перцю я створити не змогла. Тому з 18 сортів, які демонстрували гарний урожай у попередні роки, порадували лише п’ять. Серед них – червоноплідні сорти Райський плід, Каліфорнійське диво, а також Чорний коник, Оранжеве сонечко, Золотий дощ.

У баклажанів дуже міцна і розгалужена коренева система, яка віялом розходиться горизонтально, але не дуже глибоко. Тож розсаду баклажанів слід вирощувати з якомога більшим корінням.

  • У лютому насіння висіваю в невеличкі ємкості в два ряди.
  • Як тільки з’являються перші справжні листочки, пересаджую рослини в окремі прозорі стаканчики (200 мл).
  • Коли коріння заповнить ємкість, перевалюю рослини в більшу посудину. Що більший горщик, то раніше на рослинах сформуються плоди, і врожай буде вищий.

Для росту міцного коріння рослинам потрібен фосфор, який у достатній кількості міститься в курячому посліді. Тож при кожному перевалюванні розсади в ґрунт додаю гранулу добрива. Це дозволяє за будь-яких погодних умов мати гарний урожай баклажанів.

За підсумками минулих сезонів для вирощування на своїй ділянці у подальшому відібрала сорти: ранньостиглі Рожевий фламінго і Сірєнєвий туман, середньостиглі Санчо Панса і Айсберг, а також пізній Ерфурт, якому не страшний колорадський жук, якщо поруч не росте картопля. 

                   

Дивовижні помідори 

Багато років займаюся випробовуванням різних сортів помідорів на стійкість до низьких і високих температур повітря і ґрунту, а також до хвороб. У позаминулому сезоні найвищу врожайність продемонстрували сорти (зокрема червоноплідні), розсаду яких висаджувала в середині травня при температурі ґрунту 8-10 °С, під покривним матеріалом. Показово, що ті ж самі сорти висаджувала на грядку і в кінці травня (коли це роблять всі городники в нашій місцевості), але отримала значно нижчий урожай.

Серед низькорослих сортів, які не завдають мені багато клопоту, кращі – надранні червоноплідні Алка, Харнас і Чайка, помаранчеві Клондайк салатного призначення і Золотий Кенігсберг (для салатів, сушіння і засолювання), а також сорт Рожеві щічки.

До речі, насіння згаданих сортів можна висівати прямо на грядки, коли ґрунт прогріється до оптимальної температури.

Із задоволенням вирощую помідори чері Ірішка. Сорт напрочуд невибагливий, може рости в затінку і на підвіконні.

Високорослі сорти, як правило, потребують більшої уваги, але й урожайність у них зазвичай вища, ніж у їхніх низеньких родичів. Очікувано витривалі й урожайні  червоноплідні сорти Анжела, Ізабелла, Цифомандра, Рейнська слава. Хоча маса плодів не перевищує 100 г, але вони дуже смачні в салатах і чудово підходять для переробки. Серед кращих – салатні Мікадо чорний, Чорний слон, Золотий самородок, сорти для засолювання і салатів – Чорна груша і Американський синій, ідеальний для консервування і стійкий до фітофторозу Мархотське ґроно, а також універсальний сорт Малинова груша, у якого листя і плоди зовсім не уражаються сухою плямистістю (альтернаріоз). Сорти Італія і Золотий півник вважаються високорослими (1,5 м), проте їх можна вирощувати як низькорослі. Якщо збільшити відстань між рослинами і вчасно прищипнути верхівку (як правило, у серпні), отримаєте досить компактні кущі. У цих сортів дуже смачні плоди, їх можна вживати в салатах, а також сушити, солити й заморожувати. 

            

Приємно здивували новинки – червоний Царський улюбленець, рожевий Вартий подиву, а також ряд сортів із незвичним забарвленням (Велика веселка, Білий гігант, Аметистова коштовність та ін.). Не підвели помаранчеві сорти Апельсин, Хурма, а також дещо забутий Де Барао помаранчевий, у плодах яких багато каротиноїдів. Найсмачніші плоди у сорту Вольф Зоссі.

Особливої уваги заслуговують сорти з хлорофілом, у них плоди також корисні для здоров’я і мають чудовий смак. Дуже люблю середньорослий сорт Малахітова шкатулка, невибагливий у вирощуванні і стабільно урожайний. Деякі городники з пересторогою ставляться до сортів із білими плодами. Утім сорт Біле серце вже не один рік радує раннім плодоношенням і смачними плодами.

Окраса грядок – сорти з антоціанами. Серед них – салатні Шоколадний, Чорний принц і Поль Робсон, а також Де Барао чорний (плоди можна вживати в салатах, солити й сушити). Дуже гарний урожай демонструють Ред чері, Чорна вишня, Золота крапля, Чіо Чіо Сан.  Після деякої перерви повернула на грядки сорт Роблячи гроші. Рослина невибаглива у вирощуванні, не потребує пасинкування і не уражається сухою плямистістю. 

Уже кілька років спостерігаю за сортами, що демонструють розщеплення, з часом міняючи структуру листя, а також забарвлення і форму плодів (Чорна груша, Арбузний та ін.). Уперше це явище помітила в 2015 р. і дуже здивувалася. Спочатку подумала, що випадково змішалося насіння різних сортів… Що ж, зміна клімату додала різноманіття рослинам і зробила їх ще цікавішими для городників. 

            

Огіркові грядки

Огірок не такий теплолюбний, як перець чи баклажани, але його коріння не переносить холодного ґрунту. Тож традиційно в нашій місцевості насіння огірків висівають на грядки в травні, відповідно плодоносити вони починають як мінімум у середині липня.

Я ж поставила собі за мету огірковий сезон подовжити в часі. Тому терміни посіву стараюся розрахувати так, щоб плодоношення починалося якомога раніше і продовжувалося до пізньої осені.

За сприятливої погоди ніщо не завадить отримати перші плоди огірків у відкритому ґрунті своєчасно. 

Найбільш урожайні бджолозапильні гібриди Бригадний F1, Голубчик, Ірина F1 і Самородок F1, а найранніші – безгорбкові Ємеля F1 і Китайське диво. Гарно плодоносять звичні для нас сорти Береговий, Дарунок осені, Джерело і Новий Фенікс.

А от партенокарпикам (самозапліднюючим) у відкритому ґрунті я остаточно сказала: ні. Бо ледве встигаю зібрати перші плоди, як починаються проблеми: через спеку і відсутність опадів на листі розвивається суха плямистість. У підсумку виживають лише сорти Дарунок осені і Новий Фенікс, які виявилися стійкими до ураження цією хворобою, вони плодоносять до самих заморозків.

Усі овочі на своїй присадибній ділянці вирощую винятково на органіці. А тим, хто захоплюється «хімією» чи віддає перевагу городині з базару, нагадаю: пестициди нікуди не зникають, вони в різній кількості накопичуються в плодах, які ми споживаємо.

Зміна клімату в найближчі роки – невідворотне явище, прогнозують науковці. Тож просити милості у природи – марна справа, а от запастися необхідними знаннями, терпінням, витривалими сортами під силу кожному городнику. 

Ліна Сахарнова 

 Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Нове на сайті