Перець – це просто: улюблені сорти та продуктивні технології

А ось з перцями все набагато простіше, тому без проблем знайшла з ними спільну мову.

Насіння на розсаду висіваю на початку лютого. Для цього використовую пластмасові емності, на дно яких кладу вугілля, залишки незгорілих дров і золу. 

Ґрунтосуміш для розсади перцю готую з осені.

• Оскільки ґрунт на городі піщаний, набираю чорнозем з іншого поля і додаю в нього перегній, торф і золу.
• Отриманий субстрат пересипаю в старі відра і поліетиленові пакети, які в кінці січня – на початку лютого заношу в будинок, щоб ґрунтосуміш прогрілася.
• Потім наповнюю нею ящички і обов'язково поливаю темно-рожевим розчином марганцівки, зверху накриваю старими газетами.
• Через два дні висіваю насіння рядовим способом.

З спеціалізованої літератури дізналася, що насіння перцю для вирощування в домашніх умовах бажано замочувати в біопрепаратах. Але, на жаль, я просто не в змозі це зробити, оскільки іноді в один ящик висіваю по 10 шт. насіння 10-ти різних сортів, і поки буду замочувати, можу їх переплутати. Та й куди поспішати? До висадки достигнуть. 

Тому висіваю насіння перцю і томатів на розсаду сухим, потім зволожую його за допомогою розпилювача.

Кожен сорт підписую (приклеюю ярлички на скриньку і відділяю сірниками), накриваю плівкою і ставлю ємності в тепле місце.

Як тільки з'являються перші сходи, виставляю ящики з розсадою перцю і томатів на підвіконня і стіл. Завжди дивуюся городникам, які примудряються сіяти насіння в окремі стаканчики. Навіть якщо посіяти по 50 шт. томатів і перців, на якому підвіконні можна розмістити 100 стаканчиків?

У мене щороку виходить по 5-6 ящичків з томатами, по 3 – з перцем, 1 – з баклажанами і 1-2 – з квітами. Всього було б потрібно близько 1000 стаканчиків. 

Тому доводиться біля світлого вікна ставити стіл і виставляти на нього 11-12 ящичків. Над столом розміщую лампу денного світла зі спеціальною лампочкою для розсади, включаю її вранці і ввечері на кілька годин для досвічування.

Пишуть, що кращий температурний режим для перцю – 25-28 °С. Однак я не можу створити для рослин такі умови, оскільки газового опалення у мене немає, а піч розпалюю тільки ввечері, коли приходжу з роботи. За день температура в будинку знижується до 10 °С, і у розсади просто немає іншого виходу, як загартовуватися «змолоду».

Так ростуть мої вихованці до весни, сильно не витягуються.

У 15-20-х числах квітня пікірую розсаду у захищений ґрунт і вкриваю подвійним шаром плівки.

Томати-новинки і перці висаджую в теплицю, інші рослини – в два парника. Тут розсада відчуває себе чудово, адже для цього створені всі умови: чорнозем, перегній, торф, оптимальний температурний режим, регулярний полив. 

До кінця травня рослини активно набираються сил і починають рости. Кожна рослина мені, як рідна, тому у відкритий ґрунт розсаду рано не висаджую, не можу допустити, щоб вона загинула.

Кожний сорт намагаюся садити окремо, щоб не перезапилювалися.

Перед висадкою на грядку рослини добре поливаю, потім разом з грудкою землі переношу до підготовлених (удобрених і политих) лунок, висаджую в рідку кашку і ще раз рясно поливаю. Вранці рослини притіняю зеленими гілочками клена.

Після того як молоді рослини освояться і приживуться на новому місці, грядку мульчую тирсою і перепрілою сосновою хвоєю (голками), проте лунки не присипаю – залишаю для поливу, оскільки воду доводиться економити.

На щастя, перці нічим не хворіють, тому особливих турбот не спричиняють.

Підгодовую їх під корінь і по листу тільки під час цвітіння і зав'язування плодів.

Спеціально для цього готую трав'яний компост, до складу якого входять і коров'як з золою.

Розчином цього добрива (1 л на ведро води) поливаю рослини ввечері, до заходу сонця, щоб робочий розчин, який потрапив на листя, встиг висохнути.

Вирощую 12 сортів перцю.

Особливо мені сподобався середньоранній сорт Фатіма.

Його штамбовий кущ досягає у висоту 60-70 см, плоди конічної форми, темно-червоні, масою 200-300 г. Якось раз зібрала з куща всі плоди, а один залишила на насіння – до кінця сезону він «погладшав» до 400 г.

Прекрасні сорти Вікінг – середньоранній, з червоними товстостінними плодами масою 150-300 г, Ілля Муромець – середньостиглий, дає трапецієподібні червоні плоди масою 200-300 г, Патриція – середньоранній, з жовтими плодами подовженої форми масою близько 250 г.

Є у мене і три улюблених сорти гіркого перцю. 

Полум'я – кімнатний, але зростає і на городі, дає високий урожай. Кущ середньорослий, перчики червоні, невеликі (5-6 см в довжину). Новинка Факір – теж кімнатний, але на городі вимахує до 1 м, розростається вшир, і весь усипаний червоними плодами-«дзвониками». Маленьке диво – ранньостиглий декоративний сорт для вирощування на вікнах, балконах. Кущ букетного типу, досягає 30 см у висоту. Плодоношення рясне, плоди гострої форми, червоні. Взимку «диво» росте в будинку (2-3 роки), влітку – в горщику у дворі.

Постійно купую і з великим інтересом вирощую нові сорти перцю. За останні сезони колекцію поповнили Владика, Титан, Велетень, Волове вухо, Сударь, Купець, Дивоцвіт та інші. Назви і описи вражають, деякі з них вже встигли проявити себе і виправдати надії. Як тільки починають дозрівати плоди, готую вітамінні салати, в яких перець – головний овоч. З великим задоволенням роблю різноманітні заготовки, щоб взимку з вдячністю згадувати про тепле щедре літо.

Наталя Даниленко

© Журнал "Огородник"

ФОТО: автора, pixabay.com