Умови вирощування
Щоб отримати хороший урожай редису, потрібний вологий і родючий ґрунт та достатнє освітлення.
За несприятливих умов редис швидко переходить до стрілкування.
Редис – холодостійка культура. Насіння проростає при температурі 2–3 °С, сходи та дорослі рослини легко переносять короткочасні заморозки. Оптимальна температура росту – 17–20 °С. Насіння швидко набухає і дає сходи через 4-6 днів.
Для редису годяться пухкі супіщані і суглинні ґрунти, що мають слабокислу реакцію (рН 5,5-7,0).
На більш кислих ґрунтах редис практично завжди хворіє на кілу.
Терміни посіву
Для осіннього споживання висіваю редис, як правило, наприкінці липня чи на початку серпня. У цей час коренеплоди виходять правильної форми, соковитими, смачними і мають відмінну лежкість.
Втім, можна висівати редис і в пізніші терміни – ближче до кінця серпня або навіть на початку вересня. Головне, щоб осінь була теплою, і рослини встигли утворити коренеплоди.
Підготовка ґрунту
Найкращі попередники для осіннього редису – часник, огірки, рання картопля, горох, боби, помідори.
Ніколи не висіваю редис після редьки, дайкону, капусти, крес-салату та інших представників хрестоцвітих, оскільки коренеплоди швидко уражаються загальними хворобами та ушкоджуються шкідниками, які накопичуються у ґрунті.
- Одразу після збирання попередньої культури перекопую ґрунт, видаляю бур'яни та рослинні залишки, під перекопування вношу по 25–35 г/м2 аміачної селітри та суперфосфату, 35 г/м2 сульфату калію.
- Якщо ґрунт на ділянці зовсім бідний і виснажений, бажано удобрити його перегноєм або компостом (відро на 1 м2).
Посів та догляд
- Перед тим як приступити до сівби, грядки заправляю комплексним добривом, рясно поливаю.
- Насіння попередньо витримую у вологій тканині протягом ночі, потім підсушую.
- Висіваю редис за схемою 7х7 см, глибина загортання насіння – 3-4 см.
Догляд за посівами полягає в розпушуванні, регулярних поливах та видаленні бур'янів.
Для відлякування хрестоцвітої блішки застосовую тютюновий пил або настій тютюну, а також деревну золу. Втім, восени через холод хрестоцвіта блішка може себе і не проявити. У цьому я бачу великий плюс літньо-осіннього посіву редиски.
Збір врожаю та зберігання
Ще одна перевага осіннього редису – можна не поспішати зі збиранням до самих холодів. Чим довше коренеплоди залишаються на грядці, тим краще зберігають свої товарні якості.
Пізньостиглий редис прибираю в один прийом до настання морозів. Потім від коренеплодів відокремлю бадилля і закладаю на зберігання у льох.
У таких умовах смакові якості редису зберігаються 2-2,5 місяці.
Осінні сорти
Для осіннього споживання вибираю середньо- та пізньостиглі сорти редису, надійні та перевірені.
Сударушка – середньостиглий сорт. Вегетаційний період – 37-40 днів. Плоди округло-овальні, білі, масою до 60 г, наполовину заглиблені у ґрунт, легко вириваються. М'якоть сніжно-біла, ніжна, щільна, дуже соковита.
Цінність сорту – висока товарна привабливість та відмінний смак коренеплодів.
Сакса – середньостиглий сорт. Вегетаційний період – 28-32 дні. Плоди округло-пласкі, яскраво-червоні, масою 12-15 г, занурені у ґрунт. М'якоть біла, ніжна, слабогострого смаку.
Злата – середньостиглий сорт. Вегетаційний період – 34-38 днів. Плоди округлі, світло-жовті, з тонкою шкіркою, масою 14-25 г. Більшість плоду знаходиться в ґрунті. М'якоть солодко-гостра, смак відмінний.
Сорт стійкий до утворення порожнин, стрілкування та розтріскування. Коренеплоди відрізняються гарною лежкістю та транспортабельністю.
Червоний велетень – пізньостиглий сорт. Вегетаційний період – 45 днів. Плоди конусовидно-подовжені, темно-малинові, масою 80-120 г. М'якоть біла, соковита, слабогостра.
Сорт стійкий до цвітіння, добре переносить посуху та довго зберігається (до 4-х місяців).
Редиска – нескладна для вирощування культура. А при правильному зберіганні ви будете забезпечені смачним та корисним овочем декілька холодних місяців.
Алла Шах
© Журнал "Огородник"
ФОТО: автора