Щавнат – подвійний ефект: продуктивна та невибаглива культура

Щавнат (саме так культура записана у Державному реєстрі сортів рослин України) має низку народних назв. Найчастіше щавнат називають шпинатом Утеуша, мабуть, через те, що назву нової культури вигадали не одразу, а відділ, який займався селекцією, на той час очолював професор Юрій Утеуш. Зустрічаються й інші назви щавнату: високостебельний шпинат, багаторічний шпинат, гібридний кормовий щавель і навіть англійський шпинат. 

Щавнат не схожий ні на щавель, ні на шпинат. Ця багаторічна високоросла рослина має довгий стрижневий корінь (до 2 м) і велике листя.

Культура стійка до посухи та холоду. Зелень витримує заморозки до -5 °С, а коренева система – сильні морози (-25 ... -30 °С). Єдина умова для вирощування – ділянка не повинна бути затінена.

Щавнат – ультрарання рослина, його паростки здатні пробитися навіть крізь сніг.

Гібрид дуже швидко росте, за швидкістю росту поступається хіба що бамбуку. На початку травня рослина досягає 1 м заввишки, а на початок літа це вже двометрові зарості. За сезон можна отримати 2-3 укоси.

Як тільки починається стеблювання, щавнат скошують на корм, його також можна силосувати. Зелена маса щавна багата протеїном, цукром і вітамінами. Суха речовина, отримана з щавната в період стеблування, містить 39,81% протеїну, в той час як зерно кукурудзи – 10,2, пшениці – 14,7%.

Згодовування щавната коровам, козам і вівцям підвищує їх надої на 10-12%, жирність молока – на 4,0-4,5%. Поросята, телята, кролики, нутрії, птах, до раціону харчування яких входить щавнат, у 2–3 рази збільшують добові прирости.

Добре зарекомендував себе гібрид у якості овочевої культури.

Його зелень можна отримати набагато раніше, ніж урожай інших ранньовесняних рослин.

Молоде листя щавната насичене вітамінами і має приємний смак, без зайвої кислоти та гіркоти. Із нього готують борщі, супи, салати, другі страви.

Щавнат придатний для харчування до початку стеблування. Зелень рослини можна сушити і потім використати взимку. 

Щавнат відомий своїми лікувальними властивостями. 

Біодобавки, виготовлені на його основі, рекомендують при анемії, нестачі вітамінів А і С, отруєнні хімічними речовинами, атеросклерозі та інших захворюваннях.

Культуру української селекції гідно оцінили за кордоном. Так, у країнах ЄС щавнат використовують як енергетичну рослину. 

Щавнат досить легко вирощувати. Рано навесні насіння висівають у вологий ґрунт на глибину 1,5-2,0 см. Відстань між насінням – 6-8 см, ширина міжрядь – 45-70 см. Сходи з'являються на 5-6 день.

У перший рік життя рослина утворює потужну розетку листя довжиною 35-50 см. З другого року одночасно з таненням снігу розвивається 3-6 генеративних пагонів. Якщо обламувати квітконоси, гібрид може рости до 15 років на одному місці. 

Догляд полягає в розпушуванні ґрунту та видаленні бур'янів. 

Але я особливо його не доглядаю: щавнат сам проростає, сам пригнічує більшість бур'янів і добре зимує. Потрібно лише подбати про сівбу.

Завдяки корисним властивостям та унікальним характеристикам, щавнат може стати гарною підмогою у будь-якому господарстві. 

Сергій Бондаренко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора