Зізіфус – скромний лікар: вибираємо садові рослини з цілющими плодами

Швидше за все вплинули всі ці фактори, разом узяті, і сьогодні багато з цих культур ростуть майже на всій території України. Мене дуже радує, що досить швидко поширюється на північ країни і зізіфус. Його ще називають китайським чи червоним фініком, унабі. Багато сортів червоного фініка вже ростуть у нашій області і щорічно обдаровують господарів смачними корисними плодами.

А в народі недаремно кажуть: те, що дарує рідна земля, приносить користь. Плоди унабі дуже приємні на смак і мають масу переваг, про які хочу розповісти докладніше.

У Китаї та Японії, де червоний фінік вирощують здавна, дуже цінують його цілющі властивості. Вважають, що солодкі плоди зберігають молодість та продовжують життя. Вони служать чудовим засобом від гіпертонії. Але й гіпотонікам зізіфус корисний, оскільки тонізує організм.

Найважливіша властивість плодів полягає в тому, що при регулярному вживанні їх в їжу, біологічно активні речовини, що містяться в них, очищають і зміцнюють судини, підвищують їх еластичність, розріджують кров і розчиняють холестеринові бляшки на стінках судин.

Така якість особливо важлива в період пандемії коронавірусу, одним із наслідків якого стає «густа кров». 

При постійному вживанні плодів унабі знижується ризик тромбоутворення, нормалізується кров'яний тиск, покращується загальне самопочуття людини.

Треба сказати, що цілющі не тільки плоди, а й листя, пагони та коріння рослини. Цікаво, що якщо пожувати лист унабі, то на деякий час зникає відчуття солодкого смаку, але кисле та гірке відчувається без змін. Плоди китайського фініка допомагають позбутися безсоння, підтримують серцево-судинну систему, збуджують апетит. 

При вирощуванні зізіфуса в нових для нього умовах виявилося, що це найстійкіша до хвороб, шкідників та морозів субтропічна культура. 

Він дуже швидко входить у пору плодоношення. Навіть не в рік посадки в сад, а в рік щеплення сорту на підщепу. Тож доводиться спочатку збирати врожай із саджанців, а вже потім викопувати їх із школки.

Завдяки пізньому початку вегетації (у середині травня), зізіфус благополучно "втікає" від заморозків. 

Плодоносить щороку, без періодичності. Урожаї рясні.

Плоди не тільки неймовірно корисні, а й смачні. До того ж, вони добре транспортуються, довго зберігаються і підходять для переробки.

Для кращого запилення слід садити не менше двох дерев, бажано різних сортів.

Урожай дозріває, залежно від сорту, з кінця до кінця листопада. Неприбрані плоди міцно тримаються на дереві. Можуть висіти на гілках навіть узимку.

У моїй сім'ї їх люблять їсти свіжими, ласувати варенням із зізіфусу. А ще ми сушимо плоди, які потім кладемо у узвар або їмо, як фініки. 

Думаю, у кожному дворі має рости таке дерево-цілитель. Це і окраса ділянки, і насолода смачними плодами, і користь для здоров'я.

Тетяна Сисолятина 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора