Сіль землі: як впливає "підсолювання" ділянки на стан та продуктивність ґрунту

Останнім часом Інтернет буквально рясніє різного роду статтями та відео, що спонукають використовувати в городництві кухонну сіль. Їхні автори стверджують, що таким чином можна вирішити якщо не всі, то більшість проблем із рослинами. Особливо часто сіль рекомендують вносити під часник, щоб не жовтіло листя після зими, і буряки столові – для поліпшення цукристості.

Але чи варто це робити? Спробуємо розібратися, трохи вникнувши у ґрунтові процеси.

Рослини в період свого росту та розвитку виносять з ґрунту велику кількість макроелементів (азот, фосфор, калій), мезоелементів (сірка, залізо, кальцій, магній) та мікроелементів (бор, марганець, молібден, цинк, кобальт тощо).

Зі школи нам відомо, що формула кухонної солі – NaCl, тобто до її складу входять натрій та хлор.

Як бачимо, у солі немає елементів, які необхідні рослині для здорового росту та розвитку. Більше того, і натрій, і хлор негативно впливають на ґрунтову родючість.

Але про все по порядку. Вся сукупність компонентів ґрунту, або ґрунтово-поглинаючий комплекс (ҐПК), складається з органічних, мінеральних та органомінеральних частинок. У нормальному ґрунті, такому, як чорнозем, переважно присутній кальцій і в меншій кількості інші елементи – так звані обмінні катіони (магній, калій, натрій, алюміній, водень). Обмінні катіони – джерело поживних речовин рослин.

Від складу ҐПК залежить: 

• формування розпушеної структури ґрунту; 
• характер та ступінь закріплення органічної речовини (гумусу); 
• утворення органомінеральних сполук; 
• стійкість до дії кислих опадів тощо.

Ґрунти, насичені кальцієм, мають нейтральну реакцію ґрунтового розчину, мало схильні до підкислення або підлужування. Такі ґрунти відрізняються підвищеною родючістю, добре структуровані, що полегшує їх обробіток.

При внесенні кухонної солі в ҐПК натрій через свою більшу мобільність замінює кальцій. Ґрунт стає лужним, погіршуються всі його властивості, він важко обробляється. На таких ґрунтах у посушливі періоди рослини страждають від нестачі вологи, а у вологі – від нестачі повітря. Витіснення кальцію натрієм з часом призводить до осолонцювання ґрунту.

У свою чергу хлор вимивається в ґрунтові води і з сезонним підйомом таких вод по капілярах потрапляє у верхні шари ґрунту, що призводить до його засолення.

Таким чином, у ґрунті відбувається подвійний процес – осолонцювання та засолення.

Для Полісся та Західного регіону з промивним режимом ґрунту це не критично, хоча натрій та хлор нікуди не подінуться, вони накопичуватимуться у нижчих горизонтах. А ось для південних та східних регіонів ці процеси вкрай небажані, оскільки там у багатьох випадках така проблема вже існує. 

Осолонцювання у нас «лікують» гіпсуванням. Для цього використовують сиромолотий гіпс або фосфогіпс. Потрапляючи в ґрунт, один елемент речовини (кальцій) витісняє натрій із ґрунту, а інший (сульфат) зв'язує його, перетворюючи на нейтральну сіль. Кількість залежить від рівня засолення, але в середньому становить 5-10 кг на 1 м².

Багато городників стверджують, що використовують сіль для добрив протягом п'яти-десяти років і не бачать шкоди. А шкода і не дасть про себе знати одразу. Візьмемо такі хвороби людини, як панкреатит чи каміння у жовчному міхурі. Люди із цими хворобами не народжуються, це наслідок неправильного багаторічного харчування. Те саме і в нашому випадку. Не ми, то наші діти чи онуки можуть зіткнутися з неприємними наслідками обробки рослин сольовим розчином. 

Наведу ще один приклад. Влітку нам доводиться спостерігати, як «зацвітають» водоймища, у них розвивається велика кількість зелених водоростей. А чи знаєте ви, що це результат застосування у великій кількості фосфорних добрив на полях (особливо багато їх вносили в далекі радянські часи – треба було план виконувати!), а також використання протягом багатьох десятиліть прального порошку, у складі якого є фосфати. Вони й сприяють розвитку водоростей.

Так що вирішувати вам, вносити кухонну сіль у ґрунт чи ні.

Людмила Дацько 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора