Королеви-крихітки: види мініатюрних троянд та їх використання у садибі

Багато садівників вважають мініатюрну троянду відносно новим видом, хоча з'явилася вона в культурі задовго до чайно-гібридної.

Перші мініатюрні троянди стали відомі у Європі як карликова форма бенгальської троянди (R. chinensis minimalis). Вони були завезені в Англію наприкінці 1700 р. капітаном торгового судна Ост-Індської компанії, яке здійснювало рейси в Китай і Японію. Згодом рослини поширилися всією Європою, де послужили селекціонерам багатьох країн вихідним матеріалом для виведення нових сортів.

Мініатюрна троянда надзвичайно стійка до хвороб, добре росте у різних умовах, цвіте пишно майже весь сезон.

Квітки бувають різного розміру – від 2,5 см (Піксі, Літл БоПіп) до 5 см (Прітті Поллі, ТіпТоп) в діаметрі, мають широкий діапазон ​​забарвлення  – є червоні, рожеві, білі, жовті та двоколірні. У висоту рослини досягають 30-50 см.

Використовують такі троянди для створення клумб, робітників, бордюрів. Їх можна висаджувати біля альтанок та басейнів у вигляді солітерних (одинокових) та групових посадок, вирощувати на балконах, верандах, у кімнатних умовах.

При зниженні температури невеликі рослини в горщиках досить легко перенести в теплицю або будь-яке інше опалювальне приміщення, забезпечивши тим самим подальший ріст та цілорічне цвітіння, навіть у північних районах. На півдні України мініатюрні троянди гарно ростуть у відкритому ґрунті. Низькорослі сорти добре ростуть на скелястих ґрунтах, утворюючи окремі невеликі сади. 

Посадковий матеріал краще купувати у розплідниках під час цвітіння рослин. Таким чином, ви напевно отримаєте той сорт троянд, який вам найбільше підходить.

Перед посадкою саджанці слід на ніч замочити в теплому розчині марганцево-кислого калію (світло-бузкового кольору) з додаванням гумату натрію (10 г на 10 л води).

• Посадку роблять у ямки розміром 25-30 см (глибина) та 20-25 см (по периметру).
• Попередньо потрібно підрізати всі корені та видалити поламані. Потім вирізати всі дрібні і пошкоджені пагони, залишити 3-5 потужних пагонів, розташувавши їх рівномірно, і вкоротити на 15-20 см.
• Розміщувати саджанці у посадковій ямі потрібно вертикально, не обламуючи і не згинаючи. Місце окулювання (щеплення) має бути на 2-3 пальці нижче поверхні землі (не глибше).
• Після посадки ґрунт навколо саджанця поливають і мульчують перепрілим гноєм, торфом або тирсою.

Як і інші рослини, троянди вимагають ретельного догляду. У період вегетації подальший догляд полягає в поливах (1 раз на 10 днів) з підживленням (чергують мінеральні добрива з органікою). На 2-3-й день після поливу обов'язково розпушують ґрунт. Квітки, що відцвіли, регулярно видаляють до справжнього листа (п'ятилистника). Протягом усього періоду вегетації на щеплених трояндах по мірі появи видаляють дику поросль біля основи куща, але не на рівні ґрунту.

Восени ґрунт перекопують і вносять гній, що перепрів (товщина шару 10-15 см). Наприкінці вересня – на початку жовтня рекомендується внести в ґрунт під кожен кущ калімагнезію (25-30 г на 1м²). Це має подвійний ефект: зв'язує вологу у ґрунті, завдяки чому зміцнюються пагони; сприяє морозостійкості рослини.

На жаль, незважаючи на хороші умови, що створюються для росту та розвитку, буває так, що хвороби та шкідники завдають троянди непоправної шкоди. Проти шкідників (трояндова попелиця, листовійка, трояндовий пильщик) рекомендують проводити обприскування піретроїдами (децис, карате, фастак: 2-4 г на 10 л води) або фосфоро-органічними препаратами (золон, базудин: 2-4 г на 10 л води). Проти червоного павутинного кліщика потрібно провести кілька обприскуваннь (з інтервалом у 5-6 днів) одним із акарицидних препаратів (омайт, санмайт, пліктран: 20-40 г на 10 л води).

Олексій Челомбіт 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com