Скільки напастей! Поширені хвороби дельфініума і захист від них

Хвороби дельфініумів можуть бути викликані інфекціями, або виникати через температурні стреси, нестачу живлення, порушення режиму поливу, критично низьку вологість повітря, забруднення повітря в теплицях в розсадний період і т. п. 

Такі хвороби називаються фізіологічними неінфекційними хворобами.

Неінфекційні хвороби 

Як правило, при неправильному догляді за рослинами, ми помічаємо у них прояви різних «кричущих» симптомів. Якщо не вжити термінових заходів, то рослини можуть швидко захворіти і загинути.

Так буває, наприклад, при нестачі живильних рочовин у розсади. 

При нестачі магнію (Mg) на листках виділяються інтенсивно-зелені жилки (судини). Нестача калію (К) викликає збліднення краю листочків, які потім сіріють і підсихають. При нестачі азоту (N) листочки набувають світло-зеленого або жовтого  забарвлення. При нестачі фосфору (Р) на нижніх листках забарвлення змінюється від зеленого до фіолетового, а нестача  міді призводить до здрібніння і деформації молодих листочків. Такі тривожні ознаки з'являються, як правило, при вирощуванні розсади дельфініума на торф'яному, або кокосовому субстраті, і на початку другої хвилі росту у відкритому ґрунті. 

При надлишку живильних речовин квітконоси дельфініумів можуть досягати гігантських розмірів і навіть втрачати при цьому свою декоративність. Особливо це помітно, коли пагони починають деформуватися і розвивається фасціація. 

Дельфініуми також болісно реагують на нестачу і надлишок води в субстраті або ґрунті.

Спочатку листочки бліднуть, стають тьмяними, зупиняються в рості, а потім починають в'янути. Надлишок (як і нестача) води особливо небезпечний в періоди інтенсивного росту сходів, а також для дорослих рослин у сильну спеку і при різких перепадах температури. Іноді навіть один перелив в спекотну пору викликає загибель рослин.

Дуже часто при появі ознак старіння і пожовтіння листя, квітникарі не розібравшись, намагаються швидше полити рослину і через те тільки прискорюють її вилягання.

Тому перш ніж поливати, потрібно гарненько промацати земляну грудку. Якщо вона волога, то ознаки старіння пов'язані з хворобами і потрібно терміново вжити інших заходів. 

Інфекційні захворювання

Фузаріоз

Збудниками фузаріозу є гриби роду Fusarium – F. solani, F. equiseti, F. moniliforme, F. scirpi, F. Conglutinans і ін. Захворювання проявляється в побурінні кореневої шийки, стоншенні стебел і в'яненні сім'ядольних і перших листочків розсади дельфініумів при порушенні температурного режиму. Так, підвищення температури вище 23 °С може повністю знищити посіви. Причому відбувається це всього за 2-3 дні навіть на практично стерильному субстраті і при використанні кип'яченої води.

У  дорослих рослин при фузаріозі жовтіє і в'яне листя, на нижній частині стебла і коріння буріє кора, стебла розмочалюються, пагони тьм'яніють і рослина засихає. Якщо ж плями на стеблах слизові, чорні і мають неприємний запах, то це ознаки ураження бактеріальною гниллю. 

Хороші результати дає додавання в субстрат тріходерми (зеленої цвілі). Але вибираючи той чи інший біопрепарат, обов'язково звертайте увагу на його свіжість і швідкість дії. Якщо в препараті містяться спори в стадії глибокого спокою, то за час активації ймовірність загибелі рослин сильно зростає.

Прекрасні результати дає використання в якості мульчі вилучених блоків культури печериць, заражених триходермою.

Зверніть увагу:

Деякі квітникарі застосовують золу в надії захистити рослини від хвороб. Однак внесення золи в верхній шар ґрунту, особливо на нейтральних і лужних ґрунтах, хороших результатів не дає, але призводить до руйнування асоційованої з корінням прикореневої мікрофлори (PGPR), яка надзвичайно важлива при температурних аномаліях, оскільки безпосередньо стимулює ріст рослин, покращує живлення, сприяє підвищенню імунітету рослин і навіть витісняє патогени. 

Вертицілез

Збудник хвороби – гриб Verticillium. Симптоми хвороби зовні дуже схожі на фузаріозне в'янення, але проявляються, як правило, при більш низьких температурах. Тому застій води дуже небезпечний для дельфініумів не лише в спеку, а й у прохолоднішу погоду. При вертицілезі, як і в випадку з фузаріозом, необхідно стежити за станом верхнього шару ґрунту або субстрату, підтримувати сівозміну і не використовувати добрива, які закислюють ґрунт, створювати умови для гарного дренажу, своєчасно видаляти пошкоджені рослини і бур'яни. 

Борошниста роса

Збудник – гриб Erysiphe communis Grev.f. Delphinii Rab. Ураження борошнистою росою проявляється на всій надземній  частини рослини. Зазвичай спочатку на листках з'являються маленькі білі цятки схожі на борошняний пил. Пізніше цей пил стає схожою на повсть і може покрити всю рослину. Але навіть якщо ознаки борошнистої роси виглядають незначними, рослини різко зупиняються в рості і мова вже не йде про швидке цвітіння і хороші показники декоративності. Борошниста роса буває і на квітконосах і на насіннєвих коробочках. 

Від борошнистої роси добре допомагає препарат Тіовіт-джет. Мідьвмісні препарати знищують спори, а нові системні засоби захисту сприяють швидкому одужанню рослин. Головне – не зволікати з обробками.

Сіра гниль

Збудник захворювання – Botrýtis cinérea. Зазвичай, коли говорять про сіру гниль, то згадують покриті сірим нальотом плоди в погребі. Але і навесні, в прохолодний дощовий період, бувають холодні роси і сильні тумани. Це сприяє бурхливому проростанню спор сірої гнилі. Симптоми сірої гнилі можуть бути зовсім несподіваними. Наприклад, у молодих рослин дельфініума перетягується черешок на листках і при цьому не видно ніякого сірого нальоту, або плям.

Заходи боротьби: знищення спор за допомогою мідьвмісних препаратів і обробка пошкоджених рослин препаратами  Тельдор, Світч, Хорус і ін. 

Мікоплазмоз

Збудник – Mollicutes. Часто ці хвороби називають вірусними. Але насправді мікоплазми – це примітивні організми, що не мають клітинних стінок, більш складні за будовою ніж віруси.

У спеку дельфініуми можуть пошкоджуватися жовтяницею айстровою – хворобою, що викликається мікоплазмами. Захворювання поширюється сисними комахами (цикадами, попелицями та ін.). Виявляється у вигляді жовтої плямистості на листках, деформації квітконосів. 

Фітоплазми (мікоплазми) жовтяниці айстрової можуть легко переноситися на дельфініуми з інших рослин, наприклад, ехінацеї. З цієї причини мені довелося розпрощатися з деякими рослинами в саду, в тому числі з дуже ароматними рослинами, що привертають в сад комах (левкой, алісум).

Зазвичай, згідно з вимогами агротехніки, хворі рослини підлягають спалюванню. Але мені доводилося спостерігати, як після зимівлі ознаки мікоплазми зникали самі по собі.

З метою боротьби з мікоплазмою ми вжили заходів по оздоровленню саду в цілому.

• Для цього висадили рослини лаконоса, пеларгонії зональної, шавлії лікарської, а дельфініуми обробляли системно-контактними інсектицидами. Всі вжиті заходи дозволили прибрати шкоду від мікоплазми практично повністю. 

Вірусна плямистість

Збудник кільцевої плямистості дельфініумів – Delphinium ringspot virus. Захворювання проявляється на листках, вони набувають вигляду хлорозних, з великою кількістю дрібних жовтих цяток різної форми, часто горбистих. Заходи боротьби такі ж самі, як і з фітоплазмою. Хворі рослини знищують.

Для профілактики застосовують обприскування системно-контактними інсектицидами, наприклад, препаратом Борей. 

Вікторія Рубіна 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com