Малі родичі великих ялин: види ялівцю у дизайні саду

Найбільш поширений як в природі, так і в культурі – ялівець козацький (J. sabina).

Існує близько 70 видів ялівців, а також десятки їх декоративних форм. Щоб розібратися в такому різноманітті, необхідно знати їх основні біологічні особливості та агротехніку вирощування.

Серед ялівців багато приземкуватих, сланких карликових форм, які традиційно використовують в кам'янистих садах, а також як ґрунтопокривні рослини. З них можна створювати найнесподіваніші декоративні композиції, імітуючи навіть водний потік. 

У наших лісах росте ялівець звичайний (J. communis). Він широко поширений в Європі, Сибіру та Північній Америці, що свідчить про його здатність добре адаптуватися до різних умов. Деревина його використовується для виготовлення виробів, ягоди – в медичних цілях, в харчовій промисловості, а також для приготування знаменитого англійського міцного напою – джина.

Декоративні форми ялівцю звичайного різноманітні:

• 'Hibernica' – невелике дерево висотою 3-5 м з вузькоколоноподібною щільною кроною і голубувато-зеленою хвоєю;
• 'Sentinel' – з більш компактною, ніж у попередньої форми, сильно загостреною кроною;
• 'Compressa' – дуже компактне, невелике дерево (висота до 1 м) з укороченою світло-зеленою хвоєю;
• 'Hornibrookii' – розпростертий кущ (висота до 60 см, діаметр куща до 2 м) з темно-зеленою, короткою і колючим на дотик хвоєю;
• 'Repanda' – розпростертий кущ (висота до 50 см, діаметр куща 2-3 м) з темно-зеленою, не грубою хвоєю;
• 'Green Carpet' – розпростертий кущ, гілки якого розташовані тільки в горизонтальній площині і утворюють "килимове" покриття;
• 'Horstmann' – багатостовбурне дерево (висота 3-4 м) з широко розпростертими пониклими гілками. 

Ялівець козацький (J. sabinа) – низькорослий сланкий кущ з розпростертими гілками, іноді з сизо-зеленою хвоєю. Найбільш популярна форма 'Tamariscifolia'.

Ялівець лускатий (J. squamata) налічує безліч дуже декоративних, компактних форм з сизо-блакитною хвоєю: 'Blue Star', 'Blue Carpet'. Форма 'Holger' досягає у висоту до 1,5 м.

Найбільш низькорослий, повзучий кущ – ялівець розпростертий, або горизонтальний (J. horizontalis) з довгими, притиснутими до землі гілками, густо покритими яскраво-зеленою, іноді сизою хвоєю. Особливо декоративні його форми – 'Glauca', 'Blue Chip', 'Andorra Compact', 'Рrincе of Wales'.

Існує безліч декоративних форм ялівцю китайського (J. chinensis), родом він з Північно-Східного Китаю, де росте у вигляді досить високого дерева. У культурі ж його форми часто являють собою декоративні кущики з компактною ( 'Stricta', 'Dierks Gold', 'Olympia') або розпростертою ( 'Blue Alps', 'Mint Julep', 'Pfitzeriana', 'Old Gold', 'Blauw ') кроною. Слово 'Gold' означає золотистий, золотоверхівковий, такі форми мають в забарвленні хвої жовтий колір.

Високорослі ялівці найчастіше представлені формами ялівцю віргінського (Juniperus virginiana), наприклад, 'Canaertii', 'Glauca', 'Skyrocket'.

Слід пам'ятати, що все ялівці світлолюбні. Більшість з них відрізняються посухостійкістю і невибагливістю до ґрунтових умов, хоча краще розвиваються на багатих ґрунтах.

Використання ялівців різноманітне і залежить від форми і компактності крони, забарвлення хвої.

Деревовидні і широко розпростерті ялівці можна використовувати в одиночних посадках. Ефектно виглядає на газоні форма ялівцю лускатого – 'Holger', форма ялівцю китайського – 'Mint Julep', форма ялівцю звичайного – 'Horstmann'. Сланкі ялівці прекрасно виглядають на кам'янистих гірках і підпірних стінках, а також добре поєднуються з малими архітектурними формами. Всі вони утворюють oрігінальні композиції з іншими хвойними, їх можна використовувати навіть для вертикального і балконного озеленення. 

За своїм екологічними вимогам багато ялівців близькі до рослин родини вересових (рододендрони, еріка, вереск) і є неодмінними атрибутами вересових садів.

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com