Чесно про часник: перспективна культура для городників

Знайди відмінності

Часник буває яровий і озимий. Яровий часник висаджують, як правило, навесні, а озимий – восени.

На відміну від ярових, озимі сорти відрізняються високою морозостійкістю, витримують температуру до -20 °С. Правда, в останні роки через посушливу весну багато городників висаджують восени і яровий часник.

• У ярового часнику головка і зубки майже завжди дрібніше, ніж у озимого, але зате він довше зберігається. При цьому озимий часник вважається більш врожайним. Яровий часник не пускає стрілки, розмножується тільки зубками.
• Озимий часник «пускає» стрілки, в яких дозріває насіння. Розмножується він зубками; однозубковими цибулинами; повітряними цибулинами (бульбочками).

Втім, бувають сорти озимого часнику, що не дають стрілки, тому їх часто плутають з яровим часником, оскільки зовні вони дуже схожі.

В цьому випадку озимий часник утворює так звану помилкову стрілку, на якій насіння знаходиться зверху над самими зубками. Такий часник має масу достоїнств, але він не буде довго зберігатися.

У деяких регіонах озимий часник без стрілок називають плетуном, оскільки його, як і яровий часник, часто заплітають у косу.

Поговоримо про сорти 

У себе на городі вирощую чотири озимих і два ярових сорти часнику, різних за зовнішнім виглядом, смаком і кількістю зубків в головці.

Одним з кращих вважаю сорт Любаша, створений в Запорізькій області. Вегетаційний період 87-98 днів. Головка складається з 4-7 великих зубків, які легко і швидко чистяться. Навіть без підживлення головки у Любаші виростають масою 40-100 г, а при підживленні можуть досягати 150-180 г. Смак гострий, ароматний. Часник має універсальне призначення і незамінний при заготовках. Любаша поза конкуренцією на ринку: великі головки відразу кидаються в очі. Сорт характеризується підвищеною стійкістю до холодів і посухи, що робить його бажаним гостем на грядках в різних регіонах. Безсумнівний плюс – відмінна лежкість, в прохолодному місці може зберігатися до кінця березня.

Досить популярний в Україні сорт Софіївський, створений в Уманській сільськогосподарській академії. Вегетаційний період 100-110 днів. Головка біла, складається з 6-9 зубків. Смак середньої гостроти, ароматний. Сорт стійкий до грибних хвороб і довго зберігається.

Дуже подобається ранньостиглий озимий сорт Мессідор голландської селекції. Не дає стрілок. Головка складається з 8-15 зубків. Смак середньогострий, зубки ароматні. Мессідор достигає раніше, ніж Любаша, ніжніший на смак, у нього привабливий товарний вигляд, до того ж не потрібно обламувати стрілки.

На невеликій площі вирощую сорт Олексіївський гігант російської селекції. Головка велика (трапляються екземпляри масою до 100 г), складається з 4-6 зубків. Смак гострий. Олексіївський гігант відрізняється найтривалішим строком зберігання серед озимих сортів.

Ярового часнику вирощую не так багато. Він хоч і користується попитом на ринку, але за врожайністю поступається озимим сортам. Серед ярових слід зазначити сорт Сочинський 56. Головка досить велика, складається з 8-15 зубків. Смак середньої гостроти, ароматний. Сорт має відмінну лежкість. Заслуговує на увагу сорт Надюша. Головка складається з 4-8 зубків. Сорт має відмінну лежкість.

Особливості агротехніки

Для вирощування озимого часнику використовую площу, що звільнилася після огірків, помідорів, кабачків, гарбуза, капусти, картоплі. Ділянка повинна бути захищена від вітру.

Ніколи не висаджую часник після цибулі і в затінених місцях.

Часнику вирощую багато, тому терміни посадки розтягуються з кінця вересня до кінця жовтня.

• Грядки очищаю від рослинних залишків, вношу дворічний компост (10 кг на 1 м²). Годиться і трирічний перегній, але тільки не свіжий гній. Свіжий гній вношу навесні під культури-попередники.
• Оскільки після збирання попереднього врожаю ґрунт ще не злежаний, його досить просто прокультивувати. 
• Далі чекаю тиждень, щоб грунт осів після перекопування, потім намічаю маркером ряди і роблю борозенки, дно яких посипаю попелом.
• Зубки часнику розкладаю денцем вниз, відстань між рослинами 12-15 см, ширина міжрядь 30 см.

На посадку відбираю зубки з добре доспілих, здорових, без механічних пошкоджень головок.

Грядки з часником одразу ж мульчую скошеною травою (шар до 5 см). Навесні мульчу не знімаю – сходи легко долають цей шар органіки. Мульчування має хороший ефект: захищає ґрунт від розтріскування, зберігає вологу і затримує ріст бур'янів.

Якщо вкрити посадки часнику товстим шаром мульчі, навесні її обов'язково доведеться прибирати, в іншому випадку ґрунт буде довго прогріватися і рослини відстають у рості. Крім того, в товстому шарі мульчі можуть завестися миші.

Навесні робота на часникових грядках полягає в підживленні і обламуванні стрілок. Оскільки я прихильник органічного землеробства, мінеральні добрива не використовую.

Ранньою весною, коли часник має особливу потребу в азоті, готую трав'яний настій.

• Для цього подрібнені кропиву, кульбабу, трохи чистотілу розміщую в пластикову бочку, заливаю дощовою водою, накриваю мішковиною і витримую два тижні.
• Потім отриману масу (1 л), дуже схожу на коров'як, розводжу в воді (10 л), додаю 100 г деревної золи і поливаю часник під корінь.

Коли ґрунт достатньо прогріється, проводжу друге підживлення – зі звичайних хлібних дріжджів.

• На 10 л води беру 10 г сухих або 50 г свіжих дріжджів і 5 ст. ложок цукру, витримую в теплому місці 2 години, потім 1 л отриманого дріжджового настою розводжу в 10 л води і поливаю часник під корінь.

Завдяки мульчі ґрунт не рихлю, бур'яни можуть з'явитися тільки в кінці вегетації часнику, коли вони йому вже не страшні.

Як тільки з'являються стрілки, обламую їх, але не всі – невелику кількість стрілок залишаю на насіння.

Ранньою весною сію насіння, влітку викопую однозубку, восени її висаджую, так само, як і зубки, і вже на наступне літо отримую повноцінні головки.

З досвіду знаю: щоб отримати хороший посадковий матеріал, потрібно хоча б раз в чотири роки виростити часник з насіння.

Приступаю до збирання часнику, коли стебло і листя починає жовтіти і сохнути. Потім обрізаю на спеціальному верстаті бадилля і корінці, а головки сортую, складаю в сітки і відправляю на горище, де вони точно не відволожаться. Взимку невелику кількість озимого часнику зберігаю в неопалювальній літній кухні, розклавши в дерев'яні низенькі ящики (в один шар) і вкриваючи в сильні морози.

Посадку ярового часнику проводжу, як тільки з грядок зійде сніг і вода, іноді навіть в лютому.

• Застосовую схему посадки з шириною міжрядь 25 см, відстань між рослинами 8-10 см, глибина закладення зубків 3-5 см. Для підтримки продуктивності сорту висаджую зовнішні зубки.

Після збирання яровий часник можна зберігати як заплетений в косу, так і в розстил. Під зиму яровий часник потрібно висаджувати глибше (5-6 см) і обов'язково вкрити. 

На закуску

Часник постійно на столі в нашій родині, широко використовую його в кулінарії. Пропоную кілька своїх фірмових рецептів.

Обламані стрілки часнику багато городників просто викидають, а даремно, з них можна приготувати смачну і ароматну приправу. Для цього стрілки потрібно промити, просушити, перемолоти на м'ясорубці, змішати з сіллю (70 г солі на 1 кг стрілок), укласти в банки, закрити звичайними кришками і зберігати в холоді.

Прекрасна закуска – часник в солоній заливці. Обрізаний часник очищаємо від верхнього лушпиння, укладаємо в трилітрову банку, додаємо 100 г солі, заливаємо доверху холодною водою і накриваємо капроновою кришкою. Зберігати таку заготовку можна навіть при кімнатній температурі. 

У моїй родині дуже люблять часник, квашений в буряковому соку. Підготовлені обрізані головки заливаємо холодною водою на добу, потім промиваємо, щільно укладаємо в трилітрову банку і заливаємо буряковим соком (в 1 л води розводимо 50 г цукру і 70 г солі, кип'ятимо, охолоджуємо і додаємо 300 г бурякового соку). Банку накриваємо звичайною капроновою кришкою і витримуємо місяць при кімнатній температурі, щоб часник заквасити. Часник виходить красивого червоного кольору. 

Часник – цінна харчова та цілюща культура. Якщо більше уваги приділяти його вирощуванню, правильно підібрати сорти, можна отримати хороший урожай, якого цілком вистачить як для власних потреб, так і для поповнення сімейного бюджету.

Юрій Каленюк 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора