В оточенні екзотики: вирощуємо "коллекційні" сорти помідорів

Серед великої різноманітності сортів, які з року в рік прикрашають мою ділянку, важко вибрати найулюбленіший.

І все ж ризикну віддати перевагу Berkeley Tie Dye Pink (Берклі Тай Дай рожевий) селекції США.

Цей дивовижний середньостиглий і урожайний сорт вже давно користується великою популярністю у городників у всьому світі.

Забарвлення плодів нагадує візерунки в стилі Тай-Дай (спосіб фарбування тканини, в результаті чого на ній виходять гарні різнокольорові смужки), звідси і назва сорту.

Кущ досить потужний, досягає 1,5 м у висоту, вимагає підв'язування та пасинкування. Рослину краще формувати у два стебла.

Плоди пласкі, масою 300-400 г, темно-вишневі з зеленими смужками. При внесенні добрив плоди темнішають, сміжки стають більш яскравими. М'якоть насиченого малинового кольору. Відмітна риса помідорів цього сорту – ідеально збалансований смак. Здається, що їх вже і посолили, і приправили. Плоди не розтріскуються, в них відсутня зелена серцевина. Ідеально підходять для приготування соків і вживання в свіжому вигляді.

Завсідник мого городу – сорт Orange Jazz (Помаранчевий джаз), середньостиглий, високоврожайний, високорослий і екзотичний. Цей великоплідний красень теж родом з США. Рекомендується для вирощування в теплицях. Кущ потужний, до 1,7 м у висоту, вимагає підв'язки та пасинкування. Формують рослину в один-два стебла. 

Плоди пласкі, масою 300-500 г, помаранчеві з золотими смужками-променями, м'ясисті, солодкі, дуже смачні, з приємним фруктовим відтінком. З них виходять відмінні салати. Сорт стійкий до хвороб і стресів. 

Ще один американський шедевр – сорт Hawaiian Pineapple (Гавайський ананас), середньостиглий, високорослий, характеризується стабільно високою врожайністю. Рекомендується для вирощування в теплиці. Рослина потужна, 1,8-2,0 м у висоту, добре облистяна.

Плоди пласкі, масою до 1 кг, оранжево-малинові, дуже красиві з яскраво-вираженим помідорним смаком і насиченим ароматом, без зеленої серцевини. Годяться для вживання в свіжому вигляді і приготування соків.

Справжній витвір мистецтва – середньоранній, урожайний, дуже перспективний і екзотичний сорт Copper River (Мідна річка). Кущ середньорослий, але рясно обвішаний великими, важкими, масою до 700 г, малиновими плодами, тому потребує опори.

Плоди при дозріванні набувають фантастичного забарвлення (зовні суміш рожевого, зеленого, бордового і жовтого тонів, всередині – на зеленому тлі рожева серцевина з рожевими прожилками).

Copper River – один з небагатьох сортів, плоди яких можна вживати недозрілими. У цьому випадку вони мають цікавий смак з яблучними нотками. А при повному дозріванні смак стає справді "томатним". Через велики розміри плодів сорт вважається салатним. Помідори добре тримають форму при нарізці і не розповзаються, а тому підходять для приготування бутербродів і можуть стати прикрасою будь-якого столу.

Сьогодні великої популярності набувають зеленоплодні помідори. Вони дивовижно смачні, цінуються за високий вміст цукру і відсутність червоного пігменту, який викликає алергію. Такі плоди без побоювання можуть вживати і маленькі діти, і люди, які страждають захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Один з таких сортів – Grub's Mystery Green (Зелена таємниця Граба), середньоранній, урожайний сорт. Кущ середньорослий, досягає 1,0-1,3 м у висоту. Плоди масою 200-300 г, пласкі, янтарно-зелені, не дрібніють і не розтріскуються. М'якоть ніжна, солодка, дуже смачна. Плоди ідеально підходять для приготування літніх салатів. Сорт стійкий до захворювань.

Перлина моєї колекції – середньостиглий сорт зеленоплідних помідорів із серії карликів Dwarf Uluru Ochre (Гном Улуру Охра), названий на честь австралійської гори Улуру. Рослина невелика, досягає 1,2 м у висоту, не сильно облистяна.

Плоди великі, пласкі, з легкої ребристістю у плічок, екзотичні, надзвичайно гарні як всередині, так і зовні (оливкові з кремово-помаранчевою  маслянистою м'якоттю), неймовірно смачні. З помідорів отримують вишукані пасти і соуси.

Гідний усіляких похвал і вищих оцінок середньостиглий, високорослий, урожайний сорт Волове серце Мінусинське рожеве. Рекомендований для вирощування у відкритому ґрунті і під плівкою. Кущ вимагає підв'язування, його потрібно формувати в два-три стебла. Плоди великі, масою від 400 г до 1 кг, м'ясисті, малонасіннєві. Смак солодкий, з насиченим ароматом. Сорт стійкий до хвороб. 

Користується популярністю, і вельми заслужено, високоврожайний сорт Канарейка. Кущ високорослий, до 2 м у висоту, потребує підв'язування, малооблистяний, обвішаний ґронами яскраво-жовтих сливок з довгим носиком. Плоди-бурульки масою до 100 г просто зачаровують своєю красою. Помідори двокамерні, з ніжною шкіркою, відмінного смаку, не розтріскуються, ідеально підходять для цільноплідного консервування.

В плодах антоціанових сортів прекрасно поєднуються краса, чудовий смак і користь для здоров'я людини (виводять з організму токсини і пригнічують ракові клітини). Один з них – Red Charcoal (Червоне вугілля). Середньоранній сорт, рекомендується для вирощування у відкритому і захищеному ґрунті.

Рослина високоросла, плоди масою 300-350 г, нагадують тліюче вугілля – червоні з чорними плічками. М'якоть насичено-червона. Сорт характеризується тривалим плодоношенням, високою стійкістю до несприятливих факторів зовнішнього середовища. Плоди використовують для вживання в свіжому вигляді і приготування соків. При цільноплідному консервуванні антоціанові плечики зникають.

Не можу обійти увагою класичний середньостиглий сорт Ведмедик клишоногий (червоний). Рослина високоросла, плоди великі, масою до 900 г, округло-серцеподібні. М'якоть соковита, без серцевини і з невеликою кількістю насіння. Смак дуже приємний, насичено солодкий, без кислинки. Помідори ідеально підходять для приготування соків і салатів. Серед достоїнств сорту – хороша врожайність, тривале плодоношення і стійкість до основних захворювань.

Обожнюю усамітнитися серед помідорних кущів і слухати їхнє "дихання". В оточенні такої неймовірної краси надихаюся свіжими ідеями і заряджаюсь позитивною енергетикою. Саме тому, маючи в своєму розпорядженні значну колекцію помідорів, я не збираюся зупинятися на досягнутому і має намір поповнювати її новими цікавими сортами. 

Марина Шкаран 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора