Господар сонячного світла: досвід вирощування баклажана сорту Геліос

На своїй ділянці намагаємося вирощувати якомога більше різноманітних овочів, квітів та екзотів, серед яких у нас, звичайно ж, є улюблені сорти.

Один з них – середньоранній сорт баклажана Геліос.

Вегетаційний період від сходів до технічної стиглості плодів – 95-120 днів. Кущ потужний, високорослий (70-100 см).

Плоди масою 200-300 г, круглої форми, великі, м'ясисті, в біологічній стиглості мають червоно-фіолетове забарвлення. М'якоть щільна, без гіркоти, дуже ніжна і смачна, містить мало насіння.

Плоди прекрасно підходять для консервування, переробки та фарширування. З них виходить дуже смачна ікра, рагу, соте і інші страви.

Сорт Геліос, як і інші сорти баклажана, вирощуємо розсадним способом.

На початку березня висіваємо насіння на фільтрувальний папір, зволожуємо, кладемо на тарілку, поміщаємо її в поліетиленовий пакет і залишаємо в теплому приміщенні. Через кілька днів, коли проклюнеться насіння, висіваємо його в ящики з пухким родючим ґрунтом.

Розсада баклажана живе на підвіконні до 10-15 травня, а коли мине загроза поворотних заморозків, рослини загартовуємо і висаджуємо у відкритий ґрунт. 

Невеликий секрет:

баклажани добре ростуть, якщо їх висадити поміж троянд або в садовій суниці першого року життя. Колорадський жук рідко їх тут знаходить, тому баклажани без обробки дають екологічно безпечні плоди.

Ольга Воробйова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора