Снігова троянда, тендітна, але стійка: геллеборус у садибі

Особливі прикмети

Геллеборус – кореневищний багаторічник з родини жовтецевих.

Листя велике, пальчасто-розсічене, на довгих черешках. У одних видів воно зимує, шкірясте, у інших - не зимує, м'яке. Квітконосне стебло 20-80 см висотою.

Особливістю квітки є те, що основну привабливість їй надають великі розділені на 5 частин чашечки різноманітного забарвлення. А численні дрібні зеленуваті трубчасті пелюстки, схожі на маленькі товсті воронки, служать для виділення нектару і розташовані всередині чашечки серед тичинок і маточок. Цвіте геллеборус рано, часто з-під снігу, цвітіння триває 30-35 днів. 

Плід – подовжена багатосім'яна листівка, насіння втрачає схожість впродовж року. 

Біологічні особливості  

Рослини невибагливі, на одному місці ростуть десятиліттями, в дорослому вигляді погано переносять пересадки.

Геллеборуси морозостійкі, квітки витримують морози до -6 ° С.

У природі ці рослини живуть в передгір'ях під пологом листопадних кущів і дерев, тому й в саду їм потрібні напівтінисті місця (в тіні гірше цвітуть, а на сонці виживають тільки при регулярному поливі). 

Ґрунтів потребують важких глинистих, вологих, дренованих, добре удобрених, з нейтральною реакцією.

Геллеборуси дуже страждають від застою води, в низинних місцях їх садять на підняту гряду.

Розмноження та агротехніка

Розмножують морозники діленням кореневищ в кінці літа (серпень-вересень) або ранньою весною, поки не почався ріст коренів.

Поділки висаджують на відстані 30-40 см одна від одної на глибину 25-30 см (коренева шийка повинна бути трішки нижче рівня ґрунту). Посадки рясно поливають впродовж 2-3 тижнів.

Треба бути готовим до того, що після поділу рослини ще рік зростають погано і часто не цвітуть. Геллеборус взагалі розростаються повільно.

При насіннєвому розмноженні рослини зацвітають через 3-5 років.

Насіння краще висівати влітку, одразу після збору, злегка недозріле. Сходи з'являються наступної навесні, певна кількість насіння  проросте ще через рік.

Сіянці пікірують на гряди в півтінь, ґрунт утримують рихлим. На постійне місце висаджують через 3-4 роки, в серпні-вересні.

Ґрунт під геллеборус перекопують на штик лопати, на дно посадкової ями бажано насипати дренуючий матеріал (гравій, керамзит). Ґрунт заправляють перепрілим гноєм або компостом, на кислих ґрунтах додають вапно, крейду або доломітове борошно.

Особливого догляду геллеборус не вимагає, важливо тільки влітку не допускати пересихання грунту. Навесні можна удобрити повним комплексним добривом. Чуйний геллеборус на мульчування перепрілим компостом. Молоді посадки прикривають на зиму листям.

Використання в дизайні саду 

На відміну від більшості рано квітучих рослин, геллеборус залишається стабільно декоративним весь сезон.

Відцвілі квітки не в'януть, а лише зеленіють. Куртини геллеборуса, висаджені під пологом дерев, з березня-квітня і до самого снігу прикрашають сад. Висаджують його і вздовж доріжок, в бордюрах, міксбордерах, в кам'янистих садах.

Найкращі партнери для морозника – ранні дрібноцибулинні, примули, купена, півонії, волжанка, маренка. Геллеборус чорний також використовують для зимової вигонки.

Сорти і види

Найбільш популярні садові сорти геллеборуса гібридного (Нelleborus hybridus) з квітками 5-8 см в діаметрі:

• Violetta (квітка біла з рожевими прожилками і окантовкою); 
• Belinda (квітка махрова, біла, з зеленувато-рожевим відтінком і тонкою облямівкою по краю);
• Marion (квітка напівмахрова, біла);
• Yellows (квітка яскраво-жовта);
• Queen of the Night (квітка темно-пурпурова з золотавими тичинками).

Одним з найкрасивіших видів вважається вічнозелений г. чорний (Н. niger), його великі, до 8 см в діаметрі, білі квіти поступово рожевіють, квітка дивиться майже вгору, а не похила, як у більшості морозників. У сорту Potter's Wheel найбільші квітки.

У геллеборуса східного (Н. Orientalis) квітки різноманітних відтінків, з облямівкою, крапом. Часто цей вид розбивають на 3 підвиди: г. абхазький (Н. abchasicus) з яскраво-рожевими квітками; г. крапчастий (Н. guttatus) з зеленувато-білими крапчастими  квітками;  та г. кавказський (H. caucasicum), у якого білі квіти з зеленуватим відтінком.

Підвиди легко перехрещуються між собою, завдяки чому німецькі селекціонери створили серію Schmiemann Strain Lady Series (скорочено Lady) сортів геллеборуса східного з красивими великими квітками яскравих забарвлень, які на 80% передаються при насіннєвому розмноженні. 

Валентина Симкович 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО:  pixabay.com