Для здоров'я та заробітку: вирощуємо шовковицю
Ця рослина – рекордсмен серед плодових за вмістом біологічно активних речовин, корисних для людини. Не дарма жителі Центральної Азії і Кавказу називають шовковицю «деревом життя». Цілюще у неї листя, пагони і, звичайно, плоди. До того ж шовковиця дуже продуктивна культура, з великими комерційними перспективами.
Але вирощувати потрібно не дикорослі види, які дають дрібні «ягідки», які швидко перестигають, а відібрані селекціонерами сорти – великоплідні, з товарним урожаєм.
Відбір і випробування сортів
Саджанці шовковиці ми вирощуємо 12 років (для порівняння – саджанці інших садових культур – в три рази довше).
Спочатку ми взагалі не розглядали шовковицю, як культуру для розплідника: дерева її ростуть повсюди, буквально уздовж доріг, а плоди вона дає дрібні і дуже ніжні, на далекі відстані їх перевозити неможливо.
Потім ми дізналися про великоплідні види з південного берега Криму, – плоди у них великі і солодкі. Але зимостійкість південних дерев в нашій кліматичній зоні дуже низька. У розпліднику взимку у таких саджанців вимерзав майже весь однорічний приріст – в основному, через затяжний період вегетації. Деревина у них не встигала визріти до опадання листя, в зиму ці рослини входили з зеленими паростками і одразу після перших заморозків листя у них ставало чорним.
Однак, як часто буває, ситуацію змінив випадок. У нашому регіоні (Харківська обл.) виявили дерево шовковиці з великими, транспортабельними і дуже смачними плодами. І жодної сухої гілки в кроні! Це – свідчення високої зимостійкості дерева.
Ми почали вирощувати знайдений сорт на своїй ділянці. Пізніше придбали кілька живців кращих сортів з колекції відділу шовківництва Української академії аграрних наук (в минулому Інститут шовківництва, м. Мерефа).
Поступово докуповували нові сорти з різних розплідників.
Зараз на нашому садовій ділянці немає дерев одного віку, тому що ми постійно оновлюємо насадження.
За нашими багаторічними спостереженнями, з безлічі випробовуваних нових сортів або форм будь-плодової культури для вирощування придатні всього 5-7%.
Решта матеріалу вибраковується.
Тому в одну посадкову лунку раціонально висаджувати по 2-3 дерева, на деякій відстані одне від одного. Поступово більшість з них доводиться видаляти – частина саджанців вимерзає в холодні зими, частину «списуємо» після вступу дерев у плодоношення, тому що плоди не відповідають бажаним кондиціям.
Іноді всі рослини проходять перевірку – рідко, але так буває. Тоді ми пересаджуємо на постійне місце великомірні саджанці.
Шовковиця не стала винятком з цього правила. З багатьох випробуваних сортів залишилася невелика кількість. Але ми продовжуємо постійно вивчати новинки. Відбираємо форми і сорти, придатні для комерційного використання, з можливістю створення великих промислових насаджень.
Тому транспортабельність плодів – один з головних критеріїв відбору сортів для подальшого розмноження. Важливі також висока зимостійкість, врожайність, самоплідність і крупноплодность.
Економічні перспективи культури
Ринкові ціни на плодову і ягідну продукцію в Україні щорічно змінюються – щось стрімко дорожчає, щось, навпаки, дешевшає. Багатьом аграріям доводиться постійно переглядати свою бізнес-стратегію, щоб залишатися на плаву.
Завжди вигідно вирощувати скороплідні культури, ранній урожай швидко окупає витрати на закладку насаджень і догляд за ними.
Шовковиця дуже скороплідна. Її дерева вже на другий рік після посадки починають плодоносити, а на третій рік – дають промисловий урожай.
Таким чином, третій рік після посадки можна вважати розрахунковим роком вступу в плодоношення у формулі окупності для промислових насаджень шовковиці. У наступні роки рослини нарощують урожайність.
- Так, в нашому саду рослини шовковиці сорту Надія в п'ятирічному віці давали по 30-40 кг з одного дерева. Рослини у віці від семи до дванадцяти років вже були більш продуктивні: ми продавали оптом від 70 до 141 кг плодів з кожного дерева сортів Надія і Велетень, а ще близько 20% врожаю залишали собі.
Отже, необхідні деякі розрахунки, щоб зрозуміти, наскільки вигідно вирощувати шовковицю.
У 2013-2014 рр. оптова ціна плодів цієї культури «в полі» не опускалася нижче 15 грн/кг (причому, ціна першого і пари наступних зборів була вищою, але ми візьмемо для розрахунку середнє число). Урожай з одного дерева в ті роки становив 70-90 кг, помножимо його на 15 – 1050-1350 грн/кг.
У 2015 р. врожайність зросла, також збільшилася ринкова вартість плодів: 100 кг з дерева помножимо на 20 грн/кг – 2000 грн. Прибуток з 1 ара насаджень – 3432 грн. За нашими розрахунками, рентабельність дев'ятирічних насаджень шовковиці – 258%.
Зверніть увагу:
Вирощування промислових сортів шовковиці, з щільними плодами, які можна струшувати з дерев, зручніше «десертних» в кілька разів.
Збір врожаю – основна складова формування його собівартості. Якщо плоди струшувати, а не зривати, прибуток з дев'ятирічних насаджень зростає до 4384грн/ар, а рівень рентабельності дорівнює 1160%!
З 2016 року з кожного десятирічного дерева шовковиці ми зібрали близько 100 кг плодів (80 кг здали оптовим покупцям, а 20 кг залишили собі). З 8 червня 2016 р. за шовковицю «в полі» оптом давали 40 грн за кілограм, з 12 червня – 30 грн/кг, з 18 червня – 25 грн/кг, з 22 червня і до кінця збору – 20 грн/кг.
Плоди раннього сорту шовковиці Надія (дерева 10-річного віку) ми збирали і продавали прямо в саду впродовж місяця, з 8 червня до 4 липня. Кожне дерево принесло 2185 грн прибутку.
У 2017 р. урожай раннього сорту Надія був зібраний в період з 11 червня по 19 липня (87,9% плодів дозріло з 14 червня до 3 липня), більш пізніх сортів – з 21 червня до 5 серпня. Найвищу оптову закупівельну ціну давали в перші дні збору – 45 грн/кг, потім вона опустилася до 25 грн/кг, дешевше ми вже не продавали. В результаті 39,5% врожаю шовковиці сорту Надія ми реалізували за максимально високу вартість (від 45 до 30 грн/кг).
Середня врожайність одинадцятирічних дерев Надії –біля 108 кг з однієї рослини. Отже, прибуток від оптового продажу врожаю одного дерева – 3161 грн. Урожайність і прибутковість дев'ятирічних дерев пізніх сортів (Велетень) – відповідно, 88,9 кг з одного дерева і 2227 грн.
У 2018 р. масовий збір плодів шовковиці почався на 10 днів раніше: ранніх – з 1 червня, пізніх – з 11 червня. Середня врожайність дванадцятирічних дерев шовковиці сорту Надія склала 141,2 кг з одного дерева, десятирічних дерев сорту Велетень – 138,2 кг. 54,2% врожаю Надії і 14,4% врожаю Велетня продали «в полі», на місці вирощування, за максимальною оптовою ціною – 45-30 грн/кг (виручка від реалізації плодів Надії – 4195 грн з дерева, за урожай Велетня – 3725 грн з дерева).
Проаналізувавши динаміку цін на урожай шовковиці, ми зробили наступні висновки.
По-перше, потрібно вирощувати тільки врожайні самоплодні сорти з великими, товарними, транспортабельні плодами. Попит і ціна на якісну плодову продукцію завжди вище середнього. Для порівняння, в 2017 і 2018 рр. оптова ціна на плоди стандартних сортів шовковиці в період масового збору становила 10-15 грн. за 1 кг, а за кілограм великоплідних транспортабельних сортів давали не менше 25 грн.
По-друге, слід віддати перевагу сортам раннього терміну дозрівання – перший урожай культури в сезоні можна реалізувати за дуже високою ціною.
Важливо
При виборі місця для вирощування шовковиці слід враховувати розташування ділянки, особливості мікрорельєфу, ґрунтові та кліматичні особливості регіону і так далі. Важливо, на якій підщепі вирощені саджанці, і як вони росли – на богарі або в умовах краплинного зрошення. Все це визначає технологію вирощування та підбір сортів.
Взагалі при посадці шовковиці слід враховувати особливості культури, про які краще дізнатися заздалегідь.
Наприклад, для зручності догляду за насадженнями ми формуємо у дерев шовковиці невисоку (до 2,5-3,0 м), але широку крону. Тому мінімальна відстань між деревами на ділянці має становити 7-8 м.
Щоб врахувати всі «несподіванки», при закладці насаджень для промислового вирощування слід звернутися до фахівців і отримати професійні рекомендації по вибору сортів, докладний опис технології вирощування. Це допоможе уникнути багатьох помилок і отримати від рослин максимальну віддачу в найближчі роки.
Лілія і Олександр Яхимович
© Журнал "Огородник"
ФОТО: автора