Вороги у панцирі: рятуємо цитрусові рослини від шкідників

Хто таїться під щитом?

Найбільше занепокоєння цитрусоводам спричинають щитівки та їхні близькі «родички» – несправжні щитівки.

Ці шкідники дуже поширені і небезпечні. Вони не в падають в зимову сплячку і харчуються соком рослин цілий рік. Назву вони отримали за незвичайну будову тіла, покритого щільним щитком, схожим на бурі лусочки кори. Утворюються щитки з воскоподібних речовин, що виділяються комахами. Вони захищають комаху від впливу хімічних препаратів, а також допомагають сховатися від очей людини.

Щитки дуже ускладнюють боротьбу з шкідником.

Щитівки дуже плідовиті, розмножуються яйцями, рідше зустрічаються живородні види. Комахи швидко заселяють рослину.

Жіночі особини живуть кілька місяців, за цей час вони відкладають до 100 яєць (на рік дають 2-3 покоління). Після виходу личинки-«бродяжки» швидко розповзаються по рослині і присмоктуються до молодих пагонів і листя.

«Бродяжки» можуть переходити по підвіконню або по горщиках на сусідні здорові рослини, які навіть не стикаються з заселеними.

До того ж, сисні шкідники – поліфаги, вони стрімко переселяються і на інших представників кімнатної флори (наприклад, несправжня щитівка пошкоджує понад 100 видів рослин).

Личинки настільки крихітні, що їх майже не видно неозброєним оком. Зупинившись в обраному місці, вони завмирають і через 2-3 дні покриваються першим щитком. Після декількох линьок на спині комах з'являється панцир з шкурок і воскового сегмента.

Личинки несправжніх щитівок малорухливі, але в період линьки або в разі загибелі рослини-господаря починають пересуватися. У пошуках «корму» вони здатні голодувати до 20 годин! «Бродяжки» несправжніх щитівок переміщаються по паросткам і листю деревця, поки не знайдуть зручну ділянку для харчування, до якого присмоктуються. Самки назавжди залишаються нерухомими.

Тіло самки щитівки плоске, овальної або подовженої форми, від 2 до 5 мм в довжину. У самок несправжньої щитівки більше (до 7 мм) буре опукле тіло без щитка, але в період відкладання яєць спинна поверхня самок ущільнюється, утворюючи своєрідний несправжній щиток (звідси і виникла назва комахи).

Щитівки в першу чергу заселяють ослаблені рослини, які знаходяться в несприятливих умовах, без належного догляду, але в міру росту популяції перебираються і на здорові.

Розташовуються уздовж жилок з обох сторін листа і покривають суцільним «килимом» пагони і штамб.

На ділянках, заселених шкідником, з'являються липкі плями медяної роси – солодкуватого рідкого секрету, який виділяється у комах в процесі життєдіяльності. Іноді роси стає так багато, що вона стікає з листя вниз.

Секрет служить індикатором, за яким можна виявити ураження щитівкою, але крім цього він завдає рослинам чималої шкоди:

• заліплює продихи на листових пластинах і цим порушує процес дихання тканин; 
• стає живильним середовищем для сажистого гриба (симптом ураження грибом – характерні чорні плями на листі і молодих пагонах).

Шкідники висмоктують сік з тканин рослини, що пригнічує розвиток листя, воно жовтіє та опадає.

Недолік поживних речовин викликає передчасне опадання квіток і зав'язі, сформовані плоди втрачають харчову цінність, в них знижується вміст вітамінів. Пагони відстають у рості і деформуються. 

Кількість комах в популяції постійно зростає, їм потрібна все більша площа живлення, деревця буквально «з'їдають живцем», вони слабшають, марніють, втрачають здатність чинити опір супутнім інфекцій. В результаті настає повне виснаження, всихають цілі гілки, та й вся рослина може загинути.

На жаль, зазвичай шкідників виявляють, коли вони вже встигли прижитися і розмножитися на рослині, і знищити їх дуже складно.

Якщо в будинку «чужі»...

Щитівки і несправжні щитівки потрапляють в приміщення з вулиці на одязі та взутті, їх «доставляють додому» з новими кімнатними рослинами, з зараженим ґрунтом для пересадки. Вони можуть навіть причаїтися в свіжому букеті квітів або просто влетіти з повітряними потоками у відкрите вікно або двері. Якщо ж деревця виставляють в літні місяці на свіже повітря, шкідники з легкістю перебираються на них з інших садових і городніх рослин. 

Позбутися "заселенців" важко.

По-перше, тіла цих комах «закуті» у природний воскової панцир, який захищає їх від проникнення хімічних речовин, а по-друге, вони дуже інтенсивно розмножуються і швидко окупують рослини. Уражені деревця втрачають листя, пригнічуються в розвитку і в підсумку гинуть. Якщо вчасно не відреагувати на появу загарбників, «війна» з ними може затягнутися надовго.

З щитівкою та несправжньою щитівкою слід боротися комплексно, застосовуючи механічні, біологічні та хімічні заходи захисту.

В першу чергу, необхідна профілактика. Недоглянуті ослаблені і загущені рослини з механічними пошкодженнями кори виявляються в підвищеній зоні ризику, в порівнянні з міцними і сильними деревцями. Щоб створити цитрусам найбільш сприятливі умови для розвитку, за ними ретельно доглядають – підгодовують, підтримують оптимальний баланс температури і вологості повітря в приміщенні, стежать за станом ґрунту в горщиках.

Щотижня протирають листя з двох сторін вологою серветкою, це позбавляє рослини не тільки від пилу, але і від шкідників, які тільки почали їх заселяти.

Влітку листя час від часу промивають під проточною водою (наприклад, під струменем душа).

Раз в 2-3 тижні уважно оглядають рослини, щоб вчасно виявити шкідників. Всі загиблі, всохлі пагони обрізають, місця зрізів обробляють садовим варом. 

Нові деревця після покупки місяць витримують в карантині, в окремому приміщенні. Карантин необхідний і тим рослинам, які влітку перебували на вулиці, а потім їх внесли на зимівлю в будинок. 

Від вчасно виявлених щитівок і несправжніх щитівок можна позбутися за допомогою перевірених народних засобів. 

• Якщо дорослих комах небагато, їх колонії видаляють, протираючи пошкоджені ділянки горілкою або розведеним спиртом.
• Якщо шкідники вже встигли розмножитися, рослини ретельно обробляють кашкою з часнику (5 зубчиків подрібнити, залити склянкою води і добу настояти в закритому посуді, потім м'якою зубною щіткою або пензликом нанести на стебла і листя), настоєм лушпиння цибулі (20 г на 1 л води настояти добу, процідити) або мильно-гасової емульсією (10 г гасу і 5 г мила додати в 1 л води, ретельно перемішати).

Хімічні засоби захисту застосовують в певну фазу розвитку шкідників. Через особливості будови щитівок і несправжніх щитівок вони уразливі тільки на стадії личинки.

Зверніть увагу:

Рослини в кімнатних умовах заборонено обприскувати хімічними препаратами. 

Обробляють деревця під відкритим небом – на дачі, висадженими на літо в ґрунт, або виставивши горщики на балкон або терасу. Проводять дві обробки інсектицидами з інтервалом в 10 днів. Наприклад, спочатку проливають ґрунт в горщику або в пристовбурних колах препаратом актара, в. д. г. (1 г на 10 л води), а через 10 днів тим же засобом обприскують рослину по листу (8 г на 10 л). Після обробки цитрусове деревце поміщають на 5-6 годин у великій герметичний поліетиленовий пакет, потім добре промивають його надземну частину. 

Оброблені і промиті рослини на сонце не виставляють, щоб уникнути опіків. Плоди з них не вживають в їжу. 

Ефективні біологічні препарати – інсектоакарициди на основі авермектинів (нейротоксини природного походження або синтетичні, не шкодять рослинам, теплокровних тварин і людей). Потрапляючи в кишковий тракт комахи, вони блокують нервові імпульси в його організмі, що викликає параліч і смерть.

Препарати на основі авермектинів швидко розкладаються, тому вже через 3-5 днів після обробки можна збирати екологічно безпечний урожай.

Ганна Ткаленко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com