Розквітла зірка Віфлеємська: як виростити пуансетію

Батьківщина цієї рослини – тропічні ліси Мексики, Гватемали, Коста-Ріки і Африка. Виростає в природі як вічнозелений багаторічний кущ (висота 50 см – 1,2 м).

Декоративності пуансетії надають яскраво-червоні, лососево-рожеві, вершково-білі, блідо-жовто-зелені приквітники (брактеї), зібрані на верхівці у вигляді розетки (для залучення комах-запилювачів і птахів). 

Вперше пуансетія була завезена в Європу з Мексики в 1834 р., проте спочатку особливого інтересу у квітникарів не викликала. Лише в кінці XVIII – на початку XIX ст. німецькі селекціонери почали займатися виведенням нових сортів.

В даний час існує багато сортів різноманітного забарвлення і навіть сорти з двоколірними приквітниками. 

Цвіте пуансетія взимку, в грудні – січні. Розетки приквітників (діаметр кожного 20 см), розташовані поруч по три штуки, оточують непоказні квітки зеленувато-білого кольору, зібрані в складні суцвіття-"парасольки".

Листя велике, від яйцевидно-еліптичного до ланцетного, з гладким, зубчатим або лопатевим краєм зеленого кольору (в залежності від сорту). Стебла прямостоячі або малорозгалужені.

У кімнатній культурі пуансетію зазвичай тримають цілий рік в приміщенні, проте влітку можна винести рослину з дому на захищене від вітру досить освітлене (але без прямих сонячних променів) місце.

Молочай – рослина короткого дня. Для закладки квіткових бруньок і забарвлення приквітників довжина світлового дня впродовж  восьми тижнів не повинна перевищувати 10 год. При такому режимі в липні-серпні він зацвітає в жовтні.

Розмножують рослину насінням та вегетативно.

Під час масового цвітіння відбирають маточники, залишаючи 3-5 пагонів (висота 15 см), поступово скорочують їх полив і на 12 міс знижують температуру (до 10 - 12 ° С). Маточники вирощують на грядках або стелажах в теплиці в субстраті з перегною, листової (хвойної) землі, торфу (1: 1: 1). Взимку рослини тримають при температурі 12-15 ° C, з квітня її підвищують до 18-20 ° C.

У період активного росту поливають регулярно, однак зайву воду з піддону потрібно видаляти, щоб коріння не загнивало. 

При звичайному зимовому цвітінні період спокою триває до травня, період активного росту – з травня по листопад.

Як тільки нові пагони відростуть на 10-12 см, з них нарізають живці (довжина 6-8 см).

Потрібно врахувати, що білий молочний сік (звідси й одна з назв рослини), що виділяється під час обрізання або при пошкодженні рослини, дуже отруйний. Щоб зупинити сокотечу, рослину припікають запаленим сірником.

На пагонах залишають не менше 2 листків. Зелений (напівздерев'янілий) живець повинен мати 4-5 листків і 3-4 міжвузля. Щоб молочний сік не закупорював судини, обрізані живці відразу ж занурюють на 10 хв. в теплу воду (25-30 ° C). Це сприяє максимальному їх укоріненню.

Потім кожен живець висаджують в ємність (висота 6-7см) на глибину 1 см в субстрат з листової (хвойної) землі, перліту (річкового піску), торфу (1: 1: 1).

Оптимальна температура повітря 18-20 ° С, вологість 90-95%. Таку високу вологість іноді складно забезпечити, в цьому випадку черешки можна накрити плівкою і таким чином створити їм необхідні умови для зростання. Їх притіняють (тільки перші кілька днів), провітрюють, регулярно обприскують.

За оптимальних умов вирощування у пуансетії на 10-15-й день з'являється калюс, на 20-й – невеличкі корінці, а на 25-30-й – рослина повністю вкорінюється (плівку знімають). 

Коли коріння досить розростеться, рослину пересаджують (вересень-жовтень, травень-серпень) у велику ємність (висота-12-14 см) в субстрат, що складається з перегною, хвойної (листової) землі, торфу, піску (1: 1: 1: 0,5), з обов'язковим дренажем (перліт, пісок, керамзит, дрібні черепки). 

Після пересадки рослину тримають в добре освітленому приміщенні (теплиці), періодично підгодовують, чергуючи органічні добрива (1 л настою коров'яку на 10 л води) з неорганічними. У період вегетації в добривах повинен переважати азот, закладки квіткових бруньок – фосфор, цвітіння – калій. Надалі пуансетію підгодовують один раз на тиждень. 

• Якщо хочуть отримати кілька пагонів, рослину прищипують через два тижні після пересадки.
• Щоб отримати рослину з одним пагоном, її вирощують у певному режимі: 3 тижні – при довгому світловому дні, 8 тижнів – при короткому. Для цього з 17.00 і до 8.00 ранку рослину накривають чорною плівкою, натягнутою на каркас. 

Слід пам'ятати, що пуансетія не виносить різкого коливання і зниження температури (не нижче 18 ° С), особливо вночі. При сильних коливаннях температури її листя жовтіє і опадає. Однак, коли приквітники починають набирати колір, температуру знижують до 16 ° C і тримають рослину в такому режимі, поки вона повністю не забарвиться.

Пуансетію можна виростити і у штамбовій  формі, але формування такої крони – досить тривалий процес. 

При покупці молочаю прекрасного звертайте увагу на його суцвіття – вони не мають бути розкритими. Якщо ж суцвіття розпущені  або вже опали, пуансетію купувати не варто, в кімнатних умовах вона довго не проживе.

Є дуже багато сортів:

• Annette Hegg Dark, Barbara Ecke Supreme, Mrs. Paul Ecke, Angelica – з червоними брактеями  
• Anette Hegg Divo – з малиново-червоними  
• Dorothe, Anette Hegg Pink, Marblestar – з рожевими  
• Annette Hegg White, Regina, Sonora White, Eckes White – з білими та кремовими. 

Н. Ніколаєнко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com