Ексцентрична ехінацея в дизайні саду: догляд, вирощування

Вперше рослину описав відомий ботанік Карл Лінней в 1753 р., назвавши її рудбекія пурпурова і відніс до роду Рудбекія. Потім ехінацею виділили в окремий рід. Сьогодні до нього відносять 10 видів, серед яких найбільш вивчений і використовується в медицині і декоративному садівництві один – ехінацея пурпурова (еchinacea purpurea).

Батьківщина рослини – східна частина США, тому в Європі про неї дізналися лише після відкриття Америки.

У США ехінацея росте по піщаних берегах річок, на полях, кам'янистих пагорбах і в преріях. До середини ХХ століття ехінацея використовувалася виключно як лікарська рослина. Причому до початку 30-х років минулого століття – тільки в народній медицині.

Але в 1938 році німецький доктор Мадаус почав ретельне дослідження її хімічного складу і можливості використання в фармакології і офіційній медицині. З тих пір діапазон застосування цієї унікальної рослини при лікуванні різних захворювань збільшився в кілька разів.

Крім того, садівники США, Франції, Італії, Бельгії, Норвегії, Росії, Молдови, України та інших країн побачили в ній велику декоративну привабливість, було виведено більше сотні сортів, що зберігають свої лікувальні властивості і володіють неповторною декоративністю і красою.

Ехінацея пурпурова – досить велика (висотою до 100 см), багаторічна трав'яниста рослина з різноманітними лікарськими властивостями. Стебла прості, прямостоячі, висотою 60-100 см. За сприятливих умов вони досягають 1,5 м у висоту. Коріння розгалужене, з численними відростками, що проникають в ґрунт на глибину 20-30 см. Листя ехінацеї зібране в розетку, широколанцетне. Прикореневі листочки – з довгими черешками, а стеблові з короткими.

Цвіте ехінацея пурпурова, в основному, влітку, впродовж 45-60 днів.

Cуцвіття-кошики досягають 10-12 см в діаметрі. У них дуже опукла центральна частина і досить жорсткі пелюстки (язичкові квітки), схожі на язички полум'я. Суцвіття зазвичай розташовані в пазухах верхніх листків і на верхівці стебла. Зів'ялі суцвіття схожі на кульки, покриті дрібними жорсткими щетинками. Плоди ехінацеї – невеликі чотиригранні сім'янки довжиною 5-6 мм. 

У культурі вона з 1692 року.

Вирощування та догляд

Садівники полюбили ехінацею не тільки за прекрасний зовнішній вигляд і чудові лікувальні властивості, а й за невибагливість до умов вирощування.

Місце посадки. Ехінацея віддає перевагу сонячним місцям, але непогано приживається і в легкій півтіні. Рослина відмінно переносить сухе спекотне літо і зими з дуже низькими температурами. Висаджують рослини в кінці весни, на відстані 50-60 см одна від одної.

Ґрунт. Для швидкого і якісного зростання цій унікальній рослині необхідна поживна, багатий органічними речовинами ґрунт і хороший полив. Ґрунт не повинен бути кислим і сирим.

Полив. У спекотні, вітряні дні і під час сильних засух ехінацеї потрібен регулярний полив в ранкові або вечірні години.

Добриво. Дуже корисна для рослини і щорічна підгодівля компостом. В кінці весни – на початку літа раз в 30-40 днів в воду для поливу додають комплексне мінеральне добриво (20 г на відро). Восени, після повного зрізання стебел, ехінацею мульчують щедрим шаром садового компосту.

Обрізка. Для продовження періоду цвітіння необхідно видаляти квітконоси з зів'ялими квітками. Це стимулює утворення нових квітконосів. Крім того, навесні видаляють пошкоджені частини рослини. А в кінці сезону (восени) стебла ехінацеї зрізають повністю, до рівня землі.

Підготовка до зими. Ехінацея приваблює наших садівників ще й тим, що зимує в кліматичних умовах України без укриття. Як у всіх трав'янистих рослин, надземна частина ехінацеї на зиму відмирає. Відростає вона досить пізно, у другій половині квітня - травні, а якщо весна не дуже тепла, то і пізніше, тому несподівані весняні заморозки їй не страшні.

Боротьба з хворобами і шкідниками

При правильному виборі місця посадки і дотриманні правил догляду за ехінацеєю, рослина не хворіє, та й шкідники обходять її  стороною.

Про здоров'я рослини судять за її зовнішнім виглядом.

Якщо ґрунт перезволожений, на листках з'являються плями, ехінацея слабшає і гине, отже, рослина уражена грибною хворобою. В першу чергу треба припинити полив до висихання ґрунту. Якщо уражена незначна частина листя, їх треба видалити. В іншому випадку необхідно обробити рослину фунгіцидним препаратом.

Іноді ехінацея піддається вірусним інфекціям. Вони викликають деформацію квітконосів, пожовтіння листя і появу на них смужок. В цьому випадку доведеться повністю видалити пошкоджені екземпляри. Однак такі випадки, скоріше, виняток, оскільки ехінацея в наших умовах стійка до хвороб і не пошкоджується шкідниками.

Нові сорти ехінацеї для кліматичних умов України

На основі ехінацеї пурпурової та ехінацеї симулюючої виведені чудові нові сорти, що прекрасно поєднують в собі кращі риси своїх батьків – великі суцвіття дуже цікавої форми, приємний аромат і чудове забарвлення. Крім традиційної для для цих видів ехінацеї рожево-малиново-вишневої гами, гібриди бувають білими, жовтими, помаранчевими і т. д. зі всілякими відтінками. У деяких  селекціонованих сортів квіти з досить приємним, ніжним ароматом.

Познайомимо з найцікавішими новими сортами ехінацеї, які чудово відчувають себе в кліматичних умовах всіх регіонів України:

Коконат Лайм (Coconut Lime) – багаторічний кущ висотою до 70 см. Суцвіття великі, махрові; нижні пелюстки білі, верхні – лимонно-салатові. Цвіте з липня по вересень. Місце посадки – сонце або півтінь. Морозостійкий.

Ексентрік (Eccentric) – багаторічний кущ висотою до 60 см. Суцвіття великі, червоні, з фіолетовим відтінком посередині. Період цвітіння дуже тривалий: з червня по жовтень. Місце посадки – сонце або півтінь. Морозостійкий.  

Метеор елоу (Meteor Yellow) – багаторічний кущ висотою до 60 см. Суцвіття великі, махрові, ароматні; нижні пелюстки лимонно-жовті, верхні – золотисто-жовті. Цвіте з липня по жовтень. Місце посадки – сонце або півтінь. Морозостійкий.

Метеор ред (Meteor Red) – багаторічний кущ висотою до 60 см. Суцвіття великі, махрові; нижні пелюстки оранжево-червоні, верхні – насичено-червоні. Цвіте з липня по вересень. Місце посадки – сонце або півтінь. Морозостійкий.

Мерінга (Meringue) – багаторічний кущ висотою 30-60 см і шириною 30-65 см. Суцвіття махрові, білі. Цвіте з червня по серпень. Дуже привабливий для птахів і метеликів. Місце посадки – сонце. Морозостійкий.

Марія (Maria) – багаторічний кущ висотою 40-50 см. Суцвіття махрові, рожевого кольору, з біло-салатовою серединкою. Цвіте з червня по серпень. Місце посадки – сонце.

Распбері Трюфл (Raspberry Truffle) – багаторічний кущ висотою 60-70 см. Суцвіття махрові; лососевого відтінку, з коричневою серцевиною. Цвіте влітку. Місце посадки – сонце або півтінь.

Сікрет Афейр (Secret Affair) – багаторічний кущ висотою до 60 см. Суцвіття махрові, насиченого рожево-бордового кольору. Цвіте з липня по вересень. Місце посадки – сонце або півтінь. Морозостійкий.

Сікрет пешню (Secret Passion) – багаторічний кущ висотою 50-60 см. Суцвіття великі махрові; серединка насиченого рожевого кольору, язичкові квітки по краях світло-рожеві. Цвіте з липня по жовтень. Місце посадки – сонце. Морозостійкий. 

Сьюпрім Канталуп (Supreme Cantaloupe) – багаторічний кущ висотою 70-75 см. Суцвіття великі махрові, лососевого відтінку, ароматні. Цвіте з червня по жовтень. Місце посадки – сонце. 

Сьюпрім Фламінго (Supreme Flamingo) – багаторічний кущ висотою до 50 см. Суцвіття махрові, ніжного коралово-рожевого кольору, ароматні. Привабливий для метеликів. Цвіте все літо. Місце посадки – сонце.

Дабл Скуп Кренбері (Double Scoop Cranberry) – багаторічний кущ висотою 55-60 см. Суцвіття великі махрові, кольору стиглої брусниці. Цвіте з червня по серпень. Місце посадки – сонце. Сорт підходить для зрізу. Засухостійкий і морозостійкий. Один з найновіших сортів.

Даблдекер (Doubledecker) – багаторічний кущ висотою до 50 см. Перший, і поки єдиний, напівмахрові сорт. Суцвіття ніжно-рожевого відтінку з різнобарвним чубчиком (пелюстки, що утворюють чубок можуть бути салатові, зелені, ніжно-рожеві, темно-рожеві). Цвіте з липня по вересень. Місце посадки – сонце. Морозостійкий. Дуже гарний сорт.

Ехінацея в дизайні саду

Садівники люблять ехінацею не тільки за прекрасний зовнішній вигляд і чудові цілющі властивості, а й за невибагливість до умов вирощування.

Ехінацею часто вирощують в міксбордерах. Дуже красиво виглядають ці рослини, висаджені великими окремими групами з різних сортів в середньому ряду миксбордера.

А низькорослі сорти відмінно виглядають на передньому плані квітників. Пишність ехінацеї можна підкреслити низькорослими багаторічними травами.

Дуже ефектно вона буде виглядати при посадці навколо дерев, крона яких знаходиться високо від землі.

Ця рослина відмінно підійде для природного саду, адже його красиві квіти будуть виглядати яскравими плямами в такому саду і їх обов'язково помітять метелики і птахи.

А ще ехінацею вирощують в «садах для ледачих», коли господареві не хочеться готувати сад до зими. Саме там, залишені на зиму насіннєві коробочки на довгих стеблах будуть відмінною природною прикрасою і привернуть в сад зимуючих птахів.

Крім того, багато сортів ехінацеї придатні для зрізу: суцвіття можуть стояти у воді тривалий час без втрати декоративності.

Хороші сусіди для ехінацеї – рослини, які цвітуть у кінці літа або початку осені, наприклад, рудбекія, деревій, жоржини, декоративні злаки, монарда, сальвії, акант.

Ехінацея – чудовий медонос, який привертає в сад безліч бджіл і метеликів.

Різноманіття сучасних сортів ехінацеї радує великою колірною гамою. Якщо раніше забарвлення суцвіть коливалося від світло-пурпурового до темно-вишневого, то нові сорти вражають уяву великою кількістю фарб і відтінків: білі, рожеві, жовті, лососеві, помаранчеві, малинові, і навіть салатові.

За допомогою ехінацеї ви можете зробити свій сад більш яскравим, цікавим та індивидуальним. Висадивши невибагливі кущі ехінацеї, ви багато років зможете насолоджуватися красою їх цвітіння і використовувати як лікарська рослина.

Ксенія і Мар'ян Швед 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора