Батат: тропічна "картопля" в Україні

У багатьох країнах Європи, в тому числі і Україні, з кожним днем ​​посилюється тенденція здорового і збалансованого харчування. При цьому харчової ринок практично завалений «штучними» овочами, картоплею, фруктами, а також генетично модифікованими продуктами, які все ще викликають сумніви у багатьох покупців.

У зв'язку з цим люди все частіше шукають порятунок від бід цивілізації на своїх присадибних ділянках, де вирощують екологічно безпечну продукцію.

Завдяки таким пошукам на городах багатьох хліборобів поступово приживається така нетрадиційна для України культура, як батат.

А найпопулярніший з усіх сортів – Картопляний.

Підвищена увага до «заморського гостя» пов'язана з цілим рядом причин.

• По-перше, страви з батату гарні на смак, вони мають високі дієтичні і лікувальні властивості.
• По-друге, батат в 2-3 рази врожайніший за картоплю і, що дуже важливо, зберігає цю перевагу навіть в посушливі роки.
• По-третє, рослини батату абсолютно не цікавлять колорадського жука і не уражаються фітофторою, а, значить, не потребують захисних обробок, що в свою чергу дозволяє істотно заощадити фінансові витрати, сили і час.

Батат ніколи не був суперником картоплі, але він незамінний там, де спостерігається швидке виродження або масове ураження картоплі вірусними хворобами.

Батат – багаторічна рослина з довгими повзучими стеблами.

Вона утворює веретеноподібні, округло-овальні коренебульби, які за хімічним складом і смаком близькі до картоплі, але містять більше білків, вуглеводів, мінеральних речовин, аскорбінової кислоти, каротину, вітамінів В₆, Е, РР та ін.

Корнебульби батата в півтора рази калорійніші за традиційну картоплю. При цьому засвоюваність вуглеводів і білків у батата значно вище, ніж у картоплі. 

Батат рекомендують включати в меню людям, що страждають на захворювання органів травлення, а також зі спадковою схильністю до пухлин шлунка. Тропічний екзот був внесений до списку «антидіабетичніх» продуктів оскільки здатен стабілізувати рівень глюкози в крові.

Завдяки цим прекрасним властивостям батат досить давно прижився на моїй присадибній ділянці. 

Рослина віддає перевагу легким супіщаним ґрунтам з підвищеним вмістом поживних речовин, на важких суглинках росте гірше, при цьому формує витягнуті малопродуктивні бульби.

Намагаюся вибирати для батата найосвітленіші місця на ділянці, оскільки рослини погано переносять навіть незначне затінення.

Зате без особливих труднощів витримують спеку (35 °С і вище), але температура нижче 5 °С згубна для рослин.

Незважаючи на те, що батат досить посухостійкий, нестача вологи в ґрунті різко знижує його врожайність. Те ж саме відбувається і при перезволоженні.

Рослини батата чуйні на внесення органічних і мінеральних добрив, особливо калію. А ось при надлишку в грунті азоту формують багату вегетативну масу і уповільнюють утворення бульб.

Оптимальна температура для нормального росту і розвитку батата – 25-28 ° С вдень і 18-20 ° С вночі, вологість ґрунту – 65-70%, повітря – 45-60%.

Щоб домогтися гарних результатів у вирощуванні «солодкої картоплі», досить запам'ятати і дотримуватися кількох основних правил.

• Перш за все, потрібно врахувати, що вирощувати батат в кліматичній зоні України можна тільки розсадним способом.

Для цього в середині лютого великі бульби розрізають уздовж на невеликі шматочки довгою 6-8 см і на 30 хв поміщають в 1% розчин марганцівки, потім добре просушують.

Я використовую для вирощування розсади ящик розміром 40х60х25 см, в який засипаю ґрунтосуміш і висаджую 4-5 посадочних одиниць, заглиблюючи їх в ґрунт на 3-4 см. До речі, дрібні бульби можна садити, не розрізаючи. Після цього посадки поливаю і накриваю ящики плівкою.

Оптимальна температура для пророщування – 22-28 °С. Перші паростки з'являються через 25-30 днів після висадки. Коли проростки досягають 12-15 см у висоту, відділяю їх від бульб і висаджую в горщики з ґрунтом. Паростки з бульб можна зрізати 3-4 рази, через кожні 16-20 днів. Після кожного відділення нових паростків, підгодовую їх розчином гумату (1 ст. ложка на 1 відро води) або Байкалом ЕМ в тій же пропорції. 

Врахуйте, що пророщувати цілі великі бульби батата недоцільно, оскільки така бульба дасть велику кількість загущених пагонів, що призведе до їх низької продуктивності і виснаження бульби.

Кращі строки для висадки розсади у відкритий ґрунт – 20-25 травня і початок червня, коли минуть загрози зворотних заморозків, а температура ґрунту буде не нижче 18 ° С. Якщо є можливість укрити посадки батату плівкою або агроволокном, терміни висадки можна перенести на два тижні раніше.

Для отримання хорошого врожаю необхідно спинити ріст батату вглиб ґрунту.

Тому перекопую ділянку на глибину 10-15 см, потім формую гряди висотою до 40 см і висаджую в них розсаду за схемою 70х30-60 см. Перед висадкою розсади в кожну лунку вношу перегній (або біогумус) і золу. Якщо немає можливості внести органічні добрива, восени можна удобрити ділянку мінеральною сумішшю з підвищеною дозою калію.

Догляд за рослинами нескладний, він полягає в знищенні бур'янів, підгортанні, а також підгодівлі розчином ферментованого курячого посліду (1:15) і Байкалом ЕМ (1 ст. ложка на відро води) по 0,5 л робочого розчину під кожну рослину.

В посушливе літо досить поливати рослини один раз в 6-8. За 3-4 тижні до збирання врожаю поливи необхідно припинити.

В кінці вересня-початку жовтня можна приступати до збирання врожаю. Головне, встигнути викопати бульби до заморозків.

Прибрані бульби просушують на сонці протягом 6-8 днів і укладають на зберігання в сухе провітрюване приміщення при температурі повітря не вище 10 ° С. В таких умовах батат може зберігатися до 6 місяців.

Ні в якому разі не можна зберігати бульби в підвалі і льосі: внаслідок високої вологості термін їх зберігання значно скоротиться. 

Я зберігаю бульби батату на кухні в картонних коробках подалі від батареї опалення. Бульби батату можна смажити, варити, запікати, додавати в салати, готувати з них пюре, котлети, начинку для фарширування перцю та ін.

Стебла батата – прекрасний корм для домашньої живності.

Щоб отримати високий урожай батату, потрібні бажання, працю і допитливість. Вивчіть «характер» цієї культури і створіть відповідні умови її для зростання і розвитку. Повірте, результат буде гідний ваших сил і старань.

Валентина Ткаченко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора