Доглядаємо іриси спурія: невибагливі та прегарні

Сонце і регулярний полив

Що полюбляють спурія?

• Перш за все – сонце уповні.
• До вітру вони досить стійкі, набагато більше, ніж високі бородаті іриси.
• Серед видових ірисів спурія є як посухостійкі, так і і вологолюбні.

Тому, купуючи спурія, обов'язково з'ясовуйте у продавця, де садити вибраний вами екземпляр – біля води або на сухій ділянці.

Залишаючись довгий час без поливу, мої вологолюбні спурія не гинуть, а переходять в стан спокою. Це ще раз підтверджує, що вони здатні легко адаптуватися до умов навколишнього середовища.

Зарубіжні сорти спурія більш вимогливі, їм обов'язково потрібен регулярний, але не частий полив (в період вегетації 1-2 рази в тиждень). Поливають їх тільки під корінь, щоб вода не потрапляла на ніжні квіти. При достатньому зволоженні і не дуже спекотній  погоді красою квітучих кущів можна милуватися три-чотири тижні.

До ґрунту спурія не надто вимогливі, але від багатих на перегній чорноземів «не відмовляться». Вони добре себе почувають навіть на глинистих ґрунтах і ділянках під задернінням, які категорично не підходять бородатим ірісам.

Саме так і ростуть кущі спурія в моєму саду – на глинистій задернілій ділянці, між кущами траву просто викошую, ніяких прополок не роблю. Головне, щоб на галявинці, де висаджені спурія, взимку і навесні не застоювалася вода.

Якщо є перегній (будь-який), навесні або при посадці спурія можна додати його в садову землю. Я ранньою весною посипаю посадки спурія золою.

До речі, вони дуже рано прокидаються, починають інтенсивно рости набагато раніше за проліски та тюльпани. В кінці лютого, коли настає відлига, вже можна спостерігати ніжно-зелені стрілки щільних молодих пагонів.

Мінеральні добрива їм теж підходять. Для підживлення на початку вегетації використовують мінеральні добрива з невеликою кількістю азоту, а після цвітіння – калійно-фосфорні. Робити це необов'язково, але рослини з вдячністю відгукнуться на вашу турботу.

Пересаджувати рідко, висаджувати глибоко

Висаджувати спурія краще наприкінці літа – на початку осені.

Вони дуже погано переносять підсушування кореневища (чого не скажеш про іриси бородаті). Якщо немає можливості одразу посадити спурія в землю, зберігати і пересилати їх треба у вологій серветці або в сфагнумі. 

У випадку, коли кореневище все ж підсохло, видові спурія після посадки все одно йдуть у ріст, але набагато повільніше, ніж рослини, висаджені у нормальних умовах. А ось з гібридними сортами такі експерименти краще не проводити.

На відміну від ірисів бородатих, кореневище спурія вимагає глибокої посадки, його заглиблюють на 5-7 см.

Неправильна посадка – одна з поширених причин, чому шикарні сорти спурія не ростуть в аматорських садах.

Щоб точно дізнатися глибину посадки, досить поглянути на стебло: та частина, яка була в землі, набагато світліша – ось на таку глибину його і слід висадити. Кореневище у спурія восени злегка заглиблюється (втягується) в землю – так рослина готується до зимівлі, щоб легше переносити холод. Мабуть тому спурія набагато менше, ніж іриси бородаті, страждають від низьких температур.

Ірис спурія можна розмножити і насінням.

Треба тільки пам'ятати, що гібридні сорти насінням не розмножуються.

З насіння, висіяного восени, сходи будуть тільки через рік, а квітнути такі рослини почнуть мінімум через п'ять років.

Спурія не люблять пересадку. Без втрати декоративності вони можуть рости на одному місці десять і більше років.

Тільки пізньої осені чи ранньої весни потрібно зрізати старе листя на висоту 5-8 см.

Зверніть увагу:

Зрізуючи величезні снопи листя восени, я використовую їх для укриття троянд на зиму. Таке укриття ефективно захищає троянди і значно спрощує процес укриття-розкриття трояндових кущів.

Хвороби і шкідники

Спурія практично не схильні до захворювань, небезпечних для ірису бородатого.

Можна чергувати посадки спурія і ірисів бородатих, щоб захистити їх від небезпечних бактерій.

Листя спурія зберігає декоративність до глибокої осені. Листогризучі жуки не люблять його, бо воно дуже жорстке. Спурія також практично не хворіє на плямистість. Мої посадки спурія не приваблюють ні вовчків (медведок), ні личинок травневого жука та совки.

Вигляд квітучих ірисів спурія псують лише мурахи та інші дрібні комахи, що харчуються нектаром їхніх квіток. Квітучі кущі можно обробити інсектицидами, але це не обов'язково. 

Підбиваючи підсумки

Культура ірисів спурія набагато легша, ніж ірисів бородатих. У стані спокою вони менш сприйнятливі до різких коливань температури. Як то кажуть, посадив і забув, а вони собі ростуть, квітнуть і радують вас. Потрібно тільки запросити в свій сад цих  «заморських гостей» і дати їм постійну прописку.

Хто виростить в своєму саду хоч один кущ спурія – закохається в цю рослину назавжди.

Вони незамінні в ландшафтному дизайні, зберігають декоративність з ранньої весни до осені. 

Іриси спурія однаково гарні і на гірці, і поблизу води, і у міксбордері, і в якості солітера. Чудово виглядають посадки спурія зі злаками, еремурусами, дельфініумами. 

Алла Чорногуз 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора