Історія лілії: від королівських палат до тарілки супу

Краса лілії магічно впливає на людей вже не одне тисячоліття. Не випадково вона була символом високого походження і королівської влади, і знаком непорочності і божественної чистоти. Квіткою Богородиці називають у багатьох країнах лілію білу. До речі, саме слово «ліліум» походить від давньої кельтської мови і перекладається як «білизна».

Глибокі символи...

• У Стародавньому Єгипті біла лілія була символом надії та швидкоплинності життя. Саме з квіток лілії єгиптяни виготовляли відоме масло для пахощів сузинон.
• Стародавні перси назвали свою столицю - Суза, що в перекладі означає "Місто лілій".
• Біла лілія, за віруваннями стародавніх греків, була священною, бо народилася з крапель молока найвеличнішої богині Гери.
• Стародавні римляни вінчали молодят гірляндами з лілій та колосків, а також зображували лілію на монетах — це вважалося знаком щедрого та багатого правління.
• Величною цю квітку зробили французи. За переказами, фундатор французької монархії Хлодвіг, ще будучи язичником, перед однією з вирішальних битв вирішив просити допомоги у християнського Бога. І з'явився Хлодвіґу ангел із гілкою лілії. Хлодвіг переміг, прийняв християнство, а лілія стала у Франції символом королівської влади під покровом церкви. Форму лілії надавали скіпетрам, а Людовік XIV випустив в обіг монети, які мали назви золотих і срібних лілій. Рисунками та гравюрами лілій у Франції було прийнято прикрашати інтер'єр.

Звідси походить старе французьке вираз «etre assis sur des lys», тобто «сидіти на ліліях», означало «мати високу посаду», оскільки квітками лілії були прикрашені сидіння стільців в адміністративних установах та королівських палатах.

• У стародавніх іудеїв квіти лілії символізували чистоту, безгрішність та непорочність. У священних текстах є згадка про лілію як райську рослину. Відповідно до іспанської та італійської традиції дівчатка йдуть до першого причастя у вінках із білих лілій.
• Є християнська легенда про червону лілію. Коли Ісус востаннє проходив Гефсиманським садом, всі квіти схиляли перед ним свої голівки. Тільки лілія не схилила свою квітку, бажаючи, щоб той, хто йде на муки, насолодився її запахом і красою. І Спаситель справді зупинився перед нею, але коли страждальний погляд Христа впав на неї, лілія, порівнявши свою гордість із Його смиренням, почервоніла від сорому.

…І практична користь

Лілія була дуже важливою квіткою і в практичному застосуванні.

• На думку істориків, цибулини лілій активно використовували у повсякденному меню мешканці Персії, Риму, Монголії, Китаю, Сибіру, ​​Якутії. У багатьох народів, як стверджують деякі історики, цибулини лілій були такою ж звичною їжею, як картопля. Існує думка, що в німецькій кухні досі готують суп із цибулин тигрових лілій.
• Стародавні римляни перед важливими битвами давали в їжу своїм воїнам цибулини лілії-саранки. Вони вважали, що у такий спосіб можна підвищити бойовий дух і здобути нищівну перемогу. Подібні легенди є й у персів.

Як не згадати тут і переказ про бідну вдову Оелун та її сина Темуджина, які після смерті глави сім'ї харчувалися одними цибулинами саранки. А виріс із Темуджина всім відомий Чингісхан.

Валентина Симкович
© Журнал «Городник»
Фото: depositphotos.com