Вишневі основи: посадка, вирощування, догляд, обрізка молодих і плодоносних дерев у садибі

Основні характеристики культури 

Вишня може мати як кущову, так і деревоподібну форми. Кущова вишня утворює поросль, її плодова деревина недовговічна, а скелетні гілки швидко оголюються. Група сортів деревоподібної форми є деревами висотою до 7 м, з потужним стовбуром і міцними скелетними гілками. 

Коренева система вишень залягає неглибоко, причому у кореневласних рослин (порослевих або черешкових) вона розташовується більш поверхнево, ніж у дерев, щеплених на насіннєвих підщепах. 

Розмножується вишня в основному кореневою поросллю або за допомогою щеплення (переважно окуліруванням).  Вишню можна розмножувати і живцюванням. 

Плодові утворення у вишні – у вигляді букетних гілочок від 0,5 до 2 см завдовжки, з 2-10 квітковими бруньками та однією (на вершині пагона) ростовою. Букетні гілочки плодоносять перші 3-4 роки, у наступні роки – нерегулярно, а через 7-8 років вони відмирають.

Черешня і вишня відносяться до порівняно тіньовитривалих пород, хоча врожайність їх залежить від освітлення – чим більше світла отримує рослина, тим вищою є її врожайність. 

Вимоги до вирощування

• Місце. Для вишні краще підходять південні, південно-західні та західні схили.
• Ґрунт. Коренева система вишні добре пристосовується до будь-яких умов, але найкраще ця культура росте на багатих та легких ґрунтах. 
• Волога. Ґрунтові води у вишневому саду мають залягати на рівні не вище 1,5 м від поверхні ґрунту.
• Зимостійкість. Серед плодових культур вишня є найбільш зимостійкою, вона відновлюється навіть після серйозних пошкоджень морозами. 

Посадка 

Посадковий матеріал одержують при розмноженні кореневими або зеленими живцями. 

Для заготовки кореневих живців провесною розкопують корені, відступаючи на 1 м від штамбу (залежно від віку дерева). Вибрані коріння розрізають на живці і висаджують на підготовлені гряди або парники.

Зелені живці заготовляють у середині липня, коли нижня частина живця починає дерев'яніти, а верхня залишається м'якою.

Для поліпшення коренеутворення живці обробляють регулятором росту, наприклад гетероауксином (50 мл на 1 л води). 

Перед посадкою на вибраній ділянці ґрунт викопують на глибину 40-60 см. У посадкову яму (розміром 80x80 см) вносять 15 кг гною або компосту, що перепрів, 150 г суперфосфату, змішаного із землею. Відстань між рядами, а також рослинами в ряду повинна становити 5-6х3-4 м. Ґрунт на ділянці розпушують та видаляють бур'яни. 

• Раз на два-три роки вносять органічні добрива (3-4 кг на 1 м²), щорічно – мінеральні добрива (по 6 г фосфору та калію, 330 г суперфосфату, 12 г хлористого калію на 1 м²).
• Органічні, а також фосфорні та калійні добрива вносять восени.
• З азотних добрив перевагу слід віддавати аміачним формам, тільки на кислих ґрунтах краще застосовувати кальцієву селітру. 
• Мінеральні добрива (бажано в гранульованій формі) вносять поверхнево і одразу закладають у ґрунт.

Оскільки коренева система вишні залягає неглибоко, то і обробіток ґрунту у вишневих садах неглибокий, добрива закладають у середині міжрядь на глибину 10-15 см, а в пристовбурні кола – поверхнево.  

Багато добрив для насінневих порід не підходять для вишні, оскільки сильно ушкоджують коріння і стимулюють масове утворення кореневої порослі. 

• Сечовину вносять навесні, фосфорні та калійні добрива – восени.
• Гній та компости застосовують у будь-який із зазначених термінів.
• Незалежно від виду добрив, одразу після їх розкидання пристовбурні кола або міжряддя перекопують на повний багнет лопати. Ближче до штамба глибину перекопування зменшують, щоб не пошкодити коріння.

Поливають вишню 2-4 рази за сезон (6-8 відер під кожне дерево залежно від стану ґрунту). 

Формування крони та обрізка

У багатьох сортів вишні плоди утворюються на кінцях гілок, що виключає такий прийом, як укорочування. Основний прийом обрізки для вишні та черешні – проріджування, видалення відмерлих і засохлих гілок, що переплітаються і ростуть всередину крони. 

Деревоподібну, кущоподібну та поросльову форми формують по-різному. 

Розріджено-ярусна крона застосовується для формування деревовидної вишні. Висота штамбу повинна становити 40-60 см, основні гілки крони розміщують поодинці або на відстані 15-30 см один від одного, або групами по 2-3 гілки. Загальна кількість гілок у кроні – 6-8.

У період формування провідник зберігають, а після виведення необхідної кількості гілок зрізають над останньою бічною гілкою. Гілки навколо стовбура розміщують рівномірно та послідовно (по спіралі).

При обрізці плодоносних дерев проріджують крону і вкорочують гілки. Після формування дерева не потребують обрізки. 

Поради з догляду:

На плодоносних рослинах, у яких з роками скорочується приріст однорічних пагонів, раз на 3-4 роки проводять омолоджувальну обрізку.

Для цього вирізують верхню частину центрального провідника над бічними відгалуженнями, значно проріджують внутрішню частину крони, а в периферійній частині роблять слабше проріджування.

Коли у кроні вишні припиняється розгалуження, оголені закінчення скелетних гілок першого та другого порядку зрізають до першого розгалуження. Така обрізка стимулює появу пагонів, які перетворюються на 2–3-річні гілки відновлення. 

У кущових та порослевих вишень проводять проріджування.

Загалом це основна інформація, що стосується головних прийомів вирощування вишні. Однак в агротехніці бажано враховувати також характеристики кожного окремого сорту. 

Ірина Кудренко

© Журнал «Городник»

ФОТО: pixabay.com