Гордість мангольда — “вершки”: посів культури, догляд, вживання у їжу

Мангольд, або листовий буряк, вирощують як дворічну культуру. 

У перший рік життя він формує потужну розетку листя і подовжений коренеплід, а на другий – насіння.

На відміну від столового буряка, в їжу у нього вживають не коренеплоди, а листя і черешки.

Черешки м'ясисті, довжиною 15-36 см, шириною 1,5-4,5 см. Забарвлення листя зелене або червоне, черешків – біле, жовте, зелене, червоне.

• У листя мангольда більш ніжна консистенція, ніж у столового буряка. Його використовують в свіжому вигляді, в салатах і для отримання соку, а також для приготування перших і других страв.
• Черешки найчастіше готують як цвітну капусту, спаржу – під різними соусами, додають в омлети. Деякі господині замінюють ними капусту в борщах.

До речі, черешки можна заготовити про запас – заморозити, висушити або замаринувати (як цвітну капусту або патисони).

Страви, приготовані з мангольда, дуже поживні, ситні і корисні.

У листі рослини підвищений (3 мг) в порівнянні з іншими овочами вміст протеїну, багато (5,4 мг%) бета-каротину, до 35 мг% аскорбінової кислоти, 0,8 мг% вітаміну В2, 0,3 мг% вітаміну В6 , більше 300 мг калію, 85-110 мг кальцію, 3,6-4,2 мг заліза.

Мангольд широко відомий і як кормова рослина. Його згодовують домашній птиці, кролям та іншим тваринам.

У давнину мангольд використовували і як засіб для догляду за волоссям (як стимулятор росту). Для цього рослину повністю спалювали, потім отриману золу змішували з медом і таку мазь втирали в корені волосся. Особливо ефективним цей засіб був при облисіння на початковій стадії.

Агротехніка мангольда нічим не відрізняється від прийомів обробітку столового буряка.

Вирощують його посівом насіння безпосередньо в ґрунт. Посів проводять рядовим способом.

Площа живлення рослин залежить від сорту: для листових – 30-45х15-20 см, для черешкових 45-60х25-35 см.

Його можна сіяти в три строки:

• під зиму (до промерзання ґрунту)  
• ранньою весною (II-III декада квітня)
• влітку (II-III декада червня).

Сходи від підзимового строку сівби з'являються навесні, коли ґрунт прогріється до 6 °С, а від весняного та літнього – через 7-10 днів після посіву.

При появі сходів розпушують міжряддя. Перше проріджування проводять у фазі 1-2-го справжнього листка, при цьому між рослинами залишають відстань 10-15 см. Після другого, остаточного проріджування відстань між рослинами збільшують до необхідної сорту площі харчування. Листя віддалених рослин використовують в їжу або на корм тваринам. Розпушування ґрунту і видалення бур'янів проводять доти, поки листя не зімкнеться в міжряддях.

Після цього мангольд практично ніякого догляду не потребує.

Мангольд – перехрестнозапилювана рослина, легко схрещується з іншими різновидами буряка, тому при вирощуванні його на насіння необхідно дотримуватися просторової ізоляції: на відкритій місцевості – не менше 5000 м, на захищеній – 2000 м.

Перший урожай можна зняти через 1,5-2 місяці після появи сходів, обережно зриваючи з кожної рослини по 2-3 нижніх, найбільш розвинених листка. За вегетаційний період формується потужна розетка, яка налічує 38-45 листків. Забирають їх у міру наростання, чим частіше зривають, тим більше формується нових.

Ріст і розвиток рослин триває до настання осінніх заморозків. Дорослі рослини переносять зниження температури до -5 °С.

Коли з'являється загроза заморозків, коренеплоди разом з листям викопують і переносять в приміщення, щоб використовувати для дорощування і вигонки.

Вигонку мангольда можна проводити в темряві і на світлі. Краще в другий спосіб.

У коренеплодів, призначених для вигонки, листя зрізають на висоті 2-3 см вище головки і укладають в будь-яку тару (відро, ящик, поліетиленовий пакет). На дно тари насипають шар ґрунту (2-3 см), укладають коренеплоди вертикально, майже впритул один до одного, а зверху засипають ґрунтом так, щоб заповнилися всі проміжки між ними. Зверху (вище головки) насипають шар ґрунту 1-3 см, потім рясно поливають. На початку вигонки температуру підтримують на рівні 10-12 °С, а коли з'являються перші листочки, її підвищують до 14-18 °С.

• Дорощування і вигонка подовжують терміни надходження продукції мангольда ще на 1,5-2 місяці. 

Сорти мангольда діляться на листові і черешкові.

Назва сорту зазвичай відповідає забарвленню листя і черешків (Швейцарський жовтий, Зелений листовий, Сріблястий кучерявий, Чилійський червоний, Червоночерешковий). Всі вони урожайні, декоративні, невибагливі. Найбільша різноманітність сортів і форм, які розрізняються забарвленням, зосереджена в країнах Середземномор'я, на батьківщині мангольда. 

В Україні поширені два сорти – Червоний (стебловий) і Зимовий (листовий).

Культура високоврожайна (у листових сортів урожай надземної маси становить 15-20 кг, у черешкових 35-45 кг/10 м²). Причому продукція надходить з I декади червня і до пізньої осені.

Ці терміни можна значно продовжити за рахунок вигонки мангольда в зимовий час. 

Наталія Кукшина 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com