Серед основних шкідників та хвороб, які можуть завдати значної шкоди плодовим насадженням, найбільш поширені плодожерки, трубковерти, пильщики, попелиці, кліщі, вишнева муха, сливова товстоніжка, парша, борошниста роса, плямистість листя, плодова гниль.

Різномасті плодожерки 

Серед плодожорок велику шкоду завдають яблунева, грушева, сливова та східна.

Яблунева плодожерка пошкоджує плоди яблуні, груші, абрикоса, сливи, грушева – тільки плоди груші, сливова – плоди сливи, абрикоса, персика, аличі, терну, рідко – вишні та черешні, східна – пагони та плоди всіх плодів, айву та грушу. Гусениця, що відродилася, проникає в молодий пагін через верхню бруньку і прогризає хід довжиною до 11 см, а потім робить отвір в корі і переходить на інший пагін. Пошкоджені пагони в'януть і засихають. У плодах шкідники прогризають ходи у м'якоті, рухаючись до насіннєвої камери. Гусениці, харчуючись м'якоттю та насінням плодів, порушують їх нормальний розвиток, внаслідок чого пошкоджені плоди опадають. У вологу дощову погоду в місцях, пошкоджених шкідником, можуть поселятися та розвиватися збудники гнилі, що спричиняє різке падіння врожайності. 

Різноманітні пильщики 

Серед пильщиків найбільш поширені яблуневий плодовий (ушкоджує яблуню), грушевий плодовий (ушкоджує грушу) і чорний сливовий (ушкоджує плоди сливи, аличі, терну, рідше – абрикоси та черешні). Відродившись, личинки яблуневого та грушевого плодового пильщиків проникають під шкірку молодої зав'язі та прогризають там хід, а після линьки  переходять в інший плід, у якому роблять уже прямий хід до насіннєвої камери та виїдають насіння. За час розвитку личинка яблуневого пильщика може пошкодити 3-6, а грушевого – 3-4 плода. У сливового пильщика личинка, відродившись, одразу робить прямий хід у плоді до насіннєвої камери, руйнуючи її та з'їдаючи насіння. Одна личинка може пошкодити 4-6 плодів. Пошкоджені плоди обсипаються. 

Трубковерти не дрімають 

Серед трубковертів у садах найбільше шкодить казарка. Крім яблуні, жуки шкідника ушкоджують сливу, абрикос, аличу, вишню, черешню. Навесні жуки харчуються, вигризаючи ямки у бруньках плодових дерев, а згодом переходять на  м'якоть плодів. У місцях харчування жуків тканина плодів затягується, внаслідок чого на їхній поверхні утворюються негарні горбки, що знижує товарну якість урожаю. Самка, відкладаючи яйця в м'якоть плода, закриває отвір екскрементами, заносячи разом із ними і спори гриба монилії (збудника плодової гнилі), після чого перегризає плодоніжку. Плід згодом падає на землю і загниває. Личинки харчуються тільки гнилою м'якоттю, тому в плодах, які не загнивають і не опадають, шкідник  гине. Такі плоди продовжують рости, а пошкоджена поверхня на них зарубцьовується у вигляді бородавок. Відродившись, жуки поселяються в кроні дерев, і в осінній період, інтенсивно харчуючись плодовими бруньками, можуть завдати значної шкоди. 

Втекти від вишневої мухи 

Личинки вишневої мухи ушкоджують плоди черешні та вишні, після чого вони втрачають товарні та смакові якості. При транспортуванні та зберіганні швидко загнивають, стають непридатними для вживання у свіжому вигляді та переробки. 

Шкідлива товстоніжка

Сливова товстоніжка ушкоджує сливу, терн, аличу, рідше абрикос, черешню та вишню. Самка відкладає яйця всередину кісточки. Відродившись, личинки харчуються ядром кісточки. Пошкоджені плоди, не набувши нормальних розмірів, синіють та опадають. 

Попелиці та кліщі 

Попелиці та кліщі шкодять впродовж усього вегетаційного періоду. У деяких видів попелиці може розвинутись до 17, у  кліщів – до 12 поколінь.

Серед попелиці найбільш поширені зелена та сіра яблунева, кров'яна, вишнева, сливова запилена, смугаста персикова та ін. Личинки, харчуючись соком, висмоктують його з молодих бруньок, листя та пагонів. Заселене попелицями листя деформується, скручується, приріст пагонів придушується, верхівки часто відмирають. Дерева, пошкоджені кров'яною попелицею, поступово послаблюються і можуть загинути.

Серед кліщів поширені павутинний, червоний, бурий, глодовий, грушевий галовий. Висмоктуючи соки з листя, кліщі викликають погіршення водного балансу, зменшення синтезу хлорофілу, порушення процесів фотосинтезу. Заселене листя набуває темно-сірого забарвлення, швидко жовтіє і з часом опадає. Продуктивність дерев зменшується, якість плодів погіршується. 

Згубна парша 

З хвороб на яблуні та груші значних збитків завдає парша. Вона вражає листя, плоди та пагони (біля груші), а під час тривалих затяжних дощів навіть квіти та зав'язь. Сильно уражене листя жовтіє, засихає і опадає, плоди деформуються, розтріскуються і загнивають. Кора на пагонах розтріскується, лущиться, верхівки сильно уражених пагонів засихають. Передчасний листопад призводить до зменшення продуктивності рослин, пригнічення приросту пагонів, зниження зимостійкості дерев. 

Борошниста роса 

Борошниста роса часто зустрічається на яблуні, персику, рідше на абрикосі, сливі, айві. Хвороба проявляється в основному на листі і пагонах, при сильному розвитку – на суцвіттях і плодах (яблуня, персик). Характерна ознака хвороби – білий борошнистий наліт. Уражене листя скручується, твердне і передчасно опадає. Пагони не ростуть, викривляються і поступово відмирають. Уражені суцвіття відстають у розвитку, пелюстки уражених квіток деформуються, мають жовто-зелене забарвлення. Всі вони, як правило, засихають та опадають. Іноді на молодій зав'язі утворюється борошнистий наліт, який згодом зникає, внаслідок чого на плодах (яблуні), якщо вони продовжують розвиватися, залишаються сліди у вигляді поверхневої сіточки. Зелені плоди персика, покриті грибницею збудника, не розвиваються, засихають і передчасно опадають. Плоди, уражені у зрілому стані, дрібнішають, розтріскуються і часто загнивають. Передчасне опадання листя негативно впливає на продуктивність рослин, уражені пагони нерідко вимерзають узимку. 

Універсальний моніліоз

Моніліоз проявляється на всіх зерняткових та кісточкових культурах. У насадженнях яблуні та груші проявляється переважно у формі плодової гнилі, рідко – у формі моніліального опіку, а у кісточкових – моніліального опіку та плодової гнилі. Зараженню сприяють пошкодження покривних тканин плодів шкідниками, птахами, градом, ураження паршою тощо. Уражені плоди швидко згнивають, при цьому покриваючись спороношенням гриба, розміщеного у вигляді концентричних кіл. Шкідливість моніліозу полягає в загибелі суцвіть, відмиранні кільчаток, плодових прутиків, а також у втраті значної частини врожаю внаслідок загнивання плодів не тільки в саду, а й під час зберігання. 

Неприємна «новинка» 

Останнім часом широкого поширення набула іржа груші. Для збудника хвороби груша є проміжним господарем, а основним – різні види ялівцю. Без близького сусідства двох культур хвороба розвиватись не може. В окремі роки на сприятливих сортах хвороба набуває масового поширення. На таких деревах порушуються процеси фотосинтезу, листя засихає і передчасно опадає, продуктивність дерев знижується, якість плодів погіршується, зимостійкість дерев зменшується. 

Клястероспоріоз 

Клястероспоріоз зустрічається на всіх кісточкових культурах. Найбільш поширений на абрикосі, персику, менше – на сливі, черешні та вишні. Уражаються бруньки, листя, квіти, зав'язь, плоди, пагони та гілки. Хвороба послаблює дерева, знижує їх продуктивність, викликаючи обсипання зав'язі та погіршуючи зовнішній вигляд плодів. Хронічний перебіг клястероспоріозу на гілках і пагонах зумовлює їх усихання та загибель рослин.

Кокомікоз 

Кокомікоз поширюється на вишні, черешні, менше – на абрикосі, сливі, аличі. Уражаються переважно листя, плодоніжки та плоди. При сильному ураженні листя нерідко починається передчасний листопад, який значно послаблює рослини, плоди втрачають смакові якості, стають рідкими, непридатними для транспортування та зберігання. Рослини погано переносять зиму і можуть загинути.  

Захисні заходи 

Для забезпечення надійного захисту плодових культур від основних найпоширеніших шкідників та хвороб необхідно чітко дотримуватись рекомендованих схем захисту, застосовуючи дозволені до використання в Україні пестициди [Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Спеціальний випуск. – К.: Юнівест Медіа, 2020. – 895 с.]. 

Захист зерняткових культур (яблуні та груші) спрямований в основному на обмеження поширення парші та заселення плодожерками, внаслідок чого контролюється також чисельність інших шкідників та поширення хвороб.

Зерняткові культури 

Після цвітіння яблуні, груші на сприйнятливих до парші сортах рекомендується проводити обробки у наступні терміни:

1-а – після цвітіння; 2-а – у дощову погоду через 8-10 днів після попередньої; 3-я – при сумі ефективних температур повітря 230 ° С або виловом феромонною пасткою більше 5-7 самців яблонної плодожерки, з початком відродження гусениць 1-го покоління; 4-а – через 10-12 днів після попереднього обприскування; 5-а – при сумі ефективних температур повітря 650 °С або виловом феромонною пасткою більше 3-5 самців яблонної плодожерки, на початку відродження гусениць 2-го покоління; 6-а – через 10-12 днів після попередньої обробки (осінні та зимові сорти), 7-а – через 10-12 днів після попереднього обприскування (зимові сорти), 8-а – не пізніше ніж за 20 днів до початку збирання плодів для їхнього захисту від хвороб у період зберігання.

Кісточкові культури 

Після цвітіння черешні та вишні обробки проводять за схемою:

1-а – після цвітіння; 2-а – на початку літа вишневої мухи, сорти середнього та пізнього термінів дозрівання; 3-я – через 10-12 днів, пізні сорти; 4-а – після збирання врожаю тільки фунгіцидом; 5-а – через 12-14 днів після попередньої обробки. 

Після цвітіння сливи за схемою: 1-а – через 6-8 днів після цвітіння; 2-а – на початку відродження гусениць 1-го покоління; 3-я – на початку відродження гусениць 2-го покоління.

Після цвітіння абрикоса за схемою: 1-а – через 5-6 днів після цвітіння; 2-а – через 12-14 днів після попереднього обприскування; 3-я – восени, після опадання 60-70% листя, тільки фунгіцидом.

Після цвітіння персика за схемою: 1-а – після цвітіння; 2-а – через 12-14 днів після попереднього обприскування; 3-я – у літній період, за необхідності; 4-а – восени після опадіння 60-70% листя, тільки фунгіцидом.

В Україні дозволено 

Серед дозволених для використання в Україні препаратів для роздрібного продажу населенню (станом на 2020 р.) рекомендуються такі пестициди:

Інсектициди

• Актара, 25WG, ВГ, 1,4 г/10 л води (яблуня),
• Актара, 240 SC, к.с., 1,4-1,5 мл/8-10 л води на 1 сотку (яблуня), 1,5 мл/10 л води на 1 сотку (груша);
• Актеллік 500 ЄС, КЕ, 12 мл/10 л води (черешня) на 1 сотку, 6 мл/3 л води на 1 сотку (суниця садова);
• Альтекс, КЕ, 2-3 мл/6-10 л води (яблуня);
• Ампліго 150 ZC, ФК, 4 мл/10 л води (яблуня);
• Антигусінь, КС, 4 мл/10 л води на 1 сотку (яблуня);
• Антикліщ Макс, КЕ, 8-10 мл/8-10 л води на1 сотку (плодові насадження);
• Антикліщ Про, КЕ, 9-10 мл/8-10 л води/0,01 га (яблуня);
• Антихрущ, КС, 4-5 мл/5-8 л води на 0,01 га (плодові насадження);
• АЦ Люкс, СП, 50 г на 0,01 га (яблуня);
• Балазо 100, КЕ, 4-6 мл/10 л води на 8 дерев (яблуня);
• Блокбастер, КЕ, 4-5 мл/100 м² або 4-5 мл/10 л води на 4-6 дерев віком більше 5 років (насіння);
• Блискавка, КЕ, 1,5-2,5 мл/3-5 л води (яблуня);
• Бомбардир, ВГ, 0,7 г/10 л води (яблуня, груша);
• Варант 200, в.р.к., 2,5 мл/10 л води (яблуня, слива);
• Вертимек 018 ЄС, КЕ, 10-15 мл/8-10 л води (яблуня, груша), 10 мл/5 л води на 100 м² (суниця садова);
• Дестрой, КС, 2-4 мл/6-10 л води (яблуня);
• Діабло, КЕ, 4-6 мл/10 л води на 8 дерев (яблуня);
• Енжіо 247 SC, КС, 1,8 мл/5 л води (яблуня);
• Інспектор, ВГ, 1 г/10-14 л води на 6-10 дерев віком до 5 років або 4-6 дерев старше 5 років (яблуня);
• Карате Зеон 050 CS, мк.с., 4 мл/10 л води (яблуня);
• Когінор 200 SL, в.р.к., 2,5 мл/10 л води (яблуня, слива);
• Люфокс 105 ЕС, к.е., 10 мл/10 л води на 1 сотку (яблуня, груша);
• Матч 050 EC, КЕ, 8 мл/5 л води (яблуня); 
• Препарат 30-Д, КЕ, 300-400 мл/20 л води (яблуня, груша, черешня);
• Прованто Вернал 480 SC, КС, 2,0 мл/10 л води на 1 сотку (яблуня);
• Прованто Майт 240 SC, 4-6 мл/10 л води (яблуня, груша);
• Прованто Максі, ВГ, 0,7 г/10 л води на 6-8 дерев (яблуня);
• Прованто Профі 25 WG, 1 г/10 л на 2-5 дерев (яблуня);
• Прованто Спрей AL, КР, 0,5/10м² (ягідні культури);
• Проклейм 5 SG, РГ, 3 мл/10 л води (яблуня);
• Редінг, КС, 2-4 мл/6-10 л води (яблуня);
• Рімон, КЕ, 6 мл/10 л води (яблуня);
• Рубус Протект, ВГ, 0,7 г/10 л води (яблуня, груша);
• Санмайт, СП, 5-9 г на 1 сотку (яблуня);
• Танрек, РК, 2,5 мл/10 л води на 1 сотку (яблуня, груша, слива);
• Таурус, СП, 6-9 г/10 л води (яблуня);
• Том, КЕ, 2-3 мл на 2 сотки (яблуня);
• Тор, КС, 4 мл/10 л води на 0,01 га (яблуня);
• Турбо Престо, КС, 3-4 мл/5-7 л води на 0,01 га (яблуня);
• Цезар, КЕ, 4-6 мл/10 л води на 8 дерев (яблуня).

Фунгіциди

• Айрон, СП, 300-600 г/10 л води, до 1 л робочого розчину на 1 дерево (яблуня), 300-600 г/10 л води, до 0,2 л рабочого розчину на 1 кущ (смородина); 
• Блу Бордо В.М., 110 г/10 л води (яблуня);
• Блюз, КС, 05 мл/8-10 л води на 1 сотку (яблуня, абрикос);
• Блю стар, СП, 15-20 г на 1 сотку (яблуня);
• Бордо МК, ВП, 100-200 г/10 л води (яблуня, абрикос);
• Гарт, СП, 30 г/8-10 л води на 0,01 га (яблуня);
• Джек Пот, КЕ, 2-4 мл/10 л води на 1 сотку (яблуня);
• Кумир, КС, 3 мл/100 м² (яблуня);
• Купроксат, КС, 50 мл/10 л води (яблуня);
• Магнікур Гард 50 WG, 8 г/10 л води (персик), 8 г/10 л води, з витратою 3-5 л розчину на 1 сотку (суниця садова);
• Магнікур ЕплГрас 300 SC, КС, 8-10 мл/5 л води на 1 сотку (яблуня);
• Магнікур Сенсейшен 500 SC, КС, 2,5-3,5 мл/10 л води, з витратою 2 л робочого розчину на молоде дерево, 2-5 л на плодоносне, 5 л на старе (яблуня, персик);
• Магнікур Стар 520 SC, КС, 5 мл/10 л води (яблуня);
• Медян Екстра 350 SC к.с., 20-30 мл/10 л води (яблуня);
• Самшит, КС, 3,0 мл на 1 сотку (яблуня);
• Сапроль к.е., 10-20 мл/10 л води (яблуня);
• Світч 62,5 WG в.г., 7,5-10 г/10 л води (яблуня, груша, персик, черешня, абрикос, слива), 7,5-10 г/3 л води на 1 сотку (суниця садова);
• Скор 250 ЕС, к.е., 1,5-2,0 мл/10 мл води на 1 дерево (яблуня, груша);
• Спліт, КЕ, 2 мл/10 л води (яблуня);
• Стробі, в.г., 2 г/10 л води (яблуня);
• Тіовіт Джет 80 WG, в.м., 80 г/10 л води (яблуня, груша);
• Топаз 100 ЕС, к.е., 10-15 мл/10 л води (яблуня), 8-15 мл/10 л води (чорна смородина);
• Топсин М, СП, 10 г/10 л води на 1 плодоносне дерево, або 2 л робочого розчину на 1 молоде дерево до 6 років (яблуня);
• Хорус 75 WG, ВГ, 2,5-3 г/10 л води (вишня, черешня, груша), 2-3 г/10 л води (абрикос, персик, слива), 2,5 г/10 л води (яблуня ), 3 г/5 л води на 1 сотку (суниця садова). 

Біопрепарати

Окрім пестицидів, останнім часом у садах, особливо у приватному секторі, все частіше стали застосовувати біологічні засоби в системах захисту плодових та ягідних культур від шкідливих організмів, що є дуже актуальним у наш час. Саме використання біопрепаратів дозволяє не лише виростити якісну екологічно чисту продукцію, а й покращити екологічний стан насаджень та зменшити пестицидне навантаження на навколишнє середовище.

З Реди дозволених біопрепаратів у «Переліку пестицидів та агрохімікатів...» є препарати, що обмежують поширення як шкідників, так і хвороб:

• АгріІнсекта, p., 0,5-3 л на 1 га (на плодових та ягідних культурах проти попелиць, кліщів, довгоносиків) ;
• Бесткур, РК, 1,0-1,5 л на 1 га (на суниці садовій та малині проти сірої гнилі);
• біоінсектицид Скарадо-М, с.п., 3,0-5,0 кг на 1 га (на яблуні проти яблуневої плодожерки);
• біопрепарат з інсектицидною дією Метавайт, p., 2,0-7,0 л/га (на ягідниках проти імаго та личинок травневого жука, оленки волохатої, капустянки звичайної, лускуна, гусениць совок);
• біопрепарат фунгіцидної дії Фітолавін, РК, 2 л на 1 га (на яблуні проти бактеріального опіку, моніліозу, парші); 
• біофунгіцид Мікосан «В», 3% в.р.к., 10-12 л на 1 га (на яблуні та суниці проти збудників комплексу хвороб); 
• Гаубсин, с., 10 л на 1 га (на яблуні проти яблуневої плодожерки, попелиці, парші, борошнистої роси);
• Гаупсин, p., 4-6 л на 1 га (на садових культурах проти шкідників та хвороб, для підвищення імунітету);
• Казумін 2Л, РК, 3,0-4,0 л на 1 га (на яблуні проти бактеріального опіку та парші);
• Мадекс Твін, КС, 0,1 л на 1 га (на яблуні, груші, персику проти яблуневої плодожерки);
• Мітігейт, в.р., 0,3-0,45 л га 1 га (на яблуні проти кліщів)
• Престоп, з.п., 6,0 кг на 1 га (на ягідниках проти збудників грибних хвороб);
• Сезар, p., 4-6 л на 1 га (на садових культурах проти шкідників);
• Серенада АСО, SC, КС, 4-8 л на 1 га (на яблуні проти плодової та сірої гнилі, бактеріального опіку, бактеріального раку кори), 6-8 л на 1 га (на абрикосі проти моніліального опіку, бактеріальної плямистості кісточкових, сірої гнилі) , 4-8 л на 1 га (на черешні проти моніліозу та сірої гнилі), 6-8 л на 1 га (на персику проти моніліального опіку, кучерявості листя, клястероспоріозу, бактеріальної плямистості, сірої гнилі), 4-8 л на 1 га (на суниці проти сірої гнили);
• ТМ «Губернаторська» марки «Фітодоктор» (трихограма), 1-4 г на 1 га (на яблуні від попелиць, павутинних кліщів, совок тощо). 

Крім обприскування, не слід забувати також і про інші заходи захисту. Наприклад, агротехнічні, механічні та ін., проведення яких забезпечує оптимальні умови для росту та розвитку рослин, підвищує їх стійкість до несприятливих факторів, у тому числі й ураження хворобами та пошкодження шкідниками.

У період цвітіння у сприятливих до борошнистої роси сортів яблуні вирізають уражені хворобою суцвіття та однорічні пагони. Через 10 днів після цвітіння кісточкових культур слід вирізати уражені моніліозом гілки, із захопленням 5 см здорових тканин, винести з саду та спалити. Впродовж літа необхідно видаляти з саду падалицю, вчасно проводити механічну обробку ґрунту у приштамбових зонах, не допускати надмірного росту бур'янів. 

При дотриманні всіх цих правил ваш сад завжди радуватиме прекрасним урожаєм.

Світлана Градченко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com